10. Криві байдужості як спец. Інстр. Мікроек. Аналізу.

Споживач завжди робить вибір серед множини товарів Вибір споживача можна виразити за допомогою кривої байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг (ринковий кошик аба кошик споживача). Крива байдужості показує множину споживацьких пар, вибір серед яких байдужий для споживача. Або іншими словами усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності. Криві байдужості мають такі основні властивості в моделях переваг споживача:

1)Крива байдужості є спадна лінія.

2)Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується відношенням її граничної корисності блага, що відкладається на горизонтальній осі до граничної корисності блага, що відкладається по вертикальній осі, або граничній нормі заміщення.

3)Криві байдужості є випуклі, тобто її нахил зменшується по мірі переміщення зверху вниз.

4)Криву байдужості можна провести через любу точку.

5)Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельні.

6)Крива байдужості завжди увігнута і спадаюча лінія.

Любий набір товарів, що характеризується точками вище і з права кривої байдужості завжди більш привабливий ніж на кривій. Сукупність прямих байдужості складають карту байдужості.

Криві байдужості:

1) не можуть перетинатися;

2) криві байдужості забезпечують ранжування наборів споживчих товарів від найменш привабливих (бажаних) до найбільш бажаних, але не указують наскільки один набір бажаніше другого (іншого);

3) більш віддалена від початку координат крива байдужості відповідає більш високому рівню споживання;

4) крива байдужості є спадна;

Досконалі субститути мають криві байдужості у вигляді прямих ліній, а досконалі комплементи мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

11. Гнз благ: сутність і методика обчислення.

Гранична норма заміщення – визначає, від якої кількості товару Y споживач згоден відмовитися, щоб отримати ще одну додаткову одиницю товару Х, залишаючись на тій же кривій байдужості.

MRS_XY= - (ΔQ_Y/ΔQ_X)

MRS_XY – зменшується по мірі того, як товар Y заміщується товаром Х.

Зменшення граничної корисності заміщення при переміщенні вздовж кривої байдужості донизу є важливою передумовою формування кривої байдужості. У міру того як товар Х заміщує товар Y, крива байдужості стає менш крутою. Гранична норма заміщення може бути пов’язана з граничними користностями товару Х товаром Y.

Δ Q_XMU_X= - Δ Q_YMU_Y

Звідси (Δ Q_Y/Δ Q_X)= MU_X/MU_Y= MRS_XY , де:

MU – гранична користність;

Δ Q_YMU_Y – втрати корисності товару Y;

Δ Q_XMU_X – втрати корисності товару Х.

Тому гранична норма заміщення товару Y на товар Х може бути представлена відношенням граничної корисності товару Х до граничної корисності товару Y: MU_X/MU_Y

Гранична корисність товару зменшується, коли його кількість у споживанні зростає, і відповідно збільшується, коли його кількість у споживанні скорочується.

12. Бюджетна лінія.

Бюджет – це к-ть грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу.

Доход споживача тп купівельна сила грошей визначають бюдж. обмеження споживача.

Бюдж. лінія – це геом. місце точок, що хар. усі набори тов-в Х та У, на придбання яких за цінами Рх та Ру споживач повністю витрачає свій доход.

Б. лінія має вигляд:

У=Рх*Х+Ру*У

лінія бюдж. обмежень

Точки ціє прямої показують набори благ, при купівлі яких виділений дохід витрач-ся повністю: Х₁=1/Рх, У₁=1/Ру

Ці точки показ. макс. можлив. к-ть благ Х та У.

Чим крутіша бюдж. лінія, тим більше відношення Рх до Ру і тим більшою к-тю тов-в У необх. пожертвувати для одержання дод. одиниці тов. Х.

Всі точки на прямій показують максимально можливе співвідношення закупок блага 1 і блага 2 для заданого доходу споживача. Всі точки внутрі трикутника характеризують стан, що у споживача є зайві гроші.

Бюджетна лінія залежить від доходу і ціни товарів Ц₁ і Ц₂. Дослідимо вплив їх зміни на бюджетну лінію.

Із формули бюджетної лінії видно, що зміна доходу впливає на довжину відрізків, які відсікає пряма на осях координат і не впливає на їх нахил. Тобто вона переміщується паралельно збільшення доходу зміщує криву вправо вгору, зміщення вліво вниз. Тобто зростання доходу веде до збільшення споживання обох благ.

Зміна цін. Якщо змінюється ціна одного блага, а другого залишається незмінною, це рівнозначно обертанню бюджетної лінії навкруг перетину бюджетної лінії з віссю координат.

Якщо ціни змінюються так, що їх співвідношення залишається сталим, це рівнозначно збільшенню (зменшенню) доходу. Тобто бюджетна лінія зміщується паралельно самій собі. Таким чином, зміна цін також веде до зміни купівельної спроможності.