- •Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •Метод макроекономіки.
- •Позитивна та нормативна макроекономіка.
- •Запаси і потоки, вилучення та ін’єкції
- •Методологічні принципи побудови снр.
- •Основні категорії снр.
- •Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Методи обчислення ввп.
- •Номінальні та реальні показники.
- •11. Поточні та постійні ціни. Інфлювання та дефілювання ввп.
- •12. Сутність та структура економічного циклу.
- •Види економічних циклів.
- •14.Індикатори циклічних коливань.
- •15. Неповна зайнятість та рівень безробіття.
- •16. Види безробіття.
- •17. Інфляція, її види.
- •18.Причини циклічних коливань.
- •Дефляція та стагфляція.
- •20. Економічний кругообіг в умовах ринку.
- •21.Сукупний попит та його фактори.
- •Нецінові фактори сукупного попиту.
- •23.Сутність сукупної пропозиції.
- •24.Альтернативні моделі сукупної пропозиції.
- •25. Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупне пропонування”.
- •26. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •27. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.
- •28. Функція споживання.
- •29.Інвестиції та їх роль в економіці.
- •30.Мультиплікатор інвестицій.
- •31. Автономне споживання та його чинники.
- •32. Роль інвестицій в економіці.
- •33. Сукупні видатки та рівноважний ввп на основі моделі „витрати -випуск”.
- •34. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •35. Сукупні видатки та потенційний ввп.
- •36. Ринок позичкового капіталу та рівновага між інвестиціями та заощадженнями.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •38. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •39. Функції і роль держави в економіці.
- •40. Вплив держави на економічний кругообіг.
- •41. Модель економічної рівноваги за методом „вилучення-ін'єкції”.
- •42. Дискреційна фіскальна політика.
- •43. Автоматична фіскальна політика.
- •44. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •46. Необхідність доповнення автоматичної фіскальної політики дискреційною.
- •47. Емісійне фінансування бюджетного дефіциту та інфляція.
- •Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.
- •48. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •49. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •50. Банківська система та грошове пропонування.
- •51. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
- •52. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •53. Модель „is – lm” та її обґрунтування.
- •54. Функції комерційних банків.
- •55. Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.
- •56. Модель „is – lm” як аналітичний засіб макроекономічної політики.
- •57. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •58. Платіжний баланс та його структура.
- •59. Валютний курс, його форми та види.
- •60. Паритет купівельної спроможності.
- •61. Міжнародна валютна система.
- •62. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •63. Вплив чистого експорту на ввп.
- •64. Попит, пропозиція й ціна на ринку праці.
- •65. Теорії ринку праці.
- •66. Державна політика зайнятості населення.
- •67. Крива Лоренца.
- •68.Державна система соціального захисту населення.
- •69. Висновки кривої Філіпса для політики зайнятості.
- •70. Чинники, що викликають нерівність у доходах.
- •71. Сутність та типи економічного зростання.
- •72. Фактори економічного зростання.
- •73. Модель економічного зростання Солоу.
- •74. Залишок Солоу
- •75. Економічне зростання на основі моделі «аd – as» і кривої виробничих можливостей
48. Грошова пропозиція та попит на гроші.
Готівкові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. банк.
Безготівкові гроші — це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими грошима В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банківські гроші.
До них відносять банківські депозити (поточні та термінові рахунки), чеки і кредитні картки.
Суть грошей виявляється в їхніх функціях: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.
Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу.Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу. Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:
М0 – це готівкові гроші (гроші поза банком)
М1 – це М0 + поточні депозити
М2 – це М1 + строкові депозити та заощаджувальні вклади у банках (квазігроші)
М3 – це М2 + депозитні сертифікати, державні зобов’язання та ощадні вклади у спеціалізованих кредитних установах і деякі інші види фінансових активів
Ліквідність — це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно становлять нуль. Готівкові гроші абсолютно ліквідні.
Високоліквідними є поточні рахунки, так як банки зобов’язані по першій вимозі клієнта здійснити платежі іншим особам за придбані товари та послуги.
Строкові депозити – це вклади, які розмішені на відповідний термін. Дострокова вимога пов’язана з втратами грошей та часу.
Депозитні сертифікати – це свідоцтва банку про депонування їх власникам відповідних грошових засобів в установах банку, в яких диференціюється винагорода клієнту. Розмір відсотка вимірюється в залежності від тривалості терміну, протягом якого сертифікат не повертається до банку для погашення. Депозитний сертифікат може використовуватися як застава при отриманні кредиту. Вважається, що депозитний сертифікат володіє найменшою ліквідністю.
Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива має вигляд вертикальної лінії.
Грошовий попит складається з двох елементів:
Попит на гроші для угод (трансакційний попит)
Попит на гроші як активи (спекулятивний попит)
Попит на гроші для угод – це попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб. Попит на гроші для угод не залежить від ставки відсотка і має вигляд вертикальної прямої. Кількість грошей в обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: Звідси попит на гроші для угод ( ГМ/Ц) дорівнює:
Таким чином, попит на гроші для угод залежить від двох факторів: реального обсягу виробництва — з його зростанням зростає і попит на гроші; швидкості обертання грошей — чим вища швидкість обертання грошей, тим менша їх кількість, що необхідна для обслуговування угод.
Попит на гроші як активи (Пога.) – це попит на гроші, що використовується як засіб зберігання вартості.
Існують два альтернативні варіанти зберігання вартості:
У формі грошей
У формі облігацій, які належать до не грошових активів
Порівнюючи ці два способи, необхідно враховувати їхні переваги й недоліки. Перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід своїм власникам. Переваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід к формі відсотків, але мають низьку ліквідність.Для вирішення альтернативи, в якій формі зберігати вартість, власники активів враховують відсоткову ставку. Вона визначає, з одного боку, рівень доходу від облігацій, а з іншого – втрати доходу в випадку зберігання вартості у формі грошей. Величина цих витрат є альтернативною вартістю зберігання грошей.Таким чином, чим вища відсоткова ставка, тим більші витрати від зберігання вартості у формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки, а на графіку крива цього попиту набуває вигляд від’ємно похилої лінії.