20. Цінова еластичність попиту.

Еластичність попиту за ціною – це відсоткова зміна кількості товару у відповідь на відсоткову зміну його ціни.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

Е = (P/Q) * ((Q₁-Q₀)/(P₁-P₀))

Це є цінова еластичність попиту, визначена у точці. Коли ж розглядаються значні різниці  Q і P, тоді визначають дугову еластичність, використовуючи при цьому середні величини Q і P, тобто:

коефіцієнт дугової еластичності:

E = (Q₁-Q₀)/( Q₁+Q₀) * (P₁+P₀)/ (P₁-P₀)

Абсолютне значення коеф. еласт-ті може мінятися в діапазоні від 0 до ∞. В залежності від цього попит може бути:1) абсолютно нееласт-ний (Е=0), це означає, що б.-я. зміна ціни не викливає ніякої зміни у вел-ні попиту; 2) нееласт-ний (0<Е<1), це означає, що попит () повільніше, ніж змінюється ціна; 3) одинично еласт-ний (Е=1), що попит () відповідно до зміни ціни; 4) еласт-ний (1<Е<∞), що попит () швидше, ніж ціна; 5) абсол. еласт-ний (Е=∞), що нескінчено мала зміна ціни викливає нескінчене розширення попиту.

21. Еласт-ть попиту за доходом та перехресна ел-ть.

Ел-ть попиту за доходом показує на скільки відсотків зміниться попит на товар, якщо доход зміниться на 1%:

Е = (I/Q) * (Q/I).

Знак ел-ті попиту від доходу хар-є відношення споживача до цього товару. Позитивна ел-ть п. від д. означає, що цей товар споживач вважає повноцінним і збільшує його закупку, якщо його доход . Від’ємна ел-ть п. від д. свідчить про те, що цей товар є для споживача неповноцінним і він буде скорочувати споживання цього товару, коли доход його буде . Близька до 0 ел-ть п. від д. – товар для споживача є нейтральним.

Коли Е>1, то цей товар є предметом розкоші. Якщо 0<Е<1, то цей товар першої необхідності.

Перехресна ел-ть показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар Х, якщо ціна на товар У зміниться на 1%:

Е_y/x = (P_x/Q_y) * (Q_y/P_x).

Коли Е=0, то товари Х та У виступають на ринку як незалежні. Якщо Е>0, то товари Х та У є товарами субститутами. Якщо Е<0, то ці товари є взаємодоповнюючими.

22. Підп-во як суб’єкт ринку та вир.-ринк. Сис-ма

П-во є ринк.-вир. сис-мою. Воно водночас виступає у ролі споживача факторів вир-ва, виробника продукції та її продавця на ринках товарів і послуг.

Б.-я. сис-ма має вхід, процесор та вихід. На вході п-ва – так звані прості ел-ти процесу вир-ва: засоби праці, предмети праці, роб. сила, енергія тощо. Процесор – це трансформація факторів вир-ва у готову продукцію, а саме – вир. процес. Вихід – кінцеві рез-ти вир-ва: товари або послуги у грош. чи натур. вимірі, вироблені п-вом за певний проміжок часу з викор-ням необхідних для цього ресурсів.

Ресурси, або фактори вир-ва, - це блага, які потрібно придбати п-ву для забезп-ня випуску ін. благ – готової продукції. Фактори вир-ва: праця – всі розумові та фіз.. вит-ти, що здійснюються людьми в процесі вир-ва; кап-л – засоби вир-ва, зокрема будівлі, споруди, устаткування, та товарно-матер. цінності; прир. ресурси – все, що може бути використане у вир-ві в натур. стані, тобто без б.-я. обробки.

Діял-ть п-ва досліджують протягом певних періодів часу: миттєвого – жодний фактор не може бути змінений; короткострокового – один із факторів розглядається як змінний, інші – як постійні; довгострокового – достатній для зміни обсягів викор-ня всіх без винятку факторів вир-ва, потрібних для випуску продукції.

23. П-во як центр прийняття рішень.

Гіпотеза про раціональність поведінки суб’єктів ринк. відносин означає, що фірма прагне приймати такі рішення, які б дозволили їй за умов обмеженості ресурсів максимізувати прибуток, тобто основною метою діял-ті п-ва є максимізація прибутку. Досягнення цієї мети вимагає здійснення вибору: що виробляти? яким чином виробляти? для кого призначаються рез-ти вир-ва?

П-во володіє суверенітетом у прийнятті рішень щодо своєї діял-ті. Припущення про єдину мету діял-ті п-ва є певним спрощенням. Воно може мати й інші цілі, особливо у короткостроковому періоді, але домінуючою метою у довгостроковому періоді має бути саме максимізація прибутку, інакше п-во не зможе втриматись у своєму бізнесі та досягти інших цілей.