- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •Метод макроекономіки.
- •Позитивна та нормативна макроекономіка.
- •Запаси і потоки, вилучення та ін’єкції
- •Методологічні принципи побудови снр.
- •Основні категорії снр.
- •Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Методи обчислення ввп.
- •Номінальні та реальні показники.
- •11. Поточні та постійні ціни. Інфлювання та дефілювання ввп.
- •12. Сутність та структура економічного циклу.
- •Види економічних циклів.
- •14.Індикатори циклічних коливань.
- •15. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Види безробіття.
- •17. Інфляція, її види.
- •18.Причини циклічних коливань.
- •Дефляція та стагфляція.
- •20. Економічний кругообіг в умовах ринку.
- •21.Сукупний попит та його фактори.
- •Нецінові фактори сукупного попиту.
- •23.Сутність сукупної пропозиції.
- •24.Альтернативні моделі сукупної пропозиції.
- •25. Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупне пропонування”.
- •26. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •27. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.
- •28. Функція споживання.
- •29.Інвестиції та їх роль в економіці.
- •30.Мультиплікатор інвестицій.
- •31. Автономне споживання та його чинники.
- •32. Роль інвестицій в економіці.
- •33. Сукупні видатки та рівноважний ввп на основі моделі „витрати -випуск”.
- •34. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •35. Сукупні видатки та потенційний ввп.
- •36. Ринок позичкового капіталу та рівновага між інвестиціями та заощадженнями.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •38. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •39. Функції і роль держави в економіці.
- •40. Вплив держави на економічний кругообіг.
- •41. Модель економічної рівноваги за методом „вилучення-ін'єкції”.
- •42. Дискреційна фіскальна політика.
- •43. Автоматична фіскальна політика.
- •44. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •46. Необхідність доповнення автоматичної фіскальної політики дискреційною.
- •47. Емісійне фінансування бюджетного дефіциту та інфляція.
- •Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.
- •48. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •49. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •50. Банківська система та грошове пропонування.
- •51. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
- •52. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •53. Модель „is – lm” та її обґрунтування.
- •54. Функції комерційних банків.
- •55. Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.
- •56. Модель „is – lm” як аналітичний засіб макроекономічної політики.
- •57. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •58. Платіжний баланс та його структура.
- •59. Валютний курс, його форми та види.
- •60. Паритет купівельної спроможності.
- •61. Міжнародна валютна система.
- •62. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •63. Вплив чистого експорту на ввп.
- •64. Попит, пропозиція й ціна на ринку праці.
- •65. Теорії ринку праці.
- •66. Державна політика зайнятості населення.
- •67. Крива Лоренца.
- •68.Державна система соціального захисту населення.
- •69. Висновки кривої Філіпса для політики зайнятості.
- •70. Чинники, що викликають нерівність у доходах.
- •71. Сутність та типи економічного зростання.
- •72. Фактори економічного зростання.
- •73. Модель економічного зростання Солоу.
- •74. Залишок Солоу
- •75. Економічне зростання на основі моделі «аd – as» і кривої виробничих можливостей
52. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
Грошово-кредитна, або монетарна, політика є одним із головних інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва.
Грошово-кредитне регулювання економіки здійснює Національний банк за допомогою монетарної політики. Теоретичною базою монетарної політики слугує монетаристська теорія, в основі якої лежить кількісне рівняння:
M*V=P*Y
Згідно з монетаристською теорією, швидкість обертання грошей V є стабільною, а можливі її зміни легко передбачити. За цих умов держава, регулюючи грошову масу М, може цілеспрямовано впливати на номінальний ВВП, тобто на добуток P*Y. Спираючись на це положення, Мільтон Фрідмен, який є засновником монетаристської теорії, запропонував встановити „монетарне правило”, за яким грошова маса має щорічно збільшуватися такими самими темпами, що й темпи приросту реального ВВП. Монетаристська теорія істотно відрізняється від кейнсіанської щодо тлумачення передатного механізму, на основі якого монетарна політика впливає на економіку. Грошова маса впливає не лише на інвестиції, а й на всі компоненти сукупного попиту, в результаті зростає обсяг пропозиції товарі та послуг. При цьому вплив сукупного попиту на реальний ВВП забезпечується лише в короткостроковому періоді, а в довгостроковому він викликає лише зростання цін. Прихильники монетаризму вважають гроші головним засобом регулювання економіки, а фіскальну політику неефективною. Це пояснюється тим, що стимулювальна фіскальна політика, яка породжує бюджетний дефіцит і використовує для його фінансування державні позики, підвищує відсоткову ставку і викликає ефект витіснення інвестицій, унаслідок чого її вплив на економіку вважається несуттєвим.
Монетаристська теорія є найрішучішим виступом проти кейнсіанської теорії. Засновником теорії став Мілтон Фрідмен. В основі монетаристської теорії лежить рівняння обміну: M*V=P*О. Де М - грошова маса; V — швидкість обертання грошей; Р — рівень цін; О — фізичний обсяг вироблених товарів та послуг.
Згідно з монетаристською теорією головну роль у регулюванні економіки виконує грошово-кредитна, а не фіскальна політика. При цьому головним інструментом регулювання економіки є гроші. Збільшуючи, або зменшуючи грошову масу, держава може здійснювати регулюючий вплив на економічну активність. Завдяки цьому держава, здійснюючи цілеспрямовану грошову емісію, може впливати на грошову масу і в такий спосіб регулювати номінальний ВВП, дотримуючись положення про стабільність швидкості обертання грошей. Монетаристи вивели монетарне привило, :згідно з яким грошова маса має збільшуватися щорічно
53. Модель „is – lm” та її обґрунтування.
Досі ми розглядали умови рівноваги на товарному і грошовому ринках окремо. Насправді економічна рівновага – це рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків є модель IS-LM. Двома її складовими є крива IS (інвестиції – заощадження) та крива LM (ліквідність – гроші).
Крива IS відображає зв’язок між реальною відсотковою ставкою і доходом в умовах рівноваги на товарному ринку.
Крива LM відображає зв’язок між доходом і реальною відсотковою ставкою в умовах рівноваги на грошовому ринку. Оскільки відсоткова ставка впливає на товарний ринок (через інвестиційний попит) і одночасно є елементом грошового ринку, то завдяки цьому вона пов’язує між собою обидва ринки. Модель IS-LM пристосована для умов , якщо ціни стабільні.
Криву IS можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка інвестиційного попиту. Крива IS набирає вигляду від’ємно похилої лінії і свідчить про обернену залежність між відсотковою ставкою і доходом.
Криву LM можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка грошового ринку. Крива LM набирає вигляду додатно похилої лінії і свідчить, що між доходом і відсотковою ставкою існує пряма залежність.
Об’єднавши обидва графіки отримаємо модель IS-LM.
На рисунку економічна рівновага моделі IS-LM – це точка в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсоткову ставку і дохід , які відповідають умовам рівноваги як на товарному так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит – грошовій пропозиції.
Модель IS-LM використовують для пояснення впливу фіскальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді із припущенням, що ціни є стабільними. При цьому слід брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки, грошова пропозиція, а до ендогенних – дохід і відсоткова ставка. Це визначає характер впливу фіскальної та монетарної політики на криві IS та LM.
У разі застосування стимулювальної фіскальної політики відбувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки, що з урахування ефекту витіснення переміщує криву IS вгору. Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбувається зниження відсоткової ставки і збільшення доходу, що переміщує криву LM вниз. Модель IS-LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку, оскільки об’єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні, то завдяки цьому модель IS-LM дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономічної політики.