- •1.2. 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права
- •1.3. 1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.4. 1.3.Система і структура міжнародного права
- •1.3. Система і структура міжнародного права
- •1.5. 1.4.Функцій міжнародного права
- •1.4.Функцій міжнародного права
- •1.6. 1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.7. 1.6. Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •1.6.Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •2.2. 2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.3. 2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.4. 2.3. Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.3.Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.5. 2.4. Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •2.4.Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •3.2. 3.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •1.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •3.3. 3.2. Договірна норма. Міжнародно-правовий звичай
- •3.4. 3.3.Імперативні норми
- •3.3.Імперативні норми
- •3.5. 3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.6. 3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.7. 1.6.Джерела міжнародного права
- •1.6.Джерела міжнародного права
- •4.2. 4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •5.2. 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.3. 5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.4. 5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.5. 5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.6. 5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.7. 5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.8. 5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •6.2. 6.1. Поняття та види визнання
- •6.1. Поняття та види визнання
- •6.3. 6.2. Визнання держав
- •6.2. Визнання держав
- •6.4. 6.3. Визнання урядів
- •6.3. Визнання урядів
- •6.5. 6.4.Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.4. Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.6. 6.5.Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •6.5. Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •7.2. 7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.3. 7.2. Поняття громадянства
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.4. 7.3. Безгромадянство
- •7.3. Безгромадянство
- •7.5. 7.4. Біпатризм
- •7.4. Біпатризм
- •7.6. 7.5. Іноземці
- •7.5. Іноземці
- •7.7. 7.6. Біженці
- •7.6. Біженці
- •7.8. 7.7. Право притулку
- •7.7. Право притулку
- •8.2. 8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.3. 8.2. Державна територія
- •8.2. Державна територія
- •8.4. 8.3. Державні кордони
- •8.3. Державні кордони
- •8.5. 8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.6. 8.5. Міжнародні річки
- •8.5. Міжнародні річки
- •8.7. 8.6. Території із змішаним режимом
- •8.6. Території із змішаним режимом
- •8.8. 8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.9. 8.8. Арктика
- •8.8. Арктика
- •8.10. 8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •9.2. 9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.3. 9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.4. 9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.5. 9.4. Міжнародні злочини
- •9.4. Міжнародні злочини
- •9.6. 9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.7. 9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.8. 9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.9. 9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •10.2. 10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.3. 10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.3. Поняття міжнародного спору
- •10.5. 10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.6. 10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •11.2. 11.1. Поняття джерела права міжнародних договорів
- •11.1. Поняття джерела права міжнародних договорівМіжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •11.3. 11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.4. 11.3. Сторони договору
- •11.3. Сторони договору
- •11.5. 11.4. Укладення договорів
- •11.4. Укладення договорів
- •11.6. 11.5. Форма договорів
- •11.5. Форма договорів
- •11.7. 11.6. Дія договорів
- •11.6. Дія договорів
- •11.8. 11.7. Дія договорів
- •11.7. Дія договорів
- •11.9. 11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •12.2. 12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.3. 12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.4. 12.3. Міжнародні конференції
- •12.3. Міжнародні конференції
- •12.5. 12.4. Міжнародні організації
- •12.4. Міжнародні організації
- •12.6. 12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •13.2. 13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.3. 13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.4. 13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.5. 13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.6. 13.5. Консульське право
- •13.5. Консульське право
- •13.7. 13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •14.2. 14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.3. 14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.4. 14.3. Загальна безпека
- •14.3. Загальна безпека
- •14.5. 14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.6. 14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.7. 14.6. Операції з підтримання миру
- •14.6. Операції з підтримання миру
- •15.2. 15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.3. 15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.4. 15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.5. 15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.6. 15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.7. 15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.8. 15.7. Захист жертв війни
- •15.7. Захист жертв війни
- •15.9. 15.8. Режим військової окупації
- •15.8. Режим військової окупації
- •15.10. 15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.11. 15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •16.2. 16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.3. 16.2. Внутрішні морські води
- •16.2. Внутрішні морські води
- •16.4. 16.3. Територіальне море
- •16.3. Територіальне море
- •16.5. 16.4. Прилегла зона
- •16.4. Прилегла зона
- •16.6. 16.5. Виключна економічна зона
- •16.5. Виключна економічна зона
- •16.7. 16.6. Континентальний шельф
- •16.6. Континентальний шельф
- •16.8. 16.7. Відкрите море
- •16.7. Відкрите море
- •16.9. 16.8. Район
- •16.8. Район
- •16.10. 16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.11. 16.10. Міжнародні протоки і канали
- •16.10. Міжнародні протоки і канали
- •17.2. 17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.3. 17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.4. 17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.5. 17.4. Відповідальність в космічному праві
- •17.4. Відповідальність в космічному праві
16.11. 16.10. Міжнародні протоки і канали
16.10. Міжнародні протоки і канали
Морські протоки мають важливе значення для морського судноплавства, значно скорочуючи час в дорозі і витрати. Велике їх значення і для військового судноплавства, особливо це зачіпає інтереси крупних морських держав. Не випадково США практично в ультимативній формі поставили на Конференції ООН з морського права питання про максимальну свободу проходу військових кораблів через протоки. Найбільш важливі для судноплавства такі протоки, як Гібралтар, Ла-Манш та ін. Для наший країни особливе значення мають чорноморські протоки.
У Конвенції з морського права мова йде про міжнародні протоки.
Під міжнародними протоками розуміють природні водні шляхи, що з’єднують моря і океани, які використовуються для міжнародного судноплавства.
Конвенція з морського права не зачіпає проток, режим яких визначений спеціальними конвенціями. Прикладом можуть служити чорноморські протоки.
Визначальним чинником віднесення проток до даної категорії є їх використання для міжнародного судноплавства. Часто води проток є територіальним морем прибережних держав. Виключення з режиму цього моря робиться для міжнародного судноплавства.
Прибережні держави здійснюють свій суверенітет відносно вод, дна і надр протоки, а також повітряного простору над ним. Проте здійснення суверенітету відбувається відповідно до положень Конвенції. Прибережні держави приймають закони і правила щодо транзитного проходу також з урахуванням Конвенції з морського права. Іноземні судна зобов'язані дотримуватись цих правил. Цивільна і кримінальна юрисдикція відносно транзитних судів здійснюється прибережною державою в тому ж обсязі, що і при транзиті через територіальне море.
Чорноморські протоки
Режим проток визначений Конвенцією, підписаною в Монтрьо в 1936 р. Він передбачає свободу невійськового судноплавства для судів всіх країн. Що ж до військових кораблів, то вони повинні заздалегідь повідомляти уряд Туреччини. Тільки чорноморські країни можуть проводити через протоки лінійні кораблі і підводні човни. Для нечорноморських держав встановлені і інші обмеження відносно проходу військових кораблів в Чорне море.
У 1998 р. Туреччина заявила, що вона перешкодить перетворенню проток на нафтопровід для транспортування каспійської нафти і встановить жорсткіші правила судноплавства. Більш того, вона заявила про перейменування проток, відтепер вони називатимуться "Турецькі протоки". Відповідно до Конвенції з морського права закони і правила прибережної держави не повинні допускати дискримінацію іноземних судів, а їх застосування не повинно на практиці зводитися до позбавлення або утиску права транзитного проходу (ч. 2 ст. 42).
Міжнародні канали
Міжнародний морський канал - штучна гідротехнічна споруда, що сполучає міжнародні морські простори.
Такими каналами є Суецький, Кильський, Панамський та ін. Всі вони проходять по території тієї або іншої держави і знаходяться під її суверенітетом. Проте з урахуванням їх значення для міжнародного судноплавства для них встановлений особливий режим.
Суецький канал - штучний шлях з Середземного моря в Індійський океан, щопроходить по території Єгипту . Має важливе економічне і стратегічне значення. Правовий режим був визначений Конвенцією про Суецький канал 1888 р. Канал був відкритий для торгових і військових кораблів не тільки в мирний, але і у військовий час, незалежно від державної приналежності. Каналом користуються навіть військові кораблі держав, що знаходяться у стані війни. Проте в каналі, в його портах і прилеглих водах на відстані в три морські милі заборонені будь-які дії, здатні створити ускладнення для судноплавства.
У 1957 р. Єгипет зареєстрував в ООН Декларацію про Суецький канал, яка є одностороннім міжнародно-правовим зобов'язанням. Єгипет зобов'язався поважати положення Конвенції 1888 р. і забезпечити свободу судноплавства по каналу.
Кильський канал - штучний шлях між Балтійським і Північним морем, що проходить по території ФРН . Його режим встановлений Версальським мирним договором 1919 р. Канал був відкритий як для військових, так і для торгових судів всіх держав, за винятком тих, які знаходяться у стані війни з Німеччиною. Свобода судноплавства по каналу підтверджена правилами плавання по Кильському каналу, прийнятими Урядом ФРН.
Панамський канал - штучний шлях між Атлантичним і Тихим океанами, що проходить по території Панами. Канал має велике стратегічне і економічне значення. Протягом довгого часу контролювався США. В результаті тривалої боротьби Панама добилася від США двох нових договорів - про Панамський канал і про нейтралітет і функціонування Панамського каналу. Договори закріпили суверенітет Панами над каналом. Останній визнаний постійно нейтральним, вільним для судноплавства всіх країн. Разом з тим США добилися визнання за собою деяких особливих прав, зокрема вони є гарантом нейтралітету каналу.