27. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.

Сукупна пропозиція — це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат, тобто витрат на виробництво одиниці продукції.Таким чином, на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.

П опит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші. Модель грошового ринку виглядає наступним чином.

пс

Г рошовий ринок постійно тяжіє до рівноваги і велику роль в цьому процесі відіграє відсоткова ставка. Якщо припустити, що НБУ збільшив грошову пропозицію, то її крива зміститься в положення 2. За даної відсоткової ставки рівновага порушується. Механізм відновлення рівноваги буде такий:

1. перевищення пропозиції над попитом викликає появу надлишкових грошей, які спрямовують на придбання облігацій

2. надлишкові гроші збільшують попит на облігації, що підвищує їх ціну

3. зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки, це слідує з формули

28. Функція споживання.

Функція споживання показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом, вона ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв'язок між споживанням та доходом.

Якби споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то графік функції споживання прийняв би форму бісектриси. В будь-якій точці бісектриси споживання повністю дорівнює доходу. Але насправді споживчі витрати зазвичай менші, а інколи навіть більші за наявний дохід. Це відображає лінія С. Якщо С₃ <БД, то виникають заощадження, а якщо С₁>БД, то це свідчить про те, що певна частка споживчих видатків здійснюється за рахунок боргу або попередньо зроблених заощаджень, позички.

45

С

БД

БД

Борг

заощадження

С

С1

С2

С3

БД3

БД2

БД1

БД3

БД2

БД1

З1

З2

З3

З

Рис.7.1 Функція споживання Рис.7.2 Функція заощадження

Аналогічно розглядається функція заощадження, яка є дзеркальним відображенням функції споживання. Графічно функцію заощадження зображують віднімаючи по вертикалі функцію споживання від лінії бісектриси. Обсяг заощаджень визначається відстанню від лінії доходу до кривої функції заощадження. Ця відстань повністю збігається і відстанню від кривої споживання до бісектриси на попередньому графіку.

І споживання, і заощадження прямо залежать від доходу, зростаючи із збільшенням доходу і зменшуючись при його скороченні.

У макроекономічному аналізі великого значення надають змінам у споживанні, які зумовлені змінами у величині доходу. Залежність споживання та заощадження від доходу називається схильністю до споживання та заощадження. Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження,