66.Банківський переказ як міжнародна форма розрахунку.
Банківський переказ
– це основна форма міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ є елементом всіх інших форм міжнародних розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі). Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, які беруть участь у здійсненні банківського переказу, беруть комісію за проведення операції.
Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження дає доручення банку здійснити переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну суму грошей. Порядок виконання банківського переказу такий:
переказ відбувається відповідно до умов укладення контракту проти повідомлення продавця про відвантаження;
експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;
експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;
імпортер подає заявку на переказ;
імпортер отримує товари;
банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;
банк експортера:
перевіряє одержані документи;
списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;
передає документи про отримання ним грошей і виписує з рахунку клієнта.
67.Акредитивна форма розрахунків.
Акредитив означає будь-яку угоду, як би її не було названо чи визначено, на підставі якої банк банк-емітент, діючи на прохання та керуючись інструкціями клієнта, має здійснити платіж третій особі або, за наказом клієнта, оплатити чи акцептувати переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або надати повноваження іншому банку зробити такий платіж чи оплатити, акцептувати переказні векселі проти передбачених документів, якщо дотримано всіх умов акредитиву.
Акредитив — це форма розрахунків, за якої банк-емітент, за дорученням свого клієнта, зобов’язаний здійснити платіж третій особі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; надати повноваження іншому банку здійснити платіж.
Загальним для всіх видів акредитивів є таке: а) за угодою між продавцем і покупцем, що зафіксована в договорі купівлі-продажу, перший сплачує купівельну ціну через банк (звичайно за місцеперебуванням продавця) проти наданих документів — як правило, і транспортних; б) виконуються інші передбачені в акредитиві умови, які банк довів до відома продавця. За надання документів банк сплачує купівельну ціну і, залежно від умов акредитиву, платить проти документів або з розстрочкою, або шляхом акцепту (негоціації) переказного векселя, виставленого продавцем.
Сутність акредитивної угоди полягає в її документарному характері, тобто в тому, що товар представлений коносаментом, і він використовується як засіб фінансування угоди. Недоліки: це найскладніша та найдорожча форма розрахунків,
