93. Методика мвф складання платіжного балансу Країни

Платіжний баланс, за визначенням МВФ, - це «статистичний звіт за певний період, що показує:

а) операції з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною з рештою світу;

б) зміну власності та інші зміни в приналежних цій країні монетарному золоті, спеціальних правах запозичення (СДР), а також фінансових вимогах і зобов'язаннях по відношенню до решти світу;

в) односторонні перекази і компенсуючі записи, які необхідні для балансування в бухгалтерському сенсі тих операцій і змін, які взаємно не покриваються ».

Повна детальна схема складання платіжного балансу, рекомендована МВФ, містить 112 статей. Укрупнена схема зводить ці статті в 7 блоків: A. Поточні операції (поточний платіжний баланс); B. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал; C. Короткостроковий капітал; D. Помилки і пропуски; F. Надзвичайне фінансування; G. Зобов'язання у складі валютних резервів іноземних державних органів; H. Підсумкова зміна резервів.

Блоки укрупненої схеми можна об'єднати в три групи: 1) поточні операції (блок А). За ним розраховується баланс, що показує, чи є прибуток від руху товарів, послуг, капіталів і грошових переказів; 2) рух капіталів (блоки В + С), за яким також можна підрахувати сальдо; 3) балансуючі операції (блоки D + F +G ), що відображають в основному операції державних органів з врівноважування платіжного балансу.

У результаті утворюється сальдо платіжного балансу, яке фінансується, тобто погашається (якщо воно негативне) або розподіляється (якщо воно позитивне) переважно за рахунок підсумкової зміни золотовалютних та інших офіційних резервів країни (блок Н).

94. Стан і особливості формування платіжного балансу України

Платіжний баланс - це співвідношення між валютними платежами економічних суб'єктів даної країни (резидентів) за її економічні кордони і валютними надходженнями їм з-за економічних кордонів країни (від нерезидентів) за певний період (рік, квартал, місяць). До складу резидентів входять:

а) фізичні особи, які мають постійне місце проживання в Україні, в тому числі тимчасово перебувають за межами України; б) юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням в Україні; в) підприємства та організації, які не є юридичними особами , створені відповідно до законодавства України, що перебувають за межами України; г) дипломатич. та інші офіційні представництва України, які перебувають за межами України; д) філії, які знаходяться за межами України, і представництва резидентів.

Основні компоненти платіжного балансу України групуються за двома рахунками: рахунком поточних операцій і рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій.

Рух товарів і послуг через національні кордони як би врівноважується рухом у протилежному напрямку фінансових потоків (коштів), які представляють собою платежі за товари і послуги. Ці потоки реєструються й узагальнено відображаються в статтях платіжного балансу.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України за січень-червень 2008 року виріс майже в чотири рази в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року - до $ 6,8 млрд.

Відзначається зростання профіциту поточних трансфертів у першому півріччі на 14,5% - до $ 1,8 млрд: в основному за рахунок збільшення грошових переказів працюючих за кордоном українців.

У цілому платіжний баланс зведений з профіцитом у розмірі $ 2,3 млрд за рахунок значного припливу довгострокових ресурсів за фінансовим рахунком: профіцит фінансового рахунку в першому півріччі склав $ 8,6 млрд, що в 1,5 рази більше, ніж за відповідний період минулого року.

За шість місяців 2008 року дефіцит товарного балансу збільшився в порівнянні з відповідним періодом попереднього року в 2,5 рази - до $ 8,6 млрд, а профіцит торгівлі послугами зріс в 1,4 рази - до $ 707 млн.