- •1.2. 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права
- •1.3. 1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.4. 1.3.Система і структура міжнародного права
- •1.3. Система і структура міжнародного права
- •1.5. 1.4.Функцій міжнародного права
- •1.4.Функцій міжнародного права
- •1.6. 1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.7. 1.6. Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •1.6.Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •2.2. 2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.3. 2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.4. 2.3. Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.3.Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.5. 2.4. Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •2.4.Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •3.2. 3.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •1.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •3.3. 3.2. Договірна норма. Міжнародно-правовий звичай
- •3.4. 3.3.Імперативні норми
- •3.3.Імперативні норми
- •3.5. 3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.6. 3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.7. 1.6.Джерела міжнародного права
- •1.6.Джерела міжнародного права
- •4.2. 4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •5.2. 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.3. 5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.4. 5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.5. 5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.6. 5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.7. 5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.8. 5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •6.2. 6.1. Поняття та види визнання
- •6.1. Поняття та види визнання
- •6.3. 6.2. Визнання держав
- •6.2. Визнання держав
- •6.4. 6.3. Визнання урядів
- •6.3. Визнання урядів
- •6.5. 6.4.Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.4. Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.6. 6.5.Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •6.5. Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •7.2. 7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.3. 7.2. Поняття громадянства
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.4. 7.3. Безгромадянство
- •7.3. Безгромадянство
- •7.5. 7.4. Біпатризм
- •7.4. Біпатризм
- •7.6. 7.5. Іноземці
- •7.5. Іноземці
- •7.7. 7.6. Біженці
- •7.6. Біженці
- •7.8. 7.7. Право притулку
- •7.7. Право притулку
- •8.2. 8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.3. 8.2. Державна територія
- •8.2. Державна територія
- •8.4. 8.3. Державні кордони
- •8.3. Державні кордони
- •8.5. 8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.6. 8.5. Міжнародні річки
- •8.5. Міжнародні річки
- •8.7. 8.6. Території із змішаним режимом
- •8.6. Території із змішаним режимом
- •8.8. 8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.9. 8.8. Арктика
- •8.8. Арктика
- •8.10. 8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •9.2. 9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.3. 9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.4. 9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.5. 9.4. Міжнародні злочини
- •9.4. Міжнародні злочини
- •9.6. 9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.7. 9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.8. 9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.9. 9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •10.2. 10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.3. 10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.3. Поняття міжнародного спору
- •10.5. 10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.6. 10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •11.2. 11.1. Поняття джерела права міжнародних договорів
- •11.1. Поняття джерела права міжнародних договорівМіжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •11.3. 11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.4. 11.3. Сторони договору
- •11.3. Сторони договору
- •11.5. 11.4. Укладення договорів
- •11.4. Укладення договорів
- •11.6. 11.5. Форма договорів
- •11.5. Форма договорів
- •11.7. 11.6. Дія договорів
- •11.6. Дія договорів
- •11.8. 11.7. Дія договорів
- •11.7. Дія договорів
- •11.9. 11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •12.2. 12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.3. 12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.4. 12.3. Міжнародні конференції
- •12.3. Міжнародні конференції
- •12.5. 12.4. Міжнародні організації
- •12.4. Міжнародні організації
- •12.6. 12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •13.2. 13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.3. 13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.4. 13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.5. 13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.6. 13.5. Консульське право
- •13.5. Консульське право
- •13.7. 13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •14.2. 14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.3. 14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.4. 14.3. Загальна безпека
- •14.3. Загальна безпека
- •14.5. 14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.6. 14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.7. 14.6. Операції з підтримання миру
- •14.6. Операції з підтримання миру
- •15.2. 15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.3. 15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.4. 15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.5. 15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.6. 15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.7. 15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.8. 15.7. Захист жертв війни
- •15.7. Захист жертв війни
- •15.9. 15.8. Режим військової окупації
- •15.8. Режим військової окупації
- •15.10. 15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.11. 15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •16.2. 16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.3. 16.2. Внутрішні морські води
- •16.2. Внутрішні морські води
- •16.4. 16.3. Територіальне море
- •16.3. Територіальне море
- •16.5. 16.4. Прилегла зона
- •16.4. Прилегла зона
- •16.6. 16.5. Виключна економічна зона
- •16.5. Виключна економічна зона
- •16.7. 16.6. Континентальний шельф
- •16.6. Континентальний шельф
- •16.8. 16.7. Відкрите море
- •16.7. Відкрите море
- •16.9. 16.8. Район
- •16.8. Район
- •16.10. 16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.11. 16.10. Міжнародні протоки і канали
- •16.10. Міжнародні протоки і канали
- •17.2. 17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.3. 17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.4. 17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.5. 17.4. Відповідальність в космічному праві
- •17.4. Відповідальність в космічному праві
4.2. 4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
Таблиця
Основними принципами є загальні норми міжнародного права, що визначають його головний зміст і характерні риси, що володіють вищим політичним, моральним і юридичним авторитетом. |
Принципи є універсальними, тобто загальнообов'язковими, нормами. Вони приймаються міжнародним співтовариством в цілому.
Таблиця
|
Як відомо, більшість норм міжнародного права є диспозитивними. Це означає, що за взаємною угодою дві держави і більш можуть за угодою відхилятися від них в своїх взаєминах, наприклад встановити один для одного вільніший режим проходу через свої територіальні води. Відхилення від імперативних норм неприпустимо навіть за угодою окремих держав в їх взаєминах, оскільки такі норми породжують зобов'язання відносно міжнародного співтовариства в цілому.
Імперативні норми забезпечуються особливим шляхом.
Таблиця
ICJ. Reports. 1970. P. 32. |
Таблиця
Зміст принципів представляє єдине ціле і має розглядатися в комплексі. Це підкреслено в Декларації принципів 1970 р. |
Таблиця
|
Активний процес становлення і розвитку змісту основних принципів свідчить про значення, що надається співтовариством зміцненню його нормативних основ. Ніколи у минулому нічого подібного не спостерігалося. Наявність розвиненого комплексу принципів - характерна риса сучасного міжнародного співтовариства і його права.
Таблиця
Основні принципи сучасного міжнародного права
|
5.2. 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
Суб'єкти міжнародного права — це сторони міжнародних правовідносин, що наділені нормами міжнародного права суб'єктивними правами і суб'єктивними обов’язками.
Термін «суб'єкт міжнародного права» довгий час був надбанням тільки доктрини міжнародного права. Але останнім часом він почав використовуватися і в міжнародно-правових актах, зокрема в загальних (універсальних) конвенціях. Так, в ст. 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1986 р. мова йде про «міжнародні угоди, учасниками яких є одна або декілька держав, одна або декілька міжнародних : організацій і один або декілька суб'єктів міжнародного права, інших, чим держави і міжнародні організації».
Впродовж багатовікової історії міжнародного права держави були єдиними суб'єктами міжнародних правовідносин.
Суб’єктами сучасного міжнародного права є держави, міжнародні організації, нації, що борються за незалежність, державоподібні утворення і в обмеженому обсязі фізичні особи (індивіди).
Субєкти міжнародного права є постійні та тимчасові
Суб'єкт міжнародного права володіє правоздатністю і дієздатністю.
Всі суб'єкти міжнародного права є носіями відповідних прав і обов'язків. Ця властивість називається правосуб'єктністю.
На справедливу думку С. С. Алексєєва, «категорії "суб'єкт права" і "правосуб'єктність" за своїм змістом співпадають» Правосуб'єктність, вважає він, включає два основних структурних елемента: по-перше, здатність володіти правами і несення обов'язків (правоздатність), по-друге, здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків (дієздатність). Правосуб'єктність є властивістю особи, яка за своєю природою невід'ємна від неї.
Правоздатність — це здатність суб'єкта міжнародного права мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Цю властивість мають держави у момент освіти; нації, що борються за незалежність, - з моменту визнання; міжурядові організації — з моменту набуття чинності установчих документів; фізичні особи — при настанні ситуацій, визначених у відповідних міжнародних договорах. Наявність правоздатності означає наявність юридичної можливості у осіб своїми діями породжувати суб'єктивні права і юридичні обов’язки.
Дієздатність означає здійснення суб'єктами міжнародного права самостійно, своїми усвідомленими діями своїх прав і обов'язків.
Суб'єкти міжнародного права володіють деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність за правопорушення.
Наприклад
Згідно ст. 31 Конвенції ООН по морському праву 1982 р., держава прапора несе відповідальність за будь-яку шкоду або збитки, заподіяні прибережній державі в результаті недотримання яким-небудь військовим кораблем або іншим державним судном, експлуатованим в некомерційних цілях, законів і правил прибережної держави, що стосуються проходу через територіальне море, або положень Конвенції, або інших норм міжнародного права. Відповідно до ст. V Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами 1972 р., держава несе абсолютну відповідальність за виплату компенсації за шкоду, заподіяну її космічним об'єктом на поверхні Землі або повітряному судну в польоті.
Правосуб'єктність в єдності з іншими загальними правами і обов'язками суб'єктів міжнародного права охоплюється поняттям правового статусу. Основними елементами останнього є права і обов'язки акторів міжнародного права в реальних правовідносинах, підставою виникнення яких є імперативні принципи міжнародного права і відповідний юридичний факт. Так, згідно ст. 6 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., кожна держава володіє правоздатністю укладати договір. Ця правоздатність держав базується на таких загальновизнаних принципах міжнародного права, як принцип поваги державного суверенітету і суверенної рівності держав, а також принцип співробітництва держав. У разі збройного нападу (агресії) кожна держава має невід'ємне право на індивідуальну або колективну самооборону.
Наприклад
Відповідно до ст. 6 Віденській конвенції про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р., будь-яка міжурядова організація володіє правоздатністю укладати міжнародні договори.
Наприклад,
Згідно Європейської конвенції з прав людини 1950 р., будь-який особа, що вважає, що порушені її права, гарантовані Конвенцією, може подати скаргу в Європейський суд з прав людини, якщо вона вичерпала всі можливості захисту своїх права в своїй власній країні — учасниці Конвенції 1950 р. З 1950 р. на розгляд в Раду Європи передано близько 30 тис. скарг. Основу цих скарг складає юридичний факт, тобто порушення прав і свобод людини.
Суб'єкти міжнародного права володіють загальною, галузевою і спеціальною правосуб'єктністю.
Загальна правосуб'єктність — це здатність акторів ipso facto бути суб'єктом міжнародного права взагалі. Такою правосуб'єктністю володіють тільки суверенні держави. Держави є первинними суб'єктами міжнародного права. Загальною правосуб'єктністю теоретично володіють також нації, що борються за свою незалежність.
Галузева правосуб'єктність — це здатність акторів бути учасниками правовідносин в певній галузі міждержавних відносин. Таку правосуб'єктність мають міжурядові організації. Наприклад, Міжнародна морська організація (ІМО) має право брати участь в правовідносинах, що зачіпають і міжнародне торгове судноплавство, і може схвалювати міжнародно-правові норми щодо безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, запобігання забрудненню з судів. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) бере участь в міжнародно-правовому регулюванні проблем, що стосуються освіти, науки і культури, в інтересах забезпечення загальної поваги, справедливості, законності і прав людини, а також основних свобод, проголошених в Статуті ООН для всіх народів без відмінності раси, статі або релігії.
Іншими проблемами, крім статутних, міжурядові організації займатися не можуть, і тому правосуб'єктність їх обмежується певною галуззю або відособленою проблемою (наприклад, роззброєння, боротьба з голодом, охорона природного середовища Антарктики).
Спеціальна правосуб'єктність — це здатність акторів бути учасником тільки певного кола правовідносин в рамках окремої галузі міжнародного права. Спеціальною правосуб'єктністю наприклад, володіють фізичні особи (індивіди). Їх правосуб'єктність зокрема, визнана Загальною декларацією прав людини 1948 р. (ст. 6), Міжнародним пактом про громадянські і політичних права 1966 р. (ст. 2 і далі), Міжнародною конвенцією про захист права всіх трудящих-мігрантів і членів їх родин 1990 р. (ст. 8 і далі).