3. Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів кдпв. Її призначення, стислий зміст та застосування.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів КДПВ (Convention on the Contract for the International Carriage of Goods by Road) від 19 травня 1956 року набула чинності 2 липня 1961 року, а сьогодні діє в редакції від 5 липня 1978 року. Стисла назва — Конвенція CMR.

На сьогоднішній день до Конвенції приєдналися 47 країн. Україна приєдналась до КДПВ Законом України від 1 серпня 2006 року; Конвенція набула чинності для нашої країни 17.05.2007 р. Законом передбачається, що Україна залишає за собою право не застосовувати положення статті 47, яке встановлює механізм передачі спорів сторін до Міжнародного суду ООН.

Приєднання до Конвенції КДПВ стало важливим кроком у розвитку України як транзитної держави, тому що сприяє розвитку торгівлі з європейськими країнами та ліберізації умов пе¬ревезень для національних перевізників, скорочує строки доставки вантажів на 15—20%, посилює контроль за виконанням вантажних перевезень.

Конвенцію КДПВ було розроблено з метою внесення однаковості в умови договору міжнародного автомобільного перевезення вантажів, уніфікації перевізних документів і визначення відповідальності відправника і перевізника.

Конвенція регулює порядок взаємин між вантажовідправ¬ником, перевізником і вантажоодержувачем при здійсненні між¬народних перевезень вантажів.

Сфера застосування КДПВ

Конвенція застосовується, по-перше, до перевезень автомобілями, автомобілями-тягачами, причепами, напівпричепами тощо. По-друге, до будь-якого платного договору перевезення вантажів, коли місце прийняття вантажу для перевезення та місце доставки вантажу розташовані у різних країнах, з яких хоч б одна є учасницею цієї Конвенції (на практиці це озна-чає, що положення Конвенції будуть застосовані до відповіда- чів-юридичних осіб, які не являються членами угоди). По-третє, до перевезень вантажів державами, урядовими установами й організаціями, а також до випадків, коли транспортний засіб з вантажем (без його вивантаження) здійснює частину шляху морем, залізницею, внутрішньоводним чи повітряним шляхом.

Конвенція не застосовується до перевезень, шо здійснюються відповідно до міжнародних поштових конвенцій, а також до перевезень покійників і меблів.

Конвенція складається з 8 глав, які містять 51 статтю:

1. Сфера застосування.

2. Особи, за яких несе відповідальність перевізник.

3. Укладання і виконання договору перевезення.

4. Відповідальність перевізника.

5. Претензії та позови до перевізника.

6. Перевезення кількома перевізниками.

7. Недійсність умов контракту, які протирічать чинній Кон¬венції.

8. Заключні положення.Основні положення КДПВ

Норми КДПВ мають імперативний (обов’язковий до виконання) характер. Забороняється встановлення не відповідних Конвенції умов у двосторонніх чи багатосторонніх угодах. Допускаються зміни положень Конвенції шляхом спеціальних угод між країнами тільки для прикордонних перевезень (ст. 1 КДПВ).

Конвенція визначає застосування єдиного уніфікованого перевізного документа — міжнародної товарно-транспортної накладної CMR (Convention Merchandise Road), яка служить доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття цього вантажу перевізником (розділ III, ст. 4 КДПВ). Таким чином, оформлена CMR саме і є договором міжнародного перевезення вантажу. Однак відсутність, неправильність або втрата накладної не впливають на існування чи дійсність договору перевезення, тобто існування договору може бути доведене й іншими документами.

У КДПВ визначені умови договору міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме права, обов’язки та відповідальність відправника, перевізника (або декількох перевізників) та одержувача вантажу.

Слід зазначити, що КДПВ регулює не всі сторони взаємовідносин, що виникають між перевізником та відправником при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Питання, пов’язані з організацією перевезень, з подачею транспортних засобів, порядком пред’явлення заявок на перевезення, про форми і строки розрахунків за перевезення, питання завантаження, розвантаження, митного оформлення вантажів і транспортних засобів — ці питання регулюються договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладеним між пе-ревізником та відправником.

Слід окремо відзначити, що КДПВ — єдина міжнародна угода, в якій визначена відповідальність перед перевізником, у всіх інших угодах відповідальність покладено виключно на перевізника.