- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •Метод макроекономіки.
- •Позитивна та нормативна макроекономіка.
- •Запаси і потоки, вилучення та ін’єкції
- •Методологічні принципи побудови снр.
- •Основні категорії снр.
- •Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Методи обчислення ввп.
- •Номінальні та реальні показники.
- •11. Поточні та постійні ціни. Інфлювання та дефілювання ввп.
- •12. Сутність та структура економічного циклу.
- •Види економічних циклів.
- •14.Індикатори циклічних коливань.
- •15. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Види безробіття.
- •17. Інфляція, її види.
- •18.Причини циклічних коливань.
- •Дефляція та стагфляція.
- •20. Економічний кругообіг в умовах ринку.
- •21.Сукупний попит та його фактори.
- •Нецінові фактори сукупного попиту.
- •23.Сутність сукупної пропозиції.
- •24.Альтернативні моделі сукупної пропозиції.
- •25. Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупне пропонування”.
- •26. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •27. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.
- •28. Функція споживання.
- •29.Інвестиції та їх роль в економіці.
- •30.Мультиплікатор інвестицій.
- •31. Автономне споживання та його чинники.
- •32. Роль інвестицій в економіці.
- •33. Сукупні видатки та рівноважний ввп на основі моделі „витрати -випуск”.
- •34. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •35. Сукупні видатки та потенційний ввп.
- •36. Ринок позичкового капіталу та рівновага між інвестиціями та заощадженнями.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •38. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •39. Функції і роль держави в економіці.
- •40. Вплив держави на економічний кругообіг.
- •41. Модель економічної рівноваги за методом „вилучення-ін'єкції”.
- •42. Дискреційна фіскальна політика.
- •43. Автоматична фіскальна політика.
- •44. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •46. Необхідність доповнення автоматичної фіскальної політики дискреційною.
- •47. Емісійне фінансування бюджетного дефіциту та інфляція.
- •Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.
- •48. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •49. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •50. Банківська система та грошове пропонування.
- •51. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
- •52. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •53. Модель „is – lm” та її обґрунтування.
- •54. Функції комерційних банків.
- •55. Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.
- •56. Модель „is – lm” як аналітичний засіб макроекономічної політики.
- •57. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •58. Платіжний баланс та його структура.
- •59. Валютний курс, його форми та види.
- •60. Паритет купівельної спроможності.
- •61. Міжнародна валютна система.
- •62. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •63. Вплив чистого експорту на ввп.
- •64. Попит, пропозиція й ціна на ринку праці.
- •65. Теорії ринку праці.
- •66. Державна політика зайнятості населення.
- •67. Крива Лоренца.
- •68.Державна система соціального захисту населення.
- •69. Висновки кривої Філіпса для політики зайнятості.
- •70. Чинники, що викликають нерівність у доходах.
- •71. Сутність та типи економічного зростання.
- •72. Фактори економічного зростання.
- •73. Модель економічного зростання Солоу.
- •74. Залишок Солоу
- •75. Економічне зростання на основі моделі «аd – as» і кривої виробничих можливостей
42. Дискреційна фіскальна політика.
Дискреційна фіскальна політика - це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію.
Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти:
державні закупки (прямий інструмент впливу на сукупний попит та реальний ВВП)
чисті податки (змінюються за рахунок податкових ставок та трансфертів).
Державні закупки – це інструмент прямої дії, вони впливають на ВВП безпосередньо, викликаючи мультиплікативне збільшення реального виробництва. Величина приросту ВВП буде дорівнювати:
ВВП = ДВ*М
Особливість чистих податків полягає в тому, що вони впливають на ВВП опосередковано через споживання. Зменшення податків збільшує особистий безподатковий дохід, в результаті збільшується сукупний попит. Вплив чистих податків на реальний ВВП можна визначити формулою:
ВВП = - ЧП*М
Дискреційна фіскальна політика може бути такою, що стимулює або стримує зростання обсягів виробництва.
43. Автоматична фіскальна політика.
Певна стабілізація економіки може бути досягнута і без значного впливу держави, за рахунок внутрішніх можливостей економіки – вмонтованій стабільності. В якості „вмонтованого стабілізатора” виступає податкова система. Автоматична фіскальна політика – це політика, яка впроваджує в економіку певну систему податків і трансфертів і забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію самостійно в автоматичному режимі, тобто без державного втручання. Чисті податки можуть змінюватися і автоматично, тобто без спеціальних державних рішень. Це пояснюється тим, що переважна більшість податків залежить від доходу і тому змінюється пропорційно до змін ВВП навіть при стабільних податкових ставках і рівнях трансфертів. До податків, які залежать від доходу, відносяться: прибутковий податок з громадян, податок на прибуток з підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір, відрахування в різні фонди тощо. Якщо ВВП змінюється, податкові вилучення змінюються автоматично.
Чутливість податків до ВВП залежить від системи оподаткування. При прогресивній системі рівень податкових ставок зростає за певною шкалою в залежності від зростання доходу. Тому при зростанні ВВП податки збільшуються швидше, ніж доход. За пропорційною системою рівень податкових ставок є стабільним для всіх рівнів доходу. Тому податки змінюються пропорційно доходу. Певні трансферти теж залежать від динаміки ВВП. Так, виплати по безробіттю скорочуються під час зростання виробництва та скорочуються під час його падіння. Чисті податки, які автоматично, тобто без державних рішень, змінюються в залежності від зміни ВВП, називаються автоматичними чистими податками. Автоматична залежність чистих податків від ВВП є важливим фактором стабілізації економіки. Стабілізаційна функція чистих податків пояснюється тим, що вони уявляють собою вилучення з економіки, тобто втрату купівельної спроможності. Це означає, що в періоди зростання обсягів виробництва податкові надходження збільшуються за рахунок підвищення ділової активності та доходів населення. В результаті стримується подальше зростання обсягів виробництва. При падінні виробництва податкові надходження знижуються, купівельна спроможність зростає, в результаті гальмується падіння виробництва. Завдяки цим властивостям автоматичні чисті податки сприяють стабілізації економіки без державного втручання. Тому їх називають вмонтованими стабілізаторами. Незважаючи на те, що автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію без відповідних державних рішень, їх ефективність в кінцевому підсумку теж залежить від держави. Але роль держави полягає в тому, що вона вмонтовує в економіку певну систему податків і трансфертних платежів. При внесенні змін у цю систему стабілізаційна ефективність чистих податків буде змінюватися. Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони не спроможні повністю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в економіці, а лише частково його зменшують. Автоматична фіскальна політика можлива лише за умов розвинутої податкової системи та системи соціального захисту, за інших умов вона не дає бажаних результатів і посилюються негативні економічні процеси. Однією з найскладніших проблем у проведенні автоматичної політики є ефект витіснення. У період спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику, збільшуючи свої видатки, а зі збільшенням видатків зростає дефіцит державного бюджету, для покриття якого уряд виходить на грошовий ринок, підвищуючи попит на гроші. Це, в свою чергу, підвищує відсоткові ставки, бо зростання попиту на гроші збільшує ціну на них. Внаслідок зростання відсоткових ставок витісняється частина приватних інвестицій, а також ті споживчі витрати, що найбільш чутливі до зміни відсоткової ставки. Таким чином автоматична фіскальна політика повинна обов’язково доповнюватися дискреційної.