- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
Типовою ситуацією на ринку праці є монопсонія, коли під-во у невеликому місці є головним, а фактично і єдиним покупцем, а тому має можливість впливати на рівень з/п. Це досягається шляхом скорочення чисельності найманих працівників. У рез-ті посилення конкуренції між працівниками, їх з/п знижується нижче рівноважного рівня. Кривою попиту виступає крива виторгу монопсонії від граничного продукту праці. Крива ринкової пропозиції перед монопсонією постає у вигляді кривої середніх витрат на закупку праці. Побудована відповідно до неї крива граничних витрат у точці її перетину з кривою попиту визначає кіль-ть праці, необхідної для максимізації прибутку монопсоніста. Ця кіль-ть є меншою, ніж за досконалої конкуренції і з/п також є меншою.
57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
Двостороння монополія виникає на ринку праці за умов, коли між профспілкою і спілкою підприємців укладено угоду. На такому ринку ціна однозначно не встановлюється, а замість конкретної точки існує область можливої згоди. Залежно від сили кожної із сторін ринкової угоди, рівноважна ціна встановлюється в інтервалі між ціною профспілки і ціною монопсонії. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції теж не визначено однозначно. Профспілка в свою чергу намагається підняти рівень з/п, скорочуючи пропозицію праці. Т.ч., при відносно невеликих відмінностях у чисельності працівників підходи до визначення з/п різко відрізняються.
58. Капітал і процентний дохід. Капітал – це ресурс тривалого користування, що створюється з метою вир-ва більшої кіль-ті товарів і послуг. Сутнісна риса кап.блага полягає в тому. Що воно водночас є і фактором вир-ва, і продуктом. Коли мова йде про капітал як про об’єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів, то мається на увазі не весь запас кап.благ наявний в економіці, а потік нового капіталу, що з’являється в даний період у вир-ві (під-ва пред’являють попит на тимчасово вільні грошові засоби. Які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину прибутку від їх викор-ня у майбутньому). Отже, якщо мова йде про ринок капіталу, то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт купівлі-продажу переходить з рук у руки тимчасово, а тому всі екон.форми угод тісно переплетені з сис-мою прав власності і дуже різноманітні. Інструментами ринку капіталу можуть бути безпосередньо кредитні ресурси, цінні папери та інші похідні контракти. виробничий фактор довгострокового користування – це фізичний капітал, що виступає у вигляді кап.товарів для вир-ва товарів та послуг. Сукупний запас фіз..капіталу виступає у вигляді основних фондів фірми. Осн.фонди збільшуються в процесі здійснення інвестування або кап.вкладення.
59. Пропозиція заощаджень.
Грошові засоби акумулюються шляхом заощаджень або утримання від поточного споживання. Д/г спрямовують кошти на кап.блага шляхом заощадження грошей у вигляді різних фінансових активів. Власники фін.активів чи заощаджень сподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує %-на ставка (щорічний дохід від вкладених коштів). Розрізняють номінальну і реальну %-ні ставки. Номінальна ставка показує, на яку величину сума, що її повертає позичальник кредитору, перевищує величину отриманого кредиту. Реальна ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчої спроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції. За умов доск.конкуренції існує тенденція до встановлення єдиної %-ї ставки. В реальних умовах діапазон досить широкий, що обумовлено терміновістю і розміром позики, діючою сис-мою оподаткування, стр-рою ринку капіталу та ін. Ціною позичкового капіталу виступає позичковий % (це частка створеної вартості, що передається функціонуючим підприємцям за рахунок сплати та викор-ня позичкового капіталу). Норма відсотка: r=позичковий %/ позичковий капітал*100%. Норма % впливає на рівень інвестування в економіку (низькі % ставки сприяють підвищенню ділової активності підприємців). Інвестування – це викор-ня чатини поточного вир-ва для збільшення осн.фондів фірми. Поділяється на валове і чисте. Підприємець здійснює купівлю кап.товару з метою доходності свого бізнесу. При цьому він співставляє очікуваний доход від викор-ня даного капіталу з витратами на його купівлю і експлуатацію (дисконтування).
60. Визначення ринкової ставки позичкового % за умов досконалої конкуренції. Дисконтована (сучасна) вартість (PV) – це сума, яку необхідно заплатити в даний момент за кап.товари, щоб ч-з певний строк мати бажаний дохід. PV=SP/(1+r)t, де PV-дисконтована вартість, SP-ціна пропозиції, r-норма %, t-період, за який ми хочемо одержати певний доход. Ця ф-ла застосовується при аналізі доречності купівлі кап.товару. знаючи ціну пропозиції, обладнання, норму %, рівень річного доходу від придбання обладнання та його ліквідну вартість, можна достатньо точно розрахувати наслідки інвестиційного рішення.
Між ціною пропозиції і ціною попиту існує наст.взаємозв’язок. DP=PV. Фірма купує кап.товар, якщо ціна попиту на нього перевищує його ціну пропозиції. Фірма не купує жодної одиниці кап.товару у випадку, якщо DP<SP, тому що гроші, покладені в банк при існуючій нормі % принесуть більший доход.
