9.Загальна характеристика країн, що розвиваються

Сюди належать країни Африки, країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону - АТР (крім Японії, Австралії, Нової Зеландії, країн-«драконів» Південно-Східної Азії та азіатських держав СНД), країни Латинської Америки і Карибського басейну. Виділяються і підгрупи держав, що розвиваються, зокрема, підгрупа країн АТР (Західна Азія плюс Іран, Китай, країни Східної та Південної Азії - всі інші країни регіону), підгрупа країн Африки (Африка південніше Сахари за вирахуванням Нігерії і ПАР - всі інші африканські країни завинятком Алжиру, Єгипту, Лівії, Марокко, Нігерії, Тунісу). До розвиваються відносяться, зокрема, такі держави, які за багатьма показниками рівня і якості життя вище кожної розвинутої країни (Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт або Багамські о-ви). ВВП на душу населення, обсяг соціальних витрат уряду тут відповідає або навіть перевищує аналогічні показники країн Великої сімки.

Назва групи - країни, що розвиваються - відбиває, скоріше, модель їхнього національного господарства, в якій вкрай невелика роль ринкових механізмів і приватного підприємництва, а переважне значення для розвитку мають натуральне або напівнатуральне господарство, переважання аграрного та індустріального секторів у галузевій структурі економіки, високий ступінь державного втручання в економіку і низький рівень соціального захисту.

Це країни з низьким рівнем економічного розвитку і розміром ВВП на душу населення менше 1 тис. доларів США на рік і аграрно-індустріальним типом економіки. Суспільний лад тут досить традиційний і консервативний, у промисловості отримав розвиток виключно комплекс видобувних галузей, а в сільському господарстві переважають примітивні, доіндустріальні форми праці. Більшість країн групи складають держави Африки регіону на південь від Сахари, відсталі країни Азії і Латинської Америки. У деяких з них до цих пір існують родо-племінні відносини.

Вкрай невисоко можна оцінити й економічний потенціал даних країн, де, найчастіше, навіть промисловість не представлена ні в якому вигляді, а про рівень освіти і розвитку охорони здоров'я взагалі не варто говорити. Однак країни, що одержали статус найменш розвинутих, користуються особливою увагою світового співтовариства, що дає їм пільговий доступ до кредитів і позик, а також час від часу вони можуть розраховувати на надання гуманітарної допомоги з боку більш розвинених держав

10. Країни-лідери світової економіки та їх загальна характеристика.

До країн-лідерів ставляться 7 країн: США, Японія, Німеччина, Канада, Великобританія, Франція, Італія.

США - лідер світової економіки, одна з найбільших за територією і населенням країн світу. США посідають перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, володіють найбільшим у світі високоефективним сільським господарством. Динамічно розвивається сфера послуг, яка займає все більш важливе місце і в експортній діяльності країни. Промисловість США споживає близько 1 / 3 всієї сировини, що видобувається в світі. Країна володіє найбільш ємним у світі ринком машин і устаткування. На його частку припадає понад 40% реалізовуються в розвинених країнах продукції машинобудування.

Японія - високорозвинена країна, вона до сьогодні по своєму економічному потенціалі міцно закріпилася на 2-м після США місці в капіталістичному світі. За обсягами промислового виробництва Японія займає 2 місце у світі, а за обсягами зовнішньоторговельного обороту - третє, експортуючи п'яту частину обробної промисловості, в т.ч. близько 40% продукції машинобудування. Країна займає перше місце по виробництву судів, автомобілів, тракторів, Головними об'єктами імпорту до Японії є різна сировина, яким країна не має в своєму розпорядженні. При цьому, зовнішньоторговельний баланс Японії незмінно позитивний. .

ФРН. Найбільш високий рівень централізації досягнутий в кредитній сфері. Недивлячись на високий ступінь централізації капіталу і виробництва, значну питому вагу займають дрібні і середні компанії. Важливе місце в структурі монополістичного капіталу займають іноземні ТНК. В останні десятиліття змінилася роль держави. Ослабла його підприємницька функція, прямі форми регулювання. ФРН виступає другим за величиною імпортером світу. Італія. виступає великим власником засобів виробництва. Розвиток державного сектора історично було обумовлено слабкістю приватного підприємництва. Чільне місце в соціально-економічній структурі країни належить кооперативному сектору. Поглиблення міжнародного поділу праці, залежність країни від зовнішніх поставок сировини обумовлює великі масштаби імпорту. Однією з провідних країн західних держав є Франція. На долю Франції припадає 17% промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи.

Великобританія на сьогоднішній день являє собою країну з високо розвинутою, сильною і незалежною економікою. Високий рівень монополізації відзначається в кредитній сфері

Змінилася роль держави у відтворювальному процесі країни. Перехід окремих галузей на промислову основу призвів до появи великих компаній, що займають провідне становище на ринках окремих видів продукції. На частку Великобританії припадає 10% світового експорту послуг.

Канада - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Канада займає провідні місця за обсягами видобутку урану, цинковихруд і азбесту, нікелевих руд, калійних солей. У той же час Канада великий покупець машин, обладнання та ін. готової продукції промислово розвинених країн. Велику роль в економіці Канади грає іноземний капітал. Благополуччя Канади так само й у тому, що вона має значні запаси гідроелектроенергії.

Більшість розвинутих країн входить в інтеграційні об'єднання, з яких найбільш могутніми є Європейський союз - ЄС (20% світового ВВП) і Північноамериканська угода про вільну торгівлю - НАФТА (24%).