- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
МЕ вивчає поведінку людей та механізм прийняття рішень окремими ек. суб’єктами (індивідами, д\г, під-ми, галузями, громадськими організаціями і державними агентствами), тобто мікросистемами, які намагаються досягнути своєї мети, використовуючи обмежені ресурси, котрі можливо застосувати альтернативно. МЕ-це розділ ЕТ, що вивчає обґрунтування виборів, які здійснюються невеликими ек. одиницями.
Центр питання МЕ-це відносні ціни на товари, попит та пропозиція, розподіл ресурсів для досягнення альтернативних цілей, поведінка мікросистем у різних ринкових ситуаціях, а також рівновага споживача і виробника.
МЕ у загальній ЕТ складається з:
Загальна ЕТ:
Політична економія.
Функціональна економічна теорія.
Макроекономіка.
Мікроекономіка.
Осн. проблемою ЕТ та госп. практики-це розв’язання протиріччя між бажанням індивідів задовольнити свої безмежні потреби та обмеженістю ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні.
Осн. ек. ресурси-це земля, капітал, праця, а також підприємницькі здібності. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу., а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування.
2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, до яких відносяться індивіди, домашні господарства, підприємства, організації та ін. учасники ринкових операцій, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти обмежене використання. Отже, предметом мікроекономіки є поведінка людей і механізм прийняття ними рішень для досягнення мети в умовах обмежених ресурсів. Знання предмету МЕ сприяє більш ефективному розподілу власних коштів, раціональному веденню справ, допомагає в управлінні під-ами.
Метод МЕ формується на базі певної методології, яка включає в себе дослідження предмету, структуру і місце даної науки в загальній системі знань. В ході процесу пізнання відбувається постійна взаємодія предмету і методу.
Предмет передбачає певний метод, а метод формує предмет.
Основні методи мікроекономіки: порівняльний аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукова абстракція, аналогія, графічне зображення, моделювання.
Методологічними основами курсу є діалектичний підхід до явищ, систематичний аналіз, економіко-мат. методи та ін.
3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
Основою функціонування МЕ є ринок, тобто механізм, який зводить разом споживачів і продавців з метою визначення ціни та обсягу продажу товарів.
Осн. мета-це допомогти студентам здобути знання поведінки ек. суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх методикою прийняття госп. рішень за наявних обмежень засобів і альтернативних можливостей.
Стр-ра та зміст дисципліни базується на таких розділах, як: предмет і метод МЕ, теорія поведінки споживача, теорія вир-ва, теорія ринкових стр-р, ринок продукту, ринки факторів вир-ва, ринок праці, а також рівновага та ефективність ринкової сис-ми.