- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
67.Позаринкові зовнішні ефекти.
На зміст інституціональної с-ми суттєво впливає існування зовнішніх ефектів (ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага). Яскравим прикладом такого ефекту є забруднення навколишнього середовища.
Позитивний зовнішній ефект виникає тоді, коли діяльність одного ек.агента принесла вигоду іншим (наприклад, освітянська діяльність).
Оцінюючи зовнішній ефект, визначають різницю між сусп.витратами (вигодами) та індивідуальними витратами (вигодами):
MSC = MPC + MEC,
де MSC – гранич.сусп.витрати; MPC – гранич.індивідуальні витрати; MEC – гранич.зовнішні витрати.
На рис.18.1 та 18.2 ст.183 показані види зовнішних ефектів (MSB, MPB – відповідно гранич.сусп.та гранич.індивідуальні вигоди). За наявності негативного зовнішнього ефекту ек.благо продається та купується у більшому обсязі порівняно з ефективним його розміром, а за позитивного ефекту – у меншому обсязі.
Щоб зменшити перевиробництво товарів з негативним зовн.еф-том ябо збільшити вир-во, що має позитивний зовн.еф-т, необхідно трансформувати зовнішні ефекти у внутрішні. З цим завданням ринок не може справитись, і виправляти становище повинна держава.
В арсеналі ек.політики є різна засоби щодо усунення небажаних зовн.еф-тів. З цією метою вдаються до:
а)встановлення прав власності на ресурси і створення можливостей для вільного обміну цими правами;
б)колективного або держ.володіння благами, яким властиві зовн.еф-ти;
в)заборони або встановлення обмежень на види забруднюючих та шкідливих речовин;
г)запровадження корегуючих податків і субсидій.
Мета використання зазначених інституцій (за винятком держ.володіння цими благами) полягає у включенні додаткових сусп.витрат (вигоди) благ із зовн.еф-ми до індивідуальних витрат (вигод). У цьому випадку йдеться про інтерналізацію зовн.еф-тів.
68.Громадські блага.
Мех-м держ.рег-ня приходить на допомогу ринку і при розв”язанні проблем громадських благ, тобто благ, спож-ня яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них (нац.оборона, держава, протипожежні заходи тощо). Громадські блага – блага, що, по-перше, не можуть бути надані одній особі за умови, що їх неможливо передавати у розпорядження всім іншим особам, і що, по-друге, після того, як були надані певній особі, можуть бути переданя всім іншим без додаткових витрат. Основною властивістю гр.благ є можливість використання цих благ усіма особами без урахування наявності та розмірів індивідуальної оплати. Гр.благам притаманна невибірковість, неконкурентність у спож-ні. Доступність гр.блага практично не зменшується або не зникає зовсім для всіх членів сусп-ва після того, як окремий споживач використав це благо. Неконкурентність гр.блага означає й те, що гранич.вартість надання права користування благом ще одному споживачеві є нульовою.