60. Прямі іноземні інвестиції.

Прямий інвестор - держ і приватні орг.-ції, фіз та юр особи, а також їх Об'єднані, що володіють прямими інвестиціями за кордоном.

Згідно міжн-м стандартам частка іноземних учасників в акціонерному капіталі прийнята в розмірі 25%, але в кожній країні є свої особливості (10% США, не менше 50% Австралія, Канада).

До прямих інвестицій відносять: - вкладення капіталу власної компанії за кордон; - реінвестування прибутку - частка прямого інвестора в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, розподілених в якості дивідендів і непереведені прямому інвестору (у Японії цей пункт не враховують); - внутрішньокорпоративні перекази.

Види підприємств з іноземними інвестиціями: - дочірня компанія - підприємство в якому прямий інвестор нерезидент, володіє більше 50% капіталу; - філія - підприємство, що належить повністю прямому інвестору; - асоцін. компанія - підприємство в якому прямий інвестор нерезидент володіє менше 50% капіталу.

Фактори ПІІ: 1. маркетингові: - розмір ринку; - зростання ринку; - прагнення утримати частину ринку; - прагнення домогтися успіху в експорті материнської компанії; - необхідно підтримувати тісні контакти з покупцями; - експортна база; - слідування за покупцями; - слідування за конкуренцією; 2. торгові обмеження: - торгові бар'єри, - надання місцевими споживачами переваг вітчизняної продукції. 3 вартісні: - прагнення бути ближче до джерел продажу; - наявність трудових ресурсів, сировини, капіталу і технологій; - низька вартість праці, транспорту, витрат; - фінансові та інші стимули з боку уряду; - більш сприятливий рівень цін. 4 створюють інвестиційний клімат: - ставлення до іноземних інвестицій; - політична стабільність; - регулювання валютних курсів. 5 загальні:-очікування високих прибутків та інші

Ефекти ПІІ: 1 для країн донорів: - зниження ризику, функція нових можностей; - отримання нових джерел сировини; - процес скорочення життєвого циклу товару; - підвищення ефективності маркетингу; - отримання нових каналів торговки; - доступ на конкретний географічний ринок; - отримання управлінського досвіду на нових ринках. 2 для країни - реципієнта: - імпорт капіталу призводить до збільшення виробничих потужностей і ресурсів, сприяє залученню передової технології, підвищення кваліфікаційних трудових ресурсів; - з'являються не тільки нові мат і фін ресурси, але мобілізуються і продуктивніше використовуються вже існуючі; - стимулюється конкуренція; - підвищується попит і ціни на національні фактори виробництва; - збільшуються надходження у вигляді податків на діяльність міжнародних спільних підприємств.

Причинами ПІІ явл прагнення розмістити капітал у тій країні і тій галузі, де він буде застосовувати максимальний прибуток скоротити рівень оподаткування, диверсифікувати ризики.

Виграють від ПІІ насамперед іноземні фірми та інвестори працівники приймаючих країн, населення приймаючих країн від можливості збільшення соціальних послуг за рахунок податків на доходи від ПІІ. Програють працівники країн-інвесторів, конкуруючі фірми приймаючих країн. У цілому країна-інвестор виграє оскільки вигода для інвесторів більше ніж втрати робочих місць у країні базування. Приймаюча країна також в цілому виграє оскільки вигоди більше ніж втрати для інвесторів приймаючих країн, змушених конкурувати з фірмами, що має технологічні, управлінські та інші переваги

Державна підтримка ПІІ: - надання держ гарантій (повернення капіталу у випадку форс-мажорних ситуацій); - страхування зарубіжних інвестицій - інвестор купує страховку від обумовлених у страховці ризиків; - врегулювання інвестиційних спорів; - виключення подвійного оподаткування; - адмін і дипломатична підтримка.