- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •Метод макроекономіки.
- •Позитивна та нормативна макроекономіка.
- •Запаси і потоки, вилучення та ін’єкції
- •Методологічні принципи побудови снр.
- •Основні категорії снр.
- •Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Методи обчислення ввп.
- •Номінальні та реальні показники.
- •11. Поточні та постійні ціни. Інфлювання та дефілювання ввп.
- •12. Сутність та структура економічного циклу.
- •Види економічних циклів.
- •14.Індикатори циклічних коливань.
- •15. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Види безробіття.
- •17. Інфляція, її види.
- •18.Причини циклічних коливань.
- •Дефляція та стагфляція.
- •20. Економічний кругообіг в умовах ринку.
- •21.Сукупний попит та його фактори.
- •Нецінові фактори сукупного попиту.
- •23.Сутність сукупної пропозиції.
- •24.Альтернативні моделі сукупної пропозиції.
- •25. Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупне пропонування”.
- •26. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •27. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.
- •28. Функція споживання.
- •29.Інвестиції та їх роль в економіці.
- •30.Мультиплікатор інвестицій.
- •31. Автономне споживання та його чинники.
- •32. Роль інвестицій в економіці.
- •33. Сукупні видатки та рівноважний ввп на основі моделі „витрати -випуск”.
- •34. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •35. Сукупні видатки та потенційний ввп.
- •36. Ринок позичкового капіталу та рівновага між інвестиціями та заощадженнями.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •38. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •39. Функції і роль держави в економіці.
- •40. Вплив держави на економічний кругообіг.
- •41. Модель економічної рівноваги за методом „вилучення-ін'єкції”.
- •42. Дискреційна фіскальна політика.
- •43. Автоматична фіскальна політика.
- •44. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •46. Необхідність доповнення автоматичної фіскальної політики дискреційною.
- •47. Емісійне фінансування бюджетного дефіциту та інфляція.
- •Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.
- •48. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •49. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •50. Банківська система та грошове пропонування.
- •51. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
- •52. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •53. Модель „is – lm” та її обґрунтування.
- •54. Функції комерційних банків.
- •55. Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.
- •56. Модель „is – lm” як аналітичний засіб макроекономічної політики.
- •57. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •58. Платіжний баланс та його структура.
- •59. Валютний курс, його форми та види.
- •60. Паритет купівельної спроможності.
- •61. Міжнародна валютна система.
- •62. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •63. Вплив чистого експорту на ввп.
- •64. Попит, пропозиція й ціна на ринку праці.
- •65. Теорії ринку праці.
- •66. Державна політика зайнятості населення.
- •67. Крива Лоренца.
- •68.Державна система соціального захисту населення.
- •69. Висновки кривої Філіпса для політики зайнятості.
- •70. Чинники, що викликають нерівність у доходах.
- •71. Сутність та типи економічного зростання.
- •72. Фактори економічного зростання.
- •73. Модель економічного зростання Солоу.
- •74. Залишок Солоу
- •75. Економічне зростання на основі моделі «аd – as» і кривої виробничих можливостей
57. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
Зовнішня торгівля має до кожного з нас безпосередній стосунок. Ми користуємося речами, виготовленими в різних країнах світу, мешканці багатьох країн споживають українську продукцію. Всі держави світу пов’язані між собою складними зовнішньоекономічними відносинами, до яких відносять: міжнародну торгівлю товарами та послугами, міжнародний рух капіталів та робочої сили, валютні операції тощо. У цій темі ми з’ясуємо:
принципи, що лежать в основі міжнародної торгівлі,
проаналізуємо складові платіжного балансу
розглянемо вплив торговельних обмежень та валютних курсів на національну економіку.В основі міжнародної торгівлі лежить міжнародний поділ праці — це спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. В сучасних умовах міжнародний поділ праці має важливе значення для економічного і соціального розвитку будь-якої країни. Жодна з країн світу нині не спроможна вести власне господарство на засадах автаркії (замкненості, самодостатності). Міжнародний поділ праці є продовженням поділу праці всередині країни. Нині він дедалі вагоміше впливає на поділ праці всередині країни і форми цього поділу.Основним чинником, що зумовив поділ праці між державами, було нерівномірне розміщення природних багатств на земній кулі. Більшість країн не володіє багатьма видами необхідних їм природних ресурсів, крім того, існують відмінності у грунтово-кліматичних умовах різних країн, їхній флорі й фауні. Серед інших чинників можна назвати географічне розташування країни, забезпечення трудовими ресурсами, історичні традиції виробництва тощо.На сучасному етапі природні умови дедалі слабше впливають на міжнародний поділ праці, а головним чинником його поглиблення стають науково-технічні досягнення країн, їхня спеціалізація на прогресивній техніці та наукомістких технологіях (Японія).
Специфіку сучасного міжнародного поділу праці зумовлюють висока наукомісткість і технологічна складність продукції. За класифікацією Організації економічного співробітництва до високотехнологічних виробів відносять:
аерокосмічна техніка,
комп’ютери та інше конторське обладнання,
електромашинобудування,
фармацевтичні вироби,
наукові прилади та обладнання.
Питома вага таких товарів в загальному обсязі світової торгівлі швидко зростає: 1980 р. – 10%, 2000 р. – 21%. Сьогодні випереджаючими темпами зростає внутрішньогалузевий обмін продукцією підприємств обробної промисловості, що можуть базуватися у різних країнах і навіть на різних континентах. Така спеціалізація сприяла становленню так званих нових індустріальних держав, якими є Сінгапур, Тайвань, Республіка Корея, Бразилія, Мексика, Чилі та ін. Ці країни економічно зміцніли завдяки сучасному міжнародному поділові праці. Нині внутрішньогалузевий поділ праці поглиблюється на основі предметної, а особливо подетальної й технологічної спеціалізації виробництва.На сучасному етапі розвитку світової торгівлі головними гравцями є США, Німеччина, Японія. Великими експортерами є Франція, Велика Британія, Італія. Все більш важливу роль в міжнародній торгівлі грають так звані „азіатські тигри”: Сінгапур, Південна Корея, Тайвань. Частка цих держав в світовому експорті зросла з 3% в 1972 р. до 10% у 2000 р. Провідну роль на світовому ринку грають Китай та Росія. Зростає участь у цій сфері країн Центральної та Східної Європи: Польща, Чехія.
Тенденція розширення міжнародного обміну економічними ресурсами, товарами і послугами неодноразово переривалася явищем автаркії — повної економічної самодостатності однієї країни або групи країн. У 30-50-х роках в СРСР та в 1960-1970-х роках у Китаї, нині в Північній Кореї були зроблені спроби створити автаркійні економічні системи в межах командної економіки, які повністю ґрунтувалися б на власних ресурсах і були ізольовані від світової економіки. Проте ці спроби виявилися згубними для цих країн. Сьогодні ж ми можемо констатувати підвищення відкритості економіки, що передбачає усунення обмежень у міжнародному обміні товарами, послугами, робочою силою, технологіями тощо. На основі міжнародного поділу праці посилюється глобалізація економіки, розвиваються міжнародні економічні відносини, тобто господарські зв'язки між економічними агентами різних країн. Ці стосунки здійснюються нині в різних формах, основними серед яких є світова торгівля товарами і послугами, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили, міжнародний туризм, науково-технічне співробітництво, регіональна інтеграція країн тощо.Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних зв'язків між народами і країнами. Швидкому зростанню міжнародної торгівлі після Другої світової війни сприяло декілька чинників. По-перше, це вдосконалення видів транспорту. Повітряні лайнери швидко доставляють із однієї країни в іншу різноманітні товари. Природний газ тече по трубах широкого діаметра безпосередньо з країни-експортера до країни, що його імпортує. Нафту нині перевозять у гігантських танкерах, що істотно здешевлює цей процес. Отже, прогрес транспортних засобів знизив високі витрати на транспортування товарів, Що стримувало торгівлю між віддаленими регіонами.