29. Витрати вир-ва в коротко строк. Періоді.

В короткостроковому періоді сукупні вит-ти п-ва поділ. на постійні та змінні витрати.

Постійні витрати (ТFC) – це витрати, величина яких не залежить від обсягу випуску продукції. Мають місце навіть тоді, коли продукція зовсім не виготовляється.

Змінні витрати (ТVC) – це витрати виробництва, величина яких залежить від обсягу випуску продукції і змінюється залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.

Сукупні витрати (ТС) – (загальні, валові) сукупність постійних і змінних витрат. Динаміка валових витрат визначається динамікою змінних витрат: TC(Q)=TFC+TVC(Q).

Середні витрати – це витрати в розрахунку на одиницю продукції. Саме показник середніх витрат використовують для порівняння з ціною, яка зазвичай дається також у розрахунку на одиницю продукції. Розрізняють:

- середні постійні витрати (АFC) – це кількість постійних витрат виробництва (ТFC), що припадає на одиницю випуску продукції (Q): AFC=TFC/Q.

- середні змінні витрати (АVC) – це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції(Q): AVC=TVC/Q

- середні сукупні витрати (АТС) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції(Q): TC/Q

Граничні витрати – це приріст сукупних витрат фірми, пов‘язаний з виробництвом додаткової одиниці продукції (МС), тобто граничні витрати на короткостроковому етапі є похідною функцією тільки від змінних витрат.

Граничні витрати показують на яку величину зростуть витрати фірми у зв‘язку зі збільшенням виробництва на одиницю продукції.

Динаміка вит-т зумовлює поведінку п-ва. За даної технології та орг-ції вир-ва п-во оптимізує свою діял-ть, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним вит-там. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні вит-ти, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться додаткове вир-во одиниці продукції.

30. Витрати на довгострокових інтервалах.

У довгостроковому періоді всі витрати є змінними. Витрати вир-ва можна представити графічно у вигляді кривих ізокост. Точка дотику ізокости і ізокванти відображає рівновагу виробника. Поєднання таких точок на ізоквантно- ізокосній діаграмі утворює лінію, яка наз. шлях росту підприємства у довгостроковому періоді.

На динаміку витрат у довгостроковому періоді найбільше впливає характер ефекту від зростання масштабів виробництва. Він проявляється для більшості в тому, що спочатку він є зростаючим, потім стабілізується, а потім є спадним. Характер динаміки середніх (LAC) і граничних (LMC) витрат є таким

Якщо приріст обсягу вир-ва відповідає приросту витратам факторів вир-ва, то ефект масштабу є сталим. При цьому LAC= LMC. Якщо обсяги вир-ва збільшуються відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів,то маємо зростаючий ефект від зміни масштабу вир-ва. Якщо ж зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат факторів вир-ва, то спостерігається ефект спадної віддачі.Якщо підприємство не здатне відшкодувати витрати, то говорять про незворотні витрати