- •1.Суспільний та міжнародний поділ праці.
- •4.Світовий ринок, його характеристика і структура.
- •2.Чинники, що визначають умови участі країни в міжнародному поділі праці.
- •3.Становлення й сутність світового господарства, його суб’єкти та механізми.
- •6.Система та форми міжнародних економічних відносин.
- •5.Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки.
- •9.Види міжнародної економічної діяльності.
- •7.Субєкти мев, їх класифікація.
- •8.Міжнародна економічна діяльність та її суб’єкти.
- •11. Міжнародна економіка та її головні ознаки.
- •10.Показники міжнародної економічної діяльності країни.
- •12.Структура міжнародної економіки.
- •13.Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.
- •15.Теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •16.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •17.Теорія Хекшера-Оліна.
- •18.Парадокс Леонтьєва.
- •19.Теорія переважного попиту с.Ліндера.
- •20.Теорія «циклу життя продукту» р.Вернона.
- •31.Імпортна квота: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •21.Теорія між нар. Конкурентоспром. Країни м.Портера.
- •22.Ціноутворення в світовій торгівлі.
- •23.Поняття зовнішньоекономічної діяльності.
- •24.Основні види зовнішньоторговельних операцій.
- •25.Характеристика протекціонізму та фритредерства.
- •26.Класифікація методів протекціонізму за напрямами регулювання (експортні та імпортні).
- •27. Класифікація методів протекціонізму за хар-ом регулювання (тарифні і нетарифні).
- •28.Тарифні методи протекціонізму.
- •29.Нетарифні методи протекціонізму: кількісні, фінансові, приховані.
- •30.Тариф на імпорт: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- •32.Ліцензування, форми ліцензій та основні механізми розміщення.
- •33.Поняття і види субсидій. Суб’єкти надання субсидій.
- •34.Аргументи «за» та «проти» протекціонізму.
- •35.Передумови та умови розвитку світового ринку послуг.
- •36.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •37.Характеристика міжнародного факторингу та форфейтингу.
- •38.Характеристика міжнародного лізингу та франчайзингу.
- •39.Типологія країн світу. Основні групи країн у світовому господарстві.
- •40.Прямі іноземні інвестиції.
- •41.Характеристика чинників прямого міжнародного інвестування.
- •42.Портфельні інвестиції та об’єкти портфельного інвестування.
- •43.Порівняльна характеристика прямих і портфельних іноземних інвестицій.
- •44.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- •45.Класифікація форм міжнародного кредиту.
- •46.Інституціональна структура міжнародного кредитування.
- •47.Міжнародний фінансовий ринок та його структура.
- •48.Фінансові ресурси світового господарства: поняття й механізм їхнього перерозподілу.
- •49.Міжнародна міграція капіталу.
- •52.Трудові ресурси світового господарства.
- •53.Показники відтворення населення у світі. Еан світу.
- •54.Проблема зайнятості населення, галузева структура зайнятості у світі.
- •56.Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-донора.
- •57. Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-реципієнта.
- •58.Державне регулювання міжнародної міграції населення.
- •59.Світова валютна система та її елементи.
- •60.Характеристика понять валютний курс та конвертованість валют.
- •61.Еволюція міжнародної валютної системи.
- •62.Єврпопейська валютна система.
- •63.Валютний ринок та валютні операції.
- •64.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку.
- •65.Міжнародні розрахунки, їх сутність та види.
- •66.Банківський переказ як міжнародна форма розрахунку.
- •67.Акредитивна форма розрахунків.
- •72.Рахунок руху капіталу платіжного балансу.
- •68.Інкасова форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •69.Вексельна форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- •70.Поняття та структура платіжного балансу.
- •71.Рахунок поточних операцій платіжного балансу.
- •73.Міжнародна регіональна інтеграція її сутність, напрями та наслідки.
- •75.Характеристика євразійського інтеграційного угрупування (снд).
- •77.Характеристика південно-східно-азійського інтеграційного угрупування (асеан).
- •76.Характеристика північноамериканського інтеграційного угрупування (нафта).
- •78.Інтеграція України до світового господарства.
- •79.Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку.
- •80.Глобальні проблеми людства.
36.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
Послуги — товар специфічний. їх особливість як товару полягає в:
—невидимості;
—нерозривності процесу виробництва і реалізації;
—розриві у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її споживання;
—як правило, неможливості накопичення, зберігання і транспортування;
—невідчутності на дотик;
—високому ступені індивідуалізації залежно від вимог споживача;
—територіальній розрізненості їх виробника та споживача;
—отриманні мультиплікаційного ефекту.
У зв´язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:
—торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами;
—її регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;
—велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів;
—значно більша захищеність державою виробництва і реалізації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;
—послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті.
Специфічність послуг як товару та загальні особливості торгівлі послугами обумовлюють особливості торгівлі окремими послугами.
37.Характеристика міжнародного факторингу та форфейтингу.
Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту. Форфейтинг має багато спільного з «експортним факторингом». Однак факторинг вважається короткостроковим інструментом фінансування, а строк форфетування становить здебільшого від 180 днів до 5 років, тобто форфейтинг можна трактувати як середньо- та довгостроковий спосіб кредитування зовнішньоекономічних операцій.
На практиці форфейтинг як вид кредитування зовнішньоекономічних операцій може здійснюватися у формі викупу в експортера векселів та інших боргових вимог, акцептованих імпортером. Форфейтинг, як правило, здійснюється за участю банківської установи і розглядається як одна з форм трансформації комерційного кредиту в банківський. Схема здійснення операції форфейтингу може мати такий вигляд:
1. Укладення зовнішньоекономічного контракту, яким передбачено надання комерційного кредиту.
2. Поставка товарів.
3. В експортера виникає дебіторська заборгованість за експортним контрактом, яка може бути забезпечена авальованим векселем, банківською гарантією тощо.
4. Укладання договору форфейтингу, яким передбачено продаж (уступку) вимог форфейтеру.
5. Імпортер (боржник) і гарант підтверджують свою згоду сплатити борг на користь форфейтера.
6. Переоформлення дебіторської заборгованості на користь форфейтера з одночасною виплатою суми боргу (за мінусом суми дисконту) на користь експортера.
7. З настанням строків розрахунків імпортер сплачує суму боргу на користь форфейтера.
Продавцем вимог при форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобов’язання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість. Предметом форфейтингу є здебільшого «першокласні» (забезпечені) вимоги, боржниками за якими є імпортери, що знаходяться в країнах з високим кредитним рейтингом. Як забезпечення виконання зазначених вимог можуть використовуватися банківські чи державні гарантії.
Договори форфейтування укладаються переважно в доларах США, євро, швейцарських франках. Враховуючи обмеження щодо строків розрахунків в іноземній валюті, які діють в Україні, обмежуються і можливості стимулювання експорту на основі надання комерційних позичок, а отже, звужуються рамки використання форфейтингу.
До основних переваг форфейтингу для експортера можна віднести такі:
- зменшення кредитного ризику;
- мінімізація валютних ризиків;
- мінімізація ризику зміни процентних ставок;
- поліпшення ліквідності (платоспроможності).