- •1.Суспільний та міжнародний поділ праці.
- •4.Світовий ринок, його характеристика і структура.
- •2.Чинники, що визначають умови участі країни в міжнародному поділі праці.
- •3.Становлення й сутність світового господарства, його суб’єкти та механізми.
- •6.Система та форми міжнародних економічних відносин.
- •5.Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки.
- •9.Види міжнародної економічної діяльності.
- •7.Субєкти мев, їх класифікація.
- •8.Міжнародна економічна діяльність та її суб’єкти.
- •11. Міжнародна економіка та її головні ознаки.
- •10.Показники міжнародної економічної діяльності країни.
- •12.Структура міжнародної економіки.
- •13.Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.
- •15.Теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •16.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •17.Теорія Хекшера-Оліна.
- •18.Парадокс Леонтьєва.
- •19.Теорія переважного попиту с.Ліндера.
- •20.Теорія «циклу життя продукту» р.Вернона.
- •31.Імпортна квота: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •21.Теорія між нар. Конкурентоспром. Країни м.Портера.
- •22.Ціноутворення в світовій торгівлі.
- •23.Поняття зовнішньоекономічної діяльності.
- •24.Основні види зовнішньоторговельних операцій.
- •25.Характеристика протекціонізму та фритредерства.
- •26.Класифікація методів протекціонізму за напрямами регулювання (експортні та імпортні).
- •27. Класифікація методів протекціонізму за хар-ом регулювання (тарифні і нетарифні).
- •28.Тарифні методи протекціонізму.
- •29.Нетарифні методи протекціонізму: кількісні, фінансові, приховані.
- •30.Тариф на імпорт: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •32.Ліцензування, форми ліцензій та основні механізми розміщення.
- •33.Поняття і види субсидій. Суб’єкти надання субсидій.
- •34.Аргументи «за» та «проти» протекціонізму.
- •35.Передумови та умови розвитку світового ринку послуг.
- •36.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •37.Характеристика міжнародного факторингу та форфейтингу.
- •38.Характеристика міжнародного лізингу та франчайзингу.
- •39.Типологія країн світу. Основні групи країн у світовому господарстві.
- •40.Прямі іноземні інвестиції.
- •41.Характеристика чинників прямого міжнародного інвестування.
- •42.Портфельні інвестиції та об’єкти портфельного інвестування.
- •43.Порівняльна характеристика прямих і портфельних іноземних інвестицій.
- •44.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •45.Класифікація форм міжнародного кредиту.
- •46.Інституціональна структура міжнародного кредитування.
- •47.Міжнародний фінансовий ринок та його структура.
- •48.Фінансові ресурси світового господарства: поняття й механізм їхнього перерозподілу.
- •49.Міжнародна міграція капіталу.
- •52.Трудові ресурси світового господарства.
- •53.Показники відтворення населення у світі. Еан світу.
- •54.Проблема зайнятості населення, галузева структура зайнятості у світі.
- •56.Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-донора.
- •57. Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-реципієнта.
- •58.Державне регулювання міжнародної міграції населення.
- •59.Світова валютна система та її елементи.
- •60.Характеристика понять валютний курс та конвертованість валют.
- •61.Еволюція міжнародної валютної системи.
- •62.Єврпопейська валютна система.
- •63.Валютний ринок та валютні операції.
- •64.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку.
- •65.Міжнародні розрахунки, їх сутність та види.
- •66.Банківський переказ як міжнародна форма розрахунку.
- •67.Акредитивна форма розрахунків.
- •72.Рахунок руху капіталу платіжного балансу.
- •68.Інкасова форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •69.Вексельна форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •70.Поняття та структура платіжного балансу.
- •71.Рахунок поточних операцій платіжного балансу.
- •73.Міжнародна регіональна інтеграція її сутність, напрями та наслідки.
- •75.Характеристика євразійського інтеграційного угрупування (снд).
- •77.Характеристика південно-східно-азійського інтеграційного угрупування (асеан).
- •76.Характеристика північноамериканського інтеграційного угрупування (нафта).
- •78.Інтеграція України до світового господарства.
- •79.Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку.
- •80.Глобальні проблеми людства.
9.Види міжнародної економічної діяльності.
• міжнародна торгівля товарами;
• надання міжнародних послуг;
• транскордонний рух капіталів;
• міжнародний кредит;
• міжнародні валютно-фінансові відносини;
• міжнародна міграція робочої сили;
• участь у діяльності міжнародних економічних організацій;
• міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах;
• спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.
7.Субєкти мев, їх класифікація.
Суб’єкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.
Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це п/п-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі ек-ки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між д- вами, між групами держав, між д-вами та міжн. орг-ціями.
Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи.
Фіз. особи-це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм.
Юр. особи-це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни:
- постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися;
- наявність власного майна, відособленого від його учасників;
- право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися обєктами власності;
- право від свого імені бути позивачем у суді й арбітражі;
- самостійна майнова відповідальність.
Юр. особи поділяються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.
Суб’єктами публ. права вважаються такі особи: держава як скарбниця, як верховна влада; підрозділи держ. апарату й держ.-територіальних обєднань; сусп.-політ. угрупування й орг-ції держ. значення.
Суб’єктів визначають ще за критеріями способів привласнення й відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права: тов-ва з необмеж. відп-стю; тов-ва з обмеж. відп-стю; АО; командитні тов-ва; одноосібні п/п-ва.
Суб’єктами МЕВ виступають різні об’єднання: фіз. осіб; юр. осіб; фіз. і юр. осіб.
Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав.
Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію:
1) вона через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнар. операцій;
2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів.
Міжнар. орг-ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо. МО поділяються:
за юр. природою: міжурядові, позаурядові;
за складом учасників: універсальні, регіональні;
за масштабом д-сті: заг. х-ру, спец. компетенції;
за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.
Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар. п/п-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац-ні та ТН корпорації.