
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
А) Поняття множинності визначено в теорії крим. права. Це
вчинення однією особою двох або більше злочинів, коли принаймні два з них зберігають своє крим.-правове значення, тт. за два із вчинених сусп. - небезп. діянь не виключається можливість притягнення до крим. відповідальності або у особи зберігається судимість за раніше вчинений злочин.
До множинності відносять повторність, сукупність, рецидив (Р. VІІ ст.. 32-35 КК)
Б) Множинність злочинів характеризується такими ознаками:
1. Одна особа вчиняє декілька (два і більше) кримінально-правових діянь (послідовно – одне за іншим або одночасно).
2. Кожне із вчинених діянь містить ознаки самостійного складу злочину (напр., вбивство – ч. 1 ст. 115 КК і крадіжка – ч. 3 ст. 185).
3. Кожен злочин тягне за собою крим.-правові наслідки, тт. особа зазнає осуд, їй може бути призначено покарання т.п.).
4. Особа, яка вчинила злочин, має непогашену або не зняту судимість (напр., вчиняє крадіжку – ч. 2 ст. 185 КК і має непогашену судимість за грабіж – ч. 1 ст. 186 КК).
В) На законодавчому рівні, в спеціальний літературі та наукових дослідженнях, в правозастосуванні виділяють три види (форми) множинності:
- повторність (ст.. 32 КК)
- сукупність злочинів (ст.. 33 КК)
- рецидив (ст.. 34 КК).
Кожному з цих видів характерні загальні ознаки множинності, а також спеціальні ознаки, які допомагають відрізнити їх один від одного.
Відмінність
|
при множинності злочинів |
при вчиненні одиночного злочину |
при виявленні конкуренції крим. правових норм |
за об’єктом |
шкода завдається декільком об’єктам |
шкода завдається одному об’єкту
|
|
за об’єктивними ознаками |
кожне діяння утворює самост. склад злочину, а вчинені однією особою вони утворюють множинність
|
діяння, вчинене особою, характеризує об’єктивну сторону одного злочину |
|
за юридичними наслідками
|
особа відповідає за кожне вчинене діяння |
відповідає за одне діяння |
|
за юридичною природою |
особа вчиняє декілька злочинів, кожен з яких має самостійні ознаки |
особа вчиняє один злочин, який кваліфікується з однією статтею ОЧ |
необхідність вибору прав. кваліфікації, коли одне діяння підпадає під ознаки декількох норм |
33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
А) поняття повторності визначено в крим. законі України (ст.. 32 КК), де вказано:
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті ОЧ КК. Крім того, у випадках, передбачених КК, повторність можуть утворювати два або більше злочинів, передбачених різними статтями ОЧ КК.
Б) Отже, можна виділити такі різновиди повторності:
Чиста (або тотожна) повторність утворюється тотожними (такими самими діяннями), напр.., вчинив крадіжку (за ч. 1 ст. 185 КК) і знову вчинив крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК) – такі дії утворюють повторність.
Однорідна повторність злочинів утворюється діями, передбаченими одним Розділом ОЧ КК (див., прим. 1 до ст.. 185 КК: крадіжка – потім грабіж –кваліфікується грабіж, як вчинений повторно – така вимога закону).
Різнорідна повторність утворюється діями, передбаченими в різних Розділах ОЧ КК (напр.., якщо спочатку особа вчинила викрадення вогнепальної зброї (ст.. 262 КК), а потім крадіжку майна, дії її слід кваліфікувати як крадіжка, вчинена повторно.
Для повторності немає значення, була чи ні особа засуджена за раніше вчинений нею злочин.
Повторність виключається, якщо
за раніше вчинений злочин особа була звільнена від крим. відповідальності (ст.. 45-47 КК)
закінчились строки давності (ст.. 49 КК(
на один із вчинених злочинів поширилась амністія, або
за нього була погашена чи знята судимість.
Повторність злочинів утворюється одиничними злочинами, які можуть мати різний характер:
це можуть бути триваючі продовжувані або складені злочини
Для повторності немає значення, чи були злочини закінченими чи ні, байдужі для повторності і форми співучасті.
Одиничні злочини, що утворюють повторність вчиняються неодночасно, а з певним проміжком часу.
Повторність слід відрізняти від продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК):
І при продовжуваному злочині, і при повторності особа вчиняє декілька однакових, подібних дій. Відмінність між ними в тому, що при продовжуваному злочині умисел виникає до вчинення тотожних дій і охоплює всю множину неодноразово вчинюваних ним дій, а при повторності умисел виникає кожного разу новий при вчиненні подібних дій і зумовлюється обстановкою, ситуацією, в який опиняється винний.
при продовжуваному злочині всі дії об’єднані єдиними злочинним наміром і спрямовані до загальної мети, а
при повторності має місце не одиничний злочин, і дії не об’єднані єдністю злочинного наміру і загальною метою їх вчинення.
В). Кримінально-правове значення повторності:
1. Це самост. вид (форма) множинності злочинів і їй притаманні загальні ознаки множинності і спеціальні.
До загальних відносимо:
одна особа вчиняє декілька діянь, принаймні два з яких зберігають своє крим-прав. значення.
кожне діяння потребує самост. кваліфікації
кожне діяння тягне крим-прав. наслідки
повторність виключається, якщо особа за один із вчинених нею злочинів була
- звільнена від крим. відповідальності
- сплили строки притягнення до крим. відповідальності за раніше вчинений нею злочин
- з особи знята або погашена судимість за раніше вчинений злочин
До спеціальних ознак відносимо:
повторність як вид множинності слід відрізняти від одиничного продовженого злочину
повторність може бути тотожною, однорідною, різнорідною
відповідальність за наявності повторності настає за всю множину неодноразово вчинюваних особою дій
повторність в передбачених ОЧ КК випадках є кваліфікуючою ознакою злочинів, що впливає на кваліфікацію вчинених дій, ступінь сусп.. небезпечності діяння та на вибір виду і міри покарання
вчинення злочину повторно такою обставиною, що обтяжує покарання особі за вчинений злочин (п.1 ч.1 ст. 67 КК)