- •1 Билет
- •1. Предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Економічні концепції монетаристів
- •2 Билет
- •2. Соціонально-інституціональний напрям в сучасній економічній думці (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Періодизація історії економіки та економічної думки
- •4 Билет
- •1. Економічна думка стародавнього світу.
- •2 Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •5 Билет
- •Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •6 Билет
- •2. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7 Билет
- •1 Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •8 Билет
- •1. Розвиток торгівлі та банківської системи і кредиту
- •2. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •9 Билет
- •10 Билет
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •11 Билет
- •1 Суть промислового перевороту
- •12 Билет
- •1.Класична школа політичної економії
- •2. Розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •13 Билет
- •1.1 Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіх ст.
- •1.2. Формування соціалістичних ідей.
- •3. Основний зміст процесу індустріалізації
- •14 Билет
- •1.. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •2 Формування і розвиток історичної школи.
- •15 Билет
- •1.Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •2.. Промисловий переворот в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •16 Билет
- •1. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •2. Суть індустріалізації в Україні.
- •17 Билет
- •2 Господарство Стародавньої Греції
- •18 Билет
- •19 Билет
- •1. Особливості східного рабства
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •20 Билет
- •1. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі V- XV ст.
- •2. Меркантилізм та його історичне значення
14 Билет
1.. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
Маржиналізм - це напрямок економічної теорії кінця ХІХ ст., який аналізує граничні економічні величини як взаємопов'язані явища економічної системи на рівні окремої фірми чи галузі.
Маржиналістська революція проходила в 2 етапи:
- Перший етап охоплює 70-80 рр.. XIX ст.,
- Другий етап (1890-і рр.) Отримав назву неокласичної школи.
Представники маржиналізму: Карл Менгер (1840-1921) - основоположник австрійської школи маржиналізму. Представниками маржиналізму були Фрідріх фон Візер (1851-1926), Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914), Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882), Френсіс Еджуорт (1845-1926), Леон Вальрас (1834-1910), Вільфредо Парето (1848-1923), Джон Бейтс Кларк (1847-1910).
Основні положення маржиналізму:
Повна відмова від теорії трудової вартості, її критика як теорії, що не дає відповіді на наступні запитання:
чим керується покупець, коли йде на ринок ?
чому покупці віддають перевагу тим чи іншим товарам ?
які фактори визначають попит на товари та послуги ?
Сфера споживання має першочергове значення відносно сфери виробництва, а не навпаки, як вважали класики. Маржиналісти розглядають економіку як систему взаємопов'язаних господарюючих суб'єктів, які розпоряджаються економічними ресурсами та благами в цілях максимізації власної вигоди. В основі лежить принцип раціональності економічної поведінки особи за умов вільного підприємництва.
Маржиналісти вважають, що в основі економічних рішень лежить психологія людини, її суб'єктивні оцінки та бажання, і затверджують суб'єктивний підхід до аналізу економічних явищ.
Важливе місце в методології маржиналізму відводиться принципу рідкісності. В основі теорії лежить припущення про обмеженість, фіксовану величину пропозиції певного ресурсу або блага.
Школа маржиналізму виходить з необхідності пошуку альтернативної вартості прийнятих економічних рішень, співставленні додаткових вигод з додатковими витратами. Саме представники цієї школи ввели такі поняття, як спадаюча гранична продуктивність, спадаюча гранична віддача факторів виробництва, спадна корисність.
Маржиналісти вважають, що предмет економічної науки - це вивчення відношення людей до речей, вивчення потреб людей і засобів їх задоволення. Саме представники цієї школи повернули економічний аналіз до вивчення мотивів прийняття певних економічних рішень.
Економичні школи маржиналізму:
Австрійска школа (К.Менгер, Ф.Візер, Е. Бем-Баверк) Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає теорія "граничної корисності". Прийняті в політекономії категорії "товар" і "вартість" були замінені поняттями "благо" і "цінність".Бем-Баверк ввів поняття граничної корисності грошей - сума граничних корисностей благ, які індивід може купити за останню одиницю свого грошового доходу. Граничний продукт (Візер) - це те благо, яке можна виробити, використовуючи певні продуктивні блага, що мають найменшу граничну корисність. Австрійська школа формулює економічний закон спадної граничної корисності: кожна додатково спожита одиниця економічного блага приносить все меншу додаткову корисність.
У. С. Джевонсу, в противоположность его австрийским единомышленникам, не удалось создать собственной школы. Теория полезности. Полезность - это абстрактное качество, благодаря которому та или иная вещь может служить нашим целям, т. е. приносить удовольствие или избавлять от боли. Полезность не есть нечто внутренне присущее вещи. Она - лишь оценка, которую человек дает вещи, исходя из своих потребностей в ней. Ф. И. Эджуорт. Хотя, как отмечалось выше, У. С. Джевонсу не удалось создать в Великобритании собственной маржиналистской школы, в этой стране у него все же нашелся один последователь. Ф. И. Эджуорту принадлежит заслуга развития и уточнения предложенной У. С. Джевонсом модели обмена (и соответственно, концепции совершенной конкуренции). Развитие состояло в том, что он смог продемонстрировать процесс достижения равновесной цены, обнаруженной У. С. Джевонсом только алгебраически.
Кембриджська (А.Маршалл). Ступінь реакції споживача на зміни цін Маршалл назвав еластичністю попиту. Другим важливим фактором, який формує ціни, поряд з попитом є пропозиція, вплив якої здійснюється через витрати виробництва. Фактори виробництва: праця, капітал, земля будуть залучатися у виробничий процес до тих пір, поки граничні витрати не зрівняються з граничним доходом. Величина того й іншого залежить від цін на фактори виробництва, цю залежність можна зобразити графічно у вигляді кривої пропозиції, яка показує взаємозв'язок між кількістю приваблюваних факторів, а відповідно, і обсягів виробництва, і цінами, які слід сплатити, щоб спонукати затратити зусилля, необхідні для випуску цих обсягів. Рівноважна ціна - це ціна, що врівноважує обсяги попиту й пропозиції під дією ринкової конкуренції.
Американська (Д.Кларк). В історії економічної думки він розглядається перш за все як автор закону спадної граничної віддачі (продуктивності, ефективності). Кларк показав, що коли фірма діє в короткостроковому періоді, то один з її ресурсів, перш за все капітальний залишається незмінним. Кларк вводить поняття граничного продукту - це додатковий продукт, який створює підприємцю кожний додатково найнятий робітник. Закон спадної граничної віддачі, відкритий Дж. Кларком, полягає в тому, що при незмінній кількості постійних факторів виробництва послідовне приєднання до них змінних факторів приводить до зменшення граничного продукту і зменшення віддачі у виробництві кожного додатково найнятого робітника.
Лозаннская (Л.Вальрас - автор теории общего равновесия). Приверженец экономической теории, рассматривающей рыночную экономику как систему, потенциально способную достигать равновесия на основе спроса и предложения. Главное в его творчестве — построение общей теории макроэкономического равновесия. Вальрас разработал модель общего экономического равновесия, которая имеет в своей основе анализ спроса и предложения и содержит ряд систем уравнений.