14. Реакція споживача на зміну його доходу.

В

У

У

наслідок зміни доходу споживача його рівноважне положення буде постійно змінюватись. Якщо бюджет споживача буде зростати, а ціни на товар залишаться без зміни, тоді бюджетна лінія буде переміщуватися вправо вгору, і щоразу буде торкатися все більш віддалених кривих байдужості. Якщо з’єднати всі точки рівноваги споживача, які утворюються при переміщенні бюджетної лінії, одержимо лінію яка має назву “доход-споживання” і криву Енгеля. Вона показує яким чином змінюється споживання людини в міру зростання її доходу, коли ціни на товари залишаються незмінними. Коли карта байдужості споживача буде зміщеною до однієї із осей координат, тоді крива доход-споживання буде нахилятися до цієї осі. У такому випадку, коли підвищується добробут людини, скорочується споживання одного із благ, умовно названого “неякісним”. Споживання “нормальних” благ з підвищенням доходу зростає.

Крива Енгеля

Крива “доход-споживання”

15. Реакція споживача на зміну цін товарів.

Коли змінюється ціна на одне із благ (Х), а доход споживача і ціна іншого блага (У) залишаються постійними, тоді бюджетна лінія буде обертатися навколо точки її перетину з віссю У і щоразу буде торкатися все більш віддалених кривих байдужості. Всі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається внаслідок зміни ціни блага Х, до кривих байдужості утворить лінію “ціна-споживання”. Вона показує як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Зміна ціни блага міняє не тільки відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але і його реальний добробут: зниження ціни робить його більш багатим, а підвищення – бідним.

Крива “ціна-споживання”

16. Ефект заміщення та ефект доходу.

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) – має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним – обсяг споживання збільшується. Результати спільного впливу ефекту заміни та ефекту доходу для різних благ подано на рис.4.6 і рис.4.7.

Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим (х), інші більш дорогі товари (у).Це показується рухом вздовж кривої байдужості.

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару (х) без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує переміщення від одної кривої байдужості до ін..

17. Надлишок споживача.

Надлишок споживача, або додаткова вигода, яку має той чи інший споживач, показує, наскільки в середньому краще живуть окремі люди. Різні люди по-різному оцінюють споживання різних товарів, а отже, різним буде і максимальний рівень ціни, яку вони ладні заплатити за цей товар.

К рива попиту хар-зує бажання, тобто, готовність споживача платити за додаткову одиницю товару, якщо у нього вже є деяка кіл-ть цього товару. Тому ф-цію попиту можна розглядати як відображення згоди, бажання споживача платити. Отже, висота кривої попиту показує ту максим. ціну, яку ладен споживач заплатити за кожну додаткову одиницю товару. Площа під кривою попиту відображає ту загальну суму коштів, яку споживач ладен заплатити за придбання K_n одиниць продукції. В умовах ринк. ек-ки споживач купує всю кількість (K_n) продукції по одній і тій же ринковій ціні (Ц_р), а тому сума фактичних витрат споживача на придбання кількості K_n продукції буде характеризуватися площею прямокутника ОЦ_рАK_n. Площа трикутника Ц_рЦ_maxА характеризує той надлишок, ту вигоду, яку отримує споживач від того, що він за всю кількість товару K_n платить однакову ціну Ц_р.

Якщо ф-ція попиту є не пряма лінія, надлишок споживача можна визначити як площу, що лежить нижче кривої попиту і вище ринк. ціни. Коли ж потрібно підрахувати сукупний надлишок споживачів на ринку, необхідно обмежити площу нижче кривої ринк. попиту і вище лінії ринкової ціни.

0 1 2 3 К_н К