20.Теорія «циклу життя продукту» р.Вернона.

Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку була розроблена Раймондом Верноном у 1966 р. і ґрунтується на теорії життєвого циклу продукту, яка, у свою чергу, була запропонована на початку 60-х років фахівцями Гарвардської школи бізнесу на чолі з Теодором Левіттом. Сутність цієї теорії полягає в тому, що один і той же товар в один і той же час знаходиться в різних країнах на різних стадіях свого життєвого циклу.

Згідно з моделлю економії на масштабах виробництва у країнах, які мають місткий внутрішній ринок, повинні розміщуватися такі виробництва, що забезпечують зростання економічного ефекту при збільшенні масштабу виробництва. Основним у цій моделі є припущення, що розвинуті країни мають фактори виробництва приблизно в однакових пропорціях, а тому торгівля між ними доцільна в тому разі, якщо вони спеціалізуються на виробництві товарів різних галузей, що дозволяє знижувати витрати за рахунок масового виробництва.

Концепція внутрішньогалузевої торгівлі орієнтована на дослідження та пояснення такої сучасної тенденції розвитку міжнародної торгівлі, як внутрішньогалузева торгівля між країнами. Розвиток останньої входить у пряму суперечність із постулатами моделей факторонаділенності, а саме: країни торгують товарами, які виробляють за фактично однаковою інтенсивністю витрат факторів, а не товарами, які є результатом використання надлишкових факторів виробництва.

31.Імпортна квота: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.

. Імпортна квота — це засіб, за допомогою якого регулюються кількість товару, що ввозитися в країну. Іншими словами, імпортна квота визначає, яка кількість товару іноземного походження може бути реалізована на внутрішньому (національному) ринку

Кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання ТО, яка визначає кількість і номенклатуру товарів дозволених до Х та М.

КВОТА – кількісний нетарифний захід обмеження Х або М товарів визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

С – виграш фірм, що отримали право на М, в рамках квоти. Щоб забрати частину цих коштів в державний бюджет держава влаштовує:

- аукціони по продажу ліцензій на М в рамках квот;

- розподіл ліцензій на неціновій основі;

- система явних переваг – найавторитетніша ліцензія: разова, генеральна, глобальна, автоматична.

21.Теорія між нар. Конкурентоспром. Країни м.Портера.

Найбільший внесок в їх розвиток зробила дослідницька група М.Портера (США).В принципі виділяють конкурентноздатність:

1.товару 2. фірми 3. галузі 4. регіону 5.країни

При цьому до внутр. конкуренції відноситься 1-4, а до зовнішньої ми включаємо ще й 5.

Згідно теорії М.Портера конкурентноздатність країни розглядається через призму міжнародної конкурентноздатності її фірм, що як правило представлені певними галузями. Принципове значення має здатність цих фірм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всередині країни. 4 детермінанти конкурентноздатності країни поєднуються у діамант, або ромб:

Детермінанти – кожен окремо і всі разом – сприяють досягненню національного успіху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стані постійного розвитку. Один детермінант постійно впливає на інший. Підтримання КС в галузі на високому рівні являється результатом “самопідсилюючої” взаємодії переваг зразу в декількох областях, що визначають середовище, яке іноземним конкурентам буває важко відтворити. Національна система вцілому є важливішою, аніж окремі її частини.

Два елементи – внутрішня конкуренція та концентрація промисловості в одному географічному регіоні – мають особливо важливе значення для перетворення “ромба” в систему. Внутрішня конкуренція сприяє удосконаленню “ромба” в цілому, а географічна концентрація посилює взаємодію всередині цього “ромба”.

Дія системи детермінантів призводить до того, що конкурентноздатні національні галузі не розподілені рівномірно в економіці, а зв”язані в те, що можна назвати “кластерами” (пучками), що складаються з галузей, які залежать одна від одної.

Взаємодія детермінантів національної конкурентноздатності дозволяє зрозуміти, чому національні галузі чахнуть та вмирають, а разом з ними і деякі економяки та держави.