37. Рівновага підприємства та галузі у короткостроков періоді.

У короткостроковому періоді підприємства не мають часу для того, щоб розширити чи зменшити свої виробничі потужності. Тому фірма використовує капітал постійного розміру і повинна вибрати таку кількість змінних факторів вир-ва, які максимізували б прибуток (П) або ж мінімізували збитки. Існує 2 підходи до визначення обсягу виробництва (Q), при якому П=max. 1) Порівняння сукупної виручки (TR) і сукупних витрат (TC); 2) Порівняння граничної виручки (MR) і граничних витрат (MC).

1) П= TR- TC

Криві TR і TC утворили дві зони: точка Б- точка беззбитковості; до т. Б- витрати більші за виручку; після Б- виручка перевищує витрати. Подальше зростання обсягу виробництва не збільшує прибутку, внаслідок зростання витрат більшими темпами, аніж виручка, і в т.Г вона перетне пряму TR, після якої розпочнеться друга зона збитковості.

2) За умов досконалої конкуренції окреме підприємство здатне лише пристосовуватися до ринкової ціни і тому крива попиту на продукцію абсолютно еластична (в графічному розумінні–горизонтальна). Це означає, що обсяг товарів, який споживачі в змозі купити може бути як завгодно великим або малим за певного рівня ціни. Тобто обсяг попиту може дорівнювати Q1, Q2, Q3......При цьому середній виторг підприємства AR , його граничний виторг MR дорівнюють ціні продукту, а лінія AR та MR збігаються з кривою попиту:

P TR

Pe

Q1 Q2 Q3

38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді.

На конкурентному ринку довгострокова рівновага як правило потребує збереження 3х умов:

-всі підприємства галузі максимізують свій прибуток;

-жодне з підприємств не має стимулів для входу або виходу з галузі, тому що кожне з них отримує нульовий економічний прибуток;

-ціна на товар є такою, що сукупна пропозиції відповідає сукупному попиту споживача.

В довгострововому періоді фірми, що знаходяться в галузі, мають достатньо часу для того, щоб розширити чи зменшити свої виробничі потужності, тому всі витрати є змінними.

Підприємство намагається максимізувати свій прибуток (П) , вибираючи для цього відповідний обсяг (Q) вир-ва. Якщо прибуток П=TR-TC, то максимальне значення функції П знаходиться з рівняння MR-MC=0, MR=MC. Але MR=P, тому умовою максимізації прибутку є виконання рівності MR=MC=P.

Існує 2 підходи до визначення Q, при якому П=max.

1) Порівняння сукупної виручки (TR) і сукупних витрат (TC)

До кривої TC проводимо дотичні, паралельні кривій TR. У точках дотику опускаємо перпендикуляри на вісі і знаходимо шукане Q1, Q2, Q3, Q4.

2) Порівняння граничної виручки (MR) і граничних витрат (MC)

Ч астина кривої MC, яка знаходиться між кривими ATC та AVC, є кривою пропозиції фірми (оскільки при зміні цін виробляється така кількість товару, при якій MC перетинає криву MR=P).

В умовах досконалої конкуренції ціни є гнучкими і вони знижуються всякий раз, коли збільшується кількість товару за рахунок використання більш дешевих ресурсів. Це дозволяє підприємствам заробляти достатній прибуток від реалізації продукції по більш низькій ринковій ціні.