- •1.Суспільний та міжнародний поділ праці.
- •4.Світовий ринок, його характеристика і структура.
- •2.Чинники, що визначають умови участі країни в міжнародному поділі праці.
- •3.Становлення й сутність світового господарства, його суб’єкти та механізми.
- •6.Система та форми міжнародних економічних відносин.
- •5.Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки.
- •9.Види міжнародної економічної діяльності.
- •7.Субєкти мев, їх класифікація.
- •8.Міжнародна економічна діяльність та її суб’єкти.
- •11. Міжнародна економіка та її головні ознаки.
- •10.Показники міжнародної економічної діяльності країни.
- •12.Структура міжнародної економіки.
- •13.Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.
- •15.Теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •16.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •17.Теорія Хекшера-Оліна.
- •18.Парадокс Леонтьєва.
- •19.Теорія переважного попиту с.Ліндера.
- •20.Теорія «циклу життя продукту» р.Вернона.
- •31.Імпортна квота: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •21.Теорія між нар. Конкурентоспром. Країни м.Портера.
- •22.Ціноутворення в світовій торгівлі.
- •23.Поняття зовнішньоекономічної діяльності.
- •24.Основні види зовнішньоторговельних операцій.
- •25.Характеристика протекціонізму та фритредерства.
- •26.Класифікація методів протекціонізму за напрямами регулювання (експортні та імпортні).
- •27. Класифікація методів протекціонізму за хар-ом регулювання (тарифні і нетарифні).
- •28.Тарифні методи протекціонізму.
- •29.Нетарифні методи протекціонізму: кількісні, фінансові, приховані.
- •30.Тариф на імпорт: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •32.Ліцензування, форми ліцензій та основні механізми розміщення.
- •33.Поняття і види субсидій. Суб’єкти надання субсидій.
- •34.Аргументи «за» та «проти» протекціонізму.
- •35.Передумови та умови розвитку світового ринку послуг.
- •36.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •37.Характеристика міжнародного факторингу та форфейтингу.
- •38.Характеристика міжнародного лізингу та франчайзингу.
- •39.Типологія країн світу. Основні групи країн у світовому господарстві.
- •40.Прямі іноземні інвестиції.
- •41.Характеристика чинників прямого міжнародного інвестування.
- •42.Портфельні інвестиції та об’єкти портфельного інвестування.
- •43.Порівняльна характеристика прямих і портфельних іноземних інвестицій.
- •44.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •45.Класифікація форм міжнародного кредиту.
- •46.Інституціональна структура міжнародного кредитування.
- •47.Міжнародний фінансовий ринок та його структура.
- •48.Фінансові ресурси світового господарства: поняття й механізм їхнього перерозподілу.
- •49.Міжнародна міграція капіталу.
- •52.Трудові ресурси світового господарства.
- •53.Показники відтворення населення у світі. Еан світу.
- •54.Проблема зайнятості населення, галузева структура зайнятості у світі.
- •56.Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-донора.
- •57. Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-реципієнта.
- •58.Державне регулювання міжнародної міграції населення.
- •59.Світова валютна система та її елементи.
- •60.Характеристика понять валютний курс та конвертованість валют.
- •61.Еволюція міжнародної валютної системи.
- •62.Єврпопейська валютна система.
- •63.Валютний ринок та валютні операції.
- •64.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку.
- •65.Міжнародні розрахунки, їх сутність та види.
- •66.Банківський переказ як міжнародна форма розрахунку.
- •67.Акредитивна форма розрахунків.
- •72.Рахунок руху капіталу платіжного балансу.
- •68.Інкасова форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •69.Вексельна форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •70.Поняття та структура платіжного балансу.
- •71.Рахунок поточних операцій платіжного балансу.
- •73.Міжнародна регіональна інтеграція її сутність, напрями та наслідки.
- •75.Характеристика євразійського інтеграційного угрупування (снд).
- •77.Характеристика південно-східно-азійського інтеграційного угрупування (асеан).
- •76.Характеристика північноамериканського інтеграційного угрупування (нафта).
- •78.Інтеграція України до світового господарства.
- •79.Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку.
- •80.Глобальні проблеми людства.
75.Характеристика євразійського інтеграційного угрупування (снд).
Процессы взаимного экономического сотрудничества на базе существования новых независимых государств начались с осени 1992 г. В 09.1993 г. на уровне глав государств и правительств был подписан Договор о создании экономического союза стран СНГ. Он декларировал положение о поэтапном формировании общего экономического пространства: зона свободной торговли — таможенный союз — платежный и валютный союзы и, наконец, — общий рынок товаров, услуг и капиталов. Предполагалось свободное перемещение товаров, услуг, капиталов, согласование денежно-кредитной…, сближение методов регулирования экономической деятельностью. Государства СНГ унаследовали от Союза ССР единую энергетическую систему, единую систему транспорта, связи, телекоммуникаций, взаимосвязанные народнохозяйственные комплексы, общую систему нафто- и газопроводов, свободу передвижения рабочей силы, единую техническую стандартизацию. Свои экономические цели и приоритеты, сознавали невозможность ликвидации исторически сложившегося разделения труда между бывшими союзными республиками. Взаимозависимость и взаимозаменяемость между бывшими союзными республиками была столь важна и велика, что понимание необходимости если не восстановления в полном объеме, то хотя бы поддержания основных хозяйственных связей было достаточно сильно. Факторы, осложняющие развитие интеграции между странами Содружества: *в интеграции на постсоветском пространстве участвуют органы, заметно отличающиеся друг от друга по экономическому потенциалу, структуре хозяйства, уровню экономического развития. *интеграция в СНГ осуществляется в условиях глубокого экономического кризиса. Он породил дефицит материальных и финансовых ресурсов, увеличил разрыв между странами в уровнях развития и жизни населения. * в странах СНГ не завершены рыночные преобразования. Имеются расхождения в подходах к темпам и путям их осуществления. Это породило различия в национальных хозяйственных механизмах, что препятствует формированию единого рыночного пространства. *существует определенное противодействие ведущих мировых держав интеграционным процессам стран СНГ. Им не нужен единый сильный конкурент на международных рынках, в том числе и на постсоветском пространстве. Соглашение о создании зоны свободной торговли было принято 15 апреля 1994. Соглашение о ЗСТ рассматривалось как переходный этап к формированию таможенного союза. Таможенный союз мог быть создан государствами, которые выполняют условия о ЗСТ. Со времени подписания соглашения о ЗСТ между странами СНГ наметились две основные тенденции в развитии взаимной торговли между странами Содружества:1 связана с объективным желанием государств Содружества регулировать вопросы взаимной торговли через многосторонний механизм зоны свободной торговли. Однако механизм функционирования такого режима пока несовершенен и требует доработки. 2.многие государства СНГ не желают себя связывать многосторонними обязательствами через многостороннюю ассоциацию свободной торговли.