- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
52.Монопольний похідний попит.
Монопльна влада на ринках готової прод-ції може вплинути на попит на фактори вир-ва. Виробники, які володіють ринковою владою прагнуть виробляти менше ніж конкурентні під-вам. Граничний виторг від додаткового випуску для монополістів менший від його ціни. Це призводить до того, що виторг від гран. продуктів виробн. ресурсів нижчий від вартості їх граничного продукту. Хар-ною є для цього висновку така стр-ра, як монопсонія. Вона виникає тоді, коли невеликій кіл-сті не організованих працівників, що пропонують працю протистоїть єдиний покупець тобто під-во або спілка підприємців. В цьому випадку під-во може володіти ситуацією навіть конкуруючи з іншими покупцями. Важливим є також те, що під-во може чинити вплив на ринкову ціну ресурсу, змінюючи обсяг цого купівлі.
53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
Крива попиту на ресурс з боку виробника показує як змінюється потрібних виробнику послуг ресурсу за зміни цін на ці послуги і незмінних заданих чинниках, що впливають на попит. Виробник, що максимізує прибуток і купує трудові послуги за кожною можливою ставкою з/п на конкурентному ринку корегує обсяг своєї потреби в них доти поки для кожної можливої ставки з/п не буде виконана певна умова. Для виявлення одиниць праці, якої потребує виробник за б-я кіл-сті рівня з/п, ставку вибраної з/п слід співвіднести з кіл-стю одиниць праці за допомогою лінії MRPL. Між з/п і кіл-стю найманих працівників існує обернений зв’язок-це наслідок зниження граничного продукту праці в міру викор-ня все більшого обсягу ресурсу. Крива попиту на ресурс має вниз східний х-р.
Чутливість виробників до зміни ціни на ресурс аналізується за допомогою коеф. Еластичності, що обчислюється як відношення процентної зміни попиту на ресурс до процентної зміни його ціни. Наприклад, еласт. попиту за з/п становить: т.я.
L-кіл-сть праці
W-галузева ринкова ставка з/п
Осн.чинниками еласт. попиту на ресурс є:
-цінова пряма еластичність попиту на продукт (чим еластичнішим є попит на продукт, тим еластичнішим є попит на ресурс).
-тех. можливості заміни ресурсу іншим (чим вони більші, тич еластичнішим є попит на ресурс).
-еласт. пропозиції інших ресурсів, що викор-ся в галузі (чим еластичнішою є пропозиція на ресурс-замінник, тим не еластичнішим є попит на ресурс ціна якого змінюється).
-час (у довгостроковому періоді в порівнянні з короткостроковим, попит на ресурс еластичніший).
54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
Єдиного ринку ресурсів немає. Але існує сукупність загальновідомих і взаємопов’язаних ринків, тобто ринку праці, капіталу, землі. Серед усіх екон.ресурсів, які викор-ся у вир-ві товарів і послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами: 1. суб’єктом ринку праці є практично кожен працездатний член сусп-ва. 2. винагорода є основною складовою доходу переважної більшості сімей б-я країни. 3. проблеми зайнятості, безробіття, рівня зайнятості і з/п стають об’єктом політичної та екон.боротьби, а також держ.політики. Для ринку праці характерним є саме вплив на мобільність цього ресурсу неекон.факторів. єдиним чинником, що впливає на попит і пропозицію праці, залишається з/плата, рівень якої, в свою чергу, встановлюється в рез-ті взаємодії попиту і пропозиції праці. Особливістю ринку праці є те, що на ньому виступають не фірми. Що максимізують прибуток, а д/г і окремі індивіди, що максимізують корисність. Кожен власник робочої сили вирішує для себе такі питання: скільки працювати, де і в якій сфері працювати. Відповіді на ці запитання дозволяють визначити заг.обсяг пропозиції на ринку праці та кіль-ть пропозиції праці певної кваліфікації у різних галузях. Рішення людини про необхідність і тривалість своєї праці залежить від багатьох факторів, але головним є фактор оплати праці, причому обсяг роботи, що бажає виконувати індивід, буде залежати від реальної з/п. Номінальне значення з/п, поділене на рівень цін визначає кіль-ть товарів і послуг, які можна придбати на свою з/п. Кожен робітник робить вибір між працею і дозвіллям. Графік показує рівновагу в розподілі часу між працею і дозвіллям пересічного робітника. Лінія АБ – лінія бюджетного обмеження, що показує всі комбінації “дохід-дозвілля”, коли погодинна з/п = W: I=W (24-H). При підвищенні з/п можливі різні реакції робітників. Крива індивідуальної пропозиції робочої сили направлена вгору. Чим вища реальна з/п, тим більше часу захоче працювати робітник. А час додаткового відпочинку означає втрачену можливість одержати доход. При цьому мають місце ефект заміщення і ефект доходу. Ефект заміщення – це зміна годин дозвілля робочим часом для збільшення можливості споживання, разом з тим, існує і зворотний ефект. При підвищенні ставки з/п зростає і ціна дозвілля. При більш високому доході робітник може купити більшу кіль-ть товарів, одним з яких є дозвілля.
55. Попит на працю в умовах досконало конкурентного ринку ресурсів. З/п (ставка з/п) – оплата праці за конкретний проміжок часу як величина, що залежить від ставки з/п і кіль-ті відпрацьованого часу. Під ставкою з/п розуміють її реальну, а не номінальну величину, що відображає рівень цін на ринку товарів і послуг. За умов доск.конкуренції, ціна праці формується як ціна всякого товару. Це означає, що всі працівники отримують однакову з/п, яка не залежить від того, на якому під-ві вони працюють. Тому для окремого під-ва пропозиція праці є абс.еластичною. Саме рівень з/п є максимальним і працівник отримує повний продукт праці: MRC=W. Тому граничні витрати під-ва на працю = з/п. Під-во наймає працівників доти, поки збільшення виторгу перевищує збільшення витрат. MRP=MRC=W.