8.Вибір споживача з ординалістських позицій.

Ординалісти – прихильники напряму, який вважає вимірювання корисності неможливим та пропонують порядковий принцип порівняння корисності, на основі якого базується вибір споживача.

Для цього вводять поняття: а) крива байдужості; б) лінія бюджетного обмеження. Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакове задоволення.

Лінія бюджетного обмеження – показує всі можливі комбінації товарів, які може придбати споживач у межах свого доходу.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують сис-му переваг, яка базується на положеннях: 1. повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів. 2. транзитивність переваг споживача і його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші. 3. раціональність вибору. 4. не насиченість споживача благом. Сис-ма переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою ф-цієї корисності.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Рівновагу можна визначити знаючи рівновагу в точці дотику(D) найвищої кривої байдужості(U2) до даної бюджетної лінії(B). Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримає даний набір товарів у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший. Споживач згоден відмовитися від певної к-ті блага Х задля додаткової одиниці блага У за умови незмінності рівня корисності від набору благ – гранична норма заміщення MRSxy=(-Y)/X або MUx/MUy.

Бюджетна лінія – пряма: В=РхХ+РуУ . Нахил бюджетної лінії Qy/Qx=Px/Py. У точці рівноваги(D), нахили кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому MRSxy= Px/Py або MUx/MUy=Px/Py або MUx/Px= MUy/Py.

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведено еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей, який є спільним для кардиналістського і для ординалістського підходів.

9.Криві байдужості, їх властивості.

Крива байдужості-це крива, кожна точка якої хар-є споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Крива байдужості має від’ємний нахил.

Споживач не розрізняє набори товарів Х та У, які розташовані на кривій байдужості U.

Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості U є однаковим, тому можна вважати, що крива байдужості показує альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.

Споживчі переваги покупців можна представити у виді графічних моделей, використовуючи для цього криві байдужності. Вони являють собою сукупність споживчих наборів, що забезпечують однаковий рівень задоволення споживачів. Отже, споживач байдужий до вибору наборів, представлених крапками, що належать однієї кривої байдужості, на графічній моделі. Криві: увігнуті, мають негативний кут нахилу, криві байдужості не можуть перетинатися.

Властивості кривої байдужності.

1. Криву байдужості можна провести через б-я точку в просторі.

2. Сукупність кривих байдужості формує карту кривих байдужості.

3. Рух по кривій байдужості характеризує граничну норму заміщення.

4. Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат.

5. Криві байдужості не перетинаються.

6. Криві байдужості мають від’ємний нахил.

Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб.