1. Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.

• Історія створення Кримської спілки письменників України.

Кримська республіканська організація Національної Спілки письменників України має свою історію. У 1954 році, коли Кримська область увійшла до скла¬ду Української РСР, у літературному житті Криму намітилися зміни. З’яви¬лися поети, прозаїки, публіцисти, що пишуть українською мовою. Відомий український поет Іван Іванович Нехода, будучи головою правління Кримської організації Спілки письменників України, проявив активну заклопотаність у становленні та формуванні молодих талантів, був їм щирим подарунком, авто¬ритетним прикладом як зрілого майстра. Нагадаємо, що І. Нехода до прибуття до Криму видав понад двадцять збірок поезій. В його творчості знаходимо пое¬зії про кримське життя. У збірці “Тобі, кохана” (1960) вміщено цикл “Кримські етюди”. 1946 року, демобілізувавшись з армії, переїжджає до Криму Павло Дег¬тярьов, який іще в 30-х роках заявив про себе як критик. Ставши головним ре-дактором Кримвидаву, сприяв виданню книжок молодих українських авторів.

У Криму починали свою творчість нині відомі обдаровані письменники – поет Анатолій Логвиненко-Славута, який працював на Ялтинській кіностудії художніх фільмів, а згодом у редакції газети “Кримська правда”. Поет Дмитро Шупта. Розпочав творчість, навчаючись у Кримському медичному інституті. Поетеса Лідія Кульбак – студентка Кримського педінституту. Тепер вони меш¬кають у Києві.

Першими членами Спілки письменників України стали – прозаїк, сатирик, гуморист Володимир Шахнюк та поет, сатирик, гуморист, лірик Дмитро Чере¬вичний. Обидва були прийняті до Спілки письменників 1960 р. за рекомен¬да¬ці¬єю Івана Неходи. Через два роки поповнила ряди СПУ і поетеса Валентина Не¬вінчана.

Кримські письменники діставали і тепер дістають підтримку видатних майстрів художнього слова України. Без перебільшення скажемо, що Максим Тадейович Рильський випестував талановитого нашого поета Ореста Корсо¬ве¬ць¬кого. В цьому легко переконатись, ознайомившись з великою кількістю листів поета-класика, зібраних у двадцятитомному виданні його творів, до початкую¬чо¬го кримського автора.

Розвитком української літератури в Криму цікавився Павло Григорович Тичина. Якраз він помітив обдаровану поетесу Лідію Кульбак і писав про неї на сторінках республіканської преси. П. Тичина допомагав організовувати і про¬во¬дити літературні передачі по кримському телебаченню, надсилаючи для зба¬га¬чення відеоряду силу-силенну фотографій. Дав цікаві спогади про дружбу з та¬лановитим російським поетом Григорієм Летніковим, що жив і похоронений у Старому Криму.

Уважно стежив за розвитком В. Невінчаної Андрій Малишко. Він підтри¬мував її пошуки в творчому використанні засобів пісенності, у виробленні власної поетичної манери. Звернув увагу на акварельну колоритність її віршів.

Іще на самому початку творчої дороги підтримав і заохотив до творчості гумориста, сатирика Дмитра Черевичного талановитий український сміхотво¬ре¬ць Степан Олійник.

Данило Кононенко називає своїм “літературним вчителем” Василя Симо¬ненка. Це він, В. Симоненко, працюючи в районній газеті на Черкащині, познай¬омився з надісланими до редакції віршами семикласника Данька Кононенка і відчув у них присутність поетичної натури, заохотив початкуючого автора до літературної творчості.

Крім М. Рильського, П. Тичини контакти з кримською письменницькою організацією підтримували О. Гончар, М. Бажан, О. Підсуха, П. Воронько, І. Му¬ра¬тов, Л. Забашта, О. Ющенко та інші. Ці контакти не перериваються і в наш час. Борис Олійник і Іван Драч, Павло Мовчан і Олег Чорногуз не раз у своїх виступах на сторінках часописів України торкаються проблем розвитку ук¬ра¬їнської літератури в Криму. Буваючи в нашому краї, проводять наради, творчі зустрічі з кримськими авторами, допомагають літературній молоді.

Останнім часом Кримська організація Національної Спілки письменників України поповнилася новими іменами. Членами спілки стали поети Валентин Негода, Віктор Виноградов, Світлана Кочерга, Галина Хмільовська, критик, публіцист, поет Федір Степанов.