24. Парадокс Леонтьева.

В. Леонтьєв (американський економіст) спростував теорію Хекшера-Оліна зробивши висновки у своїх дослідженнях:

Його досліджений. отримали назву статистики Леонтьєва.

За теорією Хекшера-Оліна для капіталозабеспеченої країни співвідношення капіталомісткості експорту та імпорту (Kx / Lx) / (Kim / Lim)> 1 - капіталонадлишок, (Kx / Lx) / (Kim / Lim) <1 - праценадлишкових.

За розрахунками Леонтьєва, це співвідношення фактично склало 0,77. Виявилося, що імпорт США більш капіталомісткий, ніж експорт. США вивозять праце містку і ввозять капіталомістку продукцію. - Тобто одне з вихідних припущень невірно.

Виявився ряд нових явищ в міжнародній економіці, які вона не могла пояснити: 1) Зміна відносної забезпеченості факторами виробництва і порівняльних переваг не завжди відбувалися одно направлено. 2) Відбулося наближення у забезпеченості капіталом, кваліфікованою працею і науковим потенціалом між розвиненими країнами та новими індустріальними країнами. Це призвело не до скорочення, а до розширення обсягів торгівлі між ними. 3) Теорія Хекшера-Оліна не пояснює внутрішньогалузеву торгівлю - чому з одних розвитих країн в інші зростає експорт тих самих категорій продукції - автомобілів, електромашинобудування.

У кінці 80-х рр. американський вчений. Боуен, Лімер, Свейкаускас провели досліди по 2 країнам та 12 чинникам довели і показали, що теорія Хекшера-Олена виконується в менше ніж 70% випадках, а в іншому йде у протилежному напрямку. На що вчені привели аргументи проти парадоксу: 1.необходімо ділити робочу силу на різні категорії і виходячи з цього розраховувати питомі витрати на виробництво експортуємих товарів. 2. Небув врахований той фактор, що у виробництві експортних товарів використовуються капіталомістка імпортна сировина. 3. Існує реверс факторів виробництва: виробництво одного і того ж товару в різних країнах може бути як капіталомістким,

25. Стандартна модель міжнар торгівлі

Класичні моделі виступають як окремий випадок загальної стандартної моделі економіки. Ця модель є основним теоретичним інструментом вивчення процесів міжнародної торгівлі. Базові принципи стандартної моделі були розроблені Ф. Еджуорт і Г. Хеберлером. Модель розглядає двокраїнову економіку, в якій світова торгівля представлена ​​торгівлею між двома країнами. У кожній з країн виробляються два товари (1 і 2), які разом і утворюють предмет міжнародної торгівлі.

Припущеннями моделі є:

1) припущення про те, що покупці будуть прагнути до споживчого оптимуму (графічно це реалізовано за допомогою кривих байдужості);

2) дії виробників спрямовані на максимізацію прибутку;

3) ринки функціонують в умовах досконалої конкуренції (ціна відповідає граничним витратам виробництва).

В основі стандартної моделі лежить передумова про зростаючі витрати заміщення, що відповідає положенням економічної теорії і більшою мірою відповідає економічній практиці.

На графіку будується крива виробничих можливостей. Точки вище кривої характеризують обсяг виробництва, який недосяжний при використанні діючих технологій, точки всередині кривої інтерпретують обсяги виробництва, коли ресурси країни працюють неефективно.

Збільшення відносної ціни на товар 1 призведе до зростання його продуктивності і скорочення виробництва товару 2.

Якщо виробництво товару 2 перевищує його споживання, то надлишки виробництва йдуть на експорт. Відповідно потреба в товарі 1 перевищує його виробництво, і країна змушена імпортувати цей товар. Підвищення відносної ціни на імпортну продукцію призводить до зниження добробуту країни, а підвищення відносної ціни на експортну продукцію сприяє підвищенню добробуту.

Дана модель поділу праці отримала назву неокласичної. Вона заснована на ряді спрощень. Вона виходить з наявності: лише 2-х країн і 2-х товарів; вільної торгівлі; мобільності праці всередині країни і іммобільності (відсутності переливу) між країнами; постійних витрат виробництва; відсутності транспортних витрат; відсутності технічних змін; повної взаємозамінності ресурсів при їх альтернативному використанні.

Хар-ні риси стандартної моделі: 1. Міжн. торгівля буде основуватись на відмінності. виробн. можливостей країн, з цього криві гран. рівня трансформац. не буде збігат., це буде основ. для розв. міжн. тоговлі. 2. Якщо перші виробничі можливості співпадуть, в 1 і 2 країні, то торг. буде основуватись на відмінностях у попиті, по скільки смаки і потреби у різних країнах ніколи не можуть збігатися. 3. Рівноважна ціна в торг досяг. на перетині відносн. світ. попиту і відносн. світ. пропозиції.