1.Мікроек. Як складова частина теоретичної економіки.

Основна проблема ек-ної теорії та госп-кої практики – розв`язання протиріччя між бажанням індивіда задовольнити свої необмежені потреби за обмеженістю ресурсів, які знаходяться в його розпорядженні. Ек -ні потреби – внутрішні мотиви, що спонукають до ек-ної діял-ті, їх головна особливість - це безмежне зростання. Ек-ні блага – засіб задоволення потреб, що існує в обмеженій кількості. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування. Альтернативний характер використання обмеж. ресурсів висуває на передній план проблему ек-го вибору – вибір найкращого серед альтернативних варіантів, що дозволяє досягти максим-го задоволення потреб за мінімум витрат. Розв’язання проблеми ек-го вибору вимагає свідомої відповіді на 3 основні питання економіки: що ?- які ек-ні блага і в якій кількості виробляти?; як? – за допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти корисні блага?; для кого? – Хто отримає те, що вироблено? . Говорячи про М-ку слід відмітити, що вона відображує погляд на ек-ні явища з точки зору суб’єктивних цілей їх учасників; вивчає, яким чином вирішуються основні ек-ні питання на рівні мікроек-них суб’єктів , таких як дом. госп-ва, підп-ва, держ. агентства, тощо. Таким чином, М. розкриває основні закономірності функціонування ринкової ек-ки на рівні товаровиробника та споживача та показує механізм прийняття рішень господарюючими суб`єктами, які прагнуть досягти максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів. З одного боку, вона пояснює, як і чому прийм. рішення окр. госп. суб’єкти, а з ін. – вивч. взаємодію суб’єктів у проц. утворення більших стр-р – галузевих ринків.

2.Предмет, концептуальні основи і методологія мікро.

Мікроек-ка як науковий розділ ек-ки вивчає діял-ть людей, пов’язану з вибором та прийняттям рішень відносно того, що, як і для кого виробляти. Тобто, це наука про вибір, про те, як цей вибір роблять ек-ні суб'єкти, кожний окремо і всі разом. Тому предметом мікроек-ки є ек-ні дії ек-них суб'єктів або ж прийняття рішень ек-ми суб'єктами відносно ек-них благ. Об'єктом мікроек-ки є ек-на діял-ть людей і ті проблеми, що виникають у зв'язку з цим як між окремими суб'єктами, так і між ек-ми суб'єктами і державою та її органами. Досл-ня об'єкта само по собі визначає і його предмет: ек. суб'єкти, ек. блага та ек. дії. Основним методом мікроек. є модел-ня, тобто побудова моделі та її досл-ня. Модель – це спрощене уявлення складної дійсності. Моделі можуть бути вербальними, графічними і аналітичними. В залежності від об'єктів досл- ня розр. 2 види ек-х моделей: Оптимізаційні моделі – застосовують при дослідженні поведінки окремих ек. суб`єктів. Рівноважні моделі – використовуються при досл-ні взаємовідносин між ек-ми суб`єктами. Також методологія М-ки включає: порівняльний, позитивний, нормативний, граничний аналіз, синтез, методи індукції та дедукції, діалектичний метод, системний підхід до вивчення ек. явищ, наукову абстракцію, аналогію, графоаналітичні методи, ек.-матем. методи пізнання і вивчення. Отже, М. вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими ек. суб`єктами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких можна знайти альтернативне використання, а на підставі ек. моделей пояснює як ведуть себе споживачі і виробники як основні суб’єкти ринк. механізму виробництва і споживання благ, яким чином забезпечується часткова та загальна рівновага на товарних та ресурсних ринках.