- •1.2. 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права
- •1.3. 1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.4. 1.3.Система і структура міжнародного права
- •1.3. Система і структура міжнародного права
- •1.5. 1.4.Функцій міжнародного права
- •1.4.Функцій міжнародного права
- •1.6. 1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.7. 1.6. Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •1.6.Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •2.2. 2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.3. 2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.4. 2.3. Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.3.Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.5. 2.4. Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •2.4.Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •3.2. 3.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •1.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •3.3. 3.2. Договірна норма. Міжнародно-правовий звичай
- •3.4. 3.3.Імперативні норми
- •3.3.Імперативні норми
- •3.5. 3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.6. 3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.7. 1.6.Джерела міжнародного права
- •1.6.Джерела міжнародного права
- •4.2. 4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •5.2. 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.3. 5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.4. 5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.5. 5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.6. 5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.7. 5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.8. 5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •6.2. 6.1. Поняття та види визнання
- •6.1. Поняття та види визнання
- •6.3. 6.2. Визнання держав
- •6.2. Визнання держав
- •6.4. 6.3. Визнання урядів
- •6.3. Визнання урядів
- •6.5. 6.4.Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.4. Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.6. 6.5.Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •6.5. Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •7.2. 7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.3. 7.2. Поняття громадянства
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.4. 7.3. Безгромадянство
- •7.3. Безгромадянство
- •7.5. 7.4. Біпатризм
- •7.4. Біпатризм
- •7.6. 7.5. Іноземці
- •7.5. Іноземці
- •7.7. 7.6. Біженці
- •7.6. Біженці
- •7.8. 7.7. Право притулку
- •7.7. Право притулку
- •8.2. 8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.3. 8.2. Державна територія
- •8.2. Державна територія
- •8.4. 8.3. Державні кордони
- •8.3. Державні кордони
- •8.5. 8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.6. 8.5. Міжнародні річки
- •8.5. Міжнародні річки
- •8.7. 8.6. Території із змішаним режимом
- •8.6. Території із змішаним режимом
- •8.8. 8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.9. 8.8. Арктика
- •8.8. Арктика
- •8.10. 8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •9.2. 9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.3. 9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.4. 9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.5. 9.4. Міжнародні злочини
- •9.4. Міжнародні злочини
- •9.6. 9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.7. 9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.8. 9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.9. 9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •10.2. 10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.3. 10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.3. Поняття міжнародного спору
- •10.5. 10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.6. 10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •11.2. 11.1. Поняття джерела права міжнародних договорів
- •11.1. Поняття джерела права міжнародних договорівМіжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •11.3. 11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.4. 11.3. Сторони договору
- •11.3. Сторони договору
- •11.5. 11.4. Укладення договорів
- •11.4. Укладення договорів
- •11.6. 11.5. Форма договорів
- •11.5. Форма договорів
- •11.7. 11.6. Дія договорів
- •11.6. Дія договорів
- •11.8. 11.7. Дія договорів
- •11.7. Дія договорів
- •11.9. 11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •12.2. 12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.3. 12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.4. 12.3. Міжнародні конференції
- •12.3. Міжнародні конференції
- •12.5. 12.4. Міжнародні організації
- •12.4. Міжнародні організації
- •12.6. 12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •13.2. 13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.3. 13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.4. 13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.5. 13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.6. 13.5. Консульське право
- •13.5. Консульське право
- •13.7. 13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •14.2. 14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.3. 14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.4. 14.3. Загальна безпека
- •14.3. Загальна безпека
- •14.5. 14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.6. 14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.7. 14.6. Операції з підтримання миру
- •14.6. Операції з підтримання миру
- •15.2. 15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.3. 15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.4. 15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.5. 15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.6. 15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.7. 15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.8. 15.7. Захист жертв війни
- •15.7. Захист жертв війни
- •15.9. 15.8. Режим військової окупації
- •15.8. Режим військової окупації
- •15.10. 15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.11. 15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •16.2. 16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.3. 16.2. Внутрішні морські води
- •16.2. Внутрішні морські води
- •16.4. 16.3. Територіальне море
- •16.3. Територіальне море
- •16.5. 16.4. Прилегла зона
- •16.4. Прилегла зона
- •16.6. 16.5. Виключна економічна зона
- •16.5. Виключна економічна зона
- •16.7. 16.6. Континентальний шельф
- •16.6. Континентальний шельф
- •16.8. 16.7. Відкрите море
- •16.7. Відкрите море
- •16.9. 16.8. Район
- •16.8. Район
- •16.10. 16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.11. 16.10. Міжнародні протоки і канали
- •16.10. Міжнародні протоки і канали
- •17.2. 17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.3. 17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.4. 17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.5. 17.4. Відповідальність в космічному праві
- •17.4. Відповідальність в космічному праві
14.7. 14.6. Операції з підтримання миру
14.6. Операції з підтримання миру
Важливим інструментом підтримання миру стають миротворчі операції ООН. Їх діяльність регулюється прийнятою на основі Статуту ООН серією резолюцій Генеральної Асамблеї, яка регулярно розглядає питання про миротворчі операції. Необхідність такого роду регулювання визначається двома моментами. По-перше, миротворчі операції отримали значне поширення. По-друге, вони прямо не передбачені Статутом ООН, а витікають з його загальних цілей і принципів.
Як ми знаємо, Рада Безпеки має право застосовувати збройні сили для здійснення своїх рішень про усунення загрози миру або будь-якого його порушення. Мова йде про військовий примус. Він може мати місце в формі участі в битвах, в силовому розділенні воюючих сторін тощо. Відповідним положенням Статуту ООН належить важлива превентивна роль. Проте на практиці вони не застосовувалися. Юридично до них не можна віднести підтримані ООН операції США і їх союзників проти Іраку (1990 - 1991 рр.).
Миротворчіть означає операції збройних сил без застосування зброї, за винятком випадків самооборони, здійснювані з відома основних воюючих сторін і призначені для спостереження за дотриманням угоди про перемир'я. Мета - підтримка дипломатичних зусиль для досягнення політичного врегулювання спору.
Миротворчі сили ООН характеризуються наступними рисами:
їх персонал надається і оснащується державами-членами;
миротворчі сили застосовуються за рішенням Ради Безпеки і в рамках цього рішення;
миротворчі сили діють під прапором ООН;
миротворчі сили використовуються за наявності бажання сторін в конфлікті його припинити;
миротворчі сили підкоряються Генеральному секретареві ООН.
Миротворчі сили вперше були застосовані в 1948 р. За рішенням Ради Безпеки на різні ділянки кордону Ізраїльської держави були направлені групи спостерігачів для контролю за перемир'ям, відповідно до рішення Ради Безпеки. Ці групи в кількості 217 військових спостерігачів діють і понині.
У 1964 р. після виникнення військового конфлікту між грецькою і турецькою громадами Кіпру Рада Безпеки приймає рішення про направлення на острів миротворчих сил ООН з мандатом припинити військові дії і відновити порядок. Вони до цих пір виконують свою місію на основі того, що регулярно приймаються ухвалюються відповідні резолюції Радою Безпеки. У їх складі 1171 військовослужбовець і персонал забезпечення, а також 35 поліцейських. Як бачимо, ці операції істотно відрізняються від місії спостерігачів.
У подальші роки ООН направляє свої миротворчі місії в багато країн. Зокрема, з 1993 р. така місія діє в Грузії (абхазький конфлікт), а з 1994 р. - в Таджикистані. Найкрупніша миротворча операція була функціонувала на території колишньої Югославії у зв'язку з міжнаціональним конфліктом, що спалахнув там. Після ряду звернень до воюючих сторін Рада Безпеки приймає рішення про направлення Сил захисту ООН. Ці сили зіграли важливу роль в припиненні конфлікту. Основний контингент складали збройні сили НАТО, що діяли за мандатом ООН. Брали участь і українські контингенти. До складу Сил захисту входили 381300 військових і персоналу забезпечення, 680 військових спостерігачів, 727 поліцейських, 1870 осіб цивільного персоналу.
Особливо виділимо операції ООН в Сомалі, оскільки тут мав місце конфлікт неміжнародного характеру. У 1991 р. в цій країні спалахнула війна між різними племенами, в країні спалахнув хаос, половина населення вмирала з голоду, 300 тис. загинули, близько 1 млн. стали біженцями. Гуманітарну допомогу ООН насильницьки захоплювали воюючі сторони, і вона не доходила до мирного населення. Починаючи з 1992 р. Рада Безпеки прийняла ряд резолюцій про направлення в Сомалі миротворчих сил і про розширення їх повноважень. На завершальному етапі вони складалися приблизно з 15 тис. військових і поліцейських і 2,5 тис. осіб цивільного персоналу. Ці сили брали участь в розробці документів про врегулювання, застосовували військову силу для придушення бунтівників, забезпечували розподіл гуманітарної допомоги.
Миротворчі сили ООН відіграють важливу роль у врегулюванні локальних конфліктів на релігійному, етнічному ґрунті, що ставлять під загрозу мир і цілісність держав. Росте значення ООН у врегулюванні конфліктів неміжнародного характеру, що представляє новий напрям в її діяльності.
Тепер звернемося до раніше згаданих резолюцій Генеральної Асамблеї. У них наголошується, що миротворча діяльність ООН, покликана привести сторони в конфлікті до угоди, є важливою функцією Організації. Вона сприяє політичному врегулюванню, але не підміняє його.
Це принципове положення, яке належить до компетенції всіх органів ООН. Підкреслюючи головну відповідальність Ради Безпеки за підтримання миру, резолюції разом з тим стверджують, що Статут ООН наділив також "Генеральну Асамблею функціями і повноваженнями в цій сфері і що... Асамблея, зокрема, може рекомендувати згідно відповідним статтям IV розділу Статуту принципи і напрями проведення миротворчих операцій" (Резолюція 49/37 від 9 грудня 1994 р.).
В 1994 році була підписана, а в 1999 році набула чинності Конвенція про безпеку персоналу ООН і пов'язаного з нею персоналу. До персоналу ООН віднесені особи, направлені Генеральним секретарем як члени військових, поліцейських або цивільних контингентів, що беруть участь в операціях ООН. Під операціями ООН розуміються операції, установлені компетентним органом ООН відповідно до Статуту і перебуваючі під керівництвом і контролем Організації, в двох випадках. По-перше, якщо вони здійснюються з метою підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки або, по-друге, якщо Рада Безпеки або Генеральна Асамблея заявили, що є істотна загроза безпеці персоналу, що бере участь в операції. У останньому випадку маються на увазі операції гуманітарного, а не військового характеру.
Конвенція приводить відмінність між миротворчими операціями і операціями, що представляють примусові дії відповідно до гл. VII Статуту. Вона не застосовується до персоналу, залученого у військові дії проти організованих збройних сил, до якого застосовується міжнародне гуманітарне право. Проте це зовсім не означає, що миротворчий персонал вилучений з-під дії цього права. У Конвенції обумовлено, що ніщо в ній не зачіпає застосовності міжнародного гуманітарного права до персоналу ООН, зайнятого в її операціях, або обов'язку цього персоналу поважати це право (ст. 20).
Персонал ООН зобов'язаний поважати закони країни перебування і країни транзиту; утримуватися від дій, несумісних з неупередженим і міжнародним характером їх обов'язків.
Персонал ООН, його устаткування і приміщення не можуть бути об'єктом нападу або будь-яких дій, що перешкоджають виконанню їх мандата. Держави зобов'язані встановити кримінальну відповідальність за дії проти персоналу ООН. Держава, на території якого опиниться особа, підозрювана у вчиненні відповідних злочинів, повинна прийняти заходи, що забезпечують її переслідування або видачу.
Держава, що надала свій персонал держава може його відкликати. Постраждалий в ході операції ООН персонал має право на компенсацію понесених втрат.