108.Система міжнародних організацій, сфери діяльності та основні функції.

Основні МО: МВФ - здійснює макроекономічне регулювання; Група світового банку - структурна політика; СОТ - Світова організація торгівлі; Система ООН - соціальна політика.

Сфери діяльності: * консультативні групи країн - це відносно постійні механізми узгодження економічних політик країн, але не оформлені у постійно діючу організацію, але деякі мають свій секретаріат. Приклад: група 77 - країни, що розвиваються світу. Сьогодні більше 100. Група 8 - провідні капіталістичні країни. Група 5,10.

Універсальні МО - об'єднують переважна більшість країн світу, збирають інформацію і регулюють конкретні форми МЕВ.

Банківські організації - включають регіональні банки. ЄБРР, Банк міжнародних розрахунків, Західноафриканський банк розвитку, міжамериканський банк розвитку. Їх діяльність спрямована на спільне фінансування з другими банками певних проектів у країнах членах.

Отрослевие МО - регулюють певні галузі виробництва товарів або послуг. Приклад ОПЕК

Регіональні МО - багаточисленні об'єднання груп країн, які не перейшли в інтеграційну форму і служать для них форумом для обговорення регіональних проблем, що становлять взаємний інтерес. Балтійський сонет, асамблея латиноамериканська енергетична організація, регіональні комісії ООН.

Функції, шо виконуються МО:

* сприяння - це організація міжнародних конференцій, збір і аналіз статистичних і фактичних матеріалів, публікація і поширення статистики, надання приміщень для секретаріату

* Спостереження - це сприяння з можливістю оприлюднення та опублікування офіційної точки зору організації на ті чи інші проблеми

* нагляд - більш жорстка форма спостереження, котра пов'язана із зобов'язаннями країн на регулярній основі і за встановленою формою збирати дані про свій економічний розвиток і брати до уваги рекомендації про економічний розвиток для країн. МВФ., * Регулювання – нагляд, що орієнтується на примус країн до виконання рекомендацій міжнародного співтовариства через розробку відповідних міжнародних норм і механізмів примусу до їх виконання. СОТ.

109. Міжнародні валютні відносини як форма мев. Валютна система.

Валютна система - це форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством або міжнародними угодами.

Національна валютна система - це форма економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Міжнародна (регіональна) валютна система - це специфічна організаційно економічна форма відносин ряду країн у валютній сфері, спрямована на стимуляцію інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливань курсів національних валют та їх взаємну ув'язку. Існує в межах певних інтеграційних об'єднань. Яскравим прикладом міжнародної (регіональної) валютної системи служить Європейська валютна система.

Світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, яка історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю.

Головне завдання світової валютної системи полягає в: ефективному функціонуванні платежів за експорт та імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності; створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці; забезпеченні безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

Світова валютна система склалася до середини XIX ст. Світова валютна система діє як грошова система окремих країн і виконує схожі функції.

Функції світової грошової системи: здійснює платежі для покриття угод між суб'єктами господарювання; забезпечує стійку одиницю вартості і стандарт відкладених платежів.

Основна відмінність функціонування світової грошової системи від національної: це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка бере участь в угоді.