77. Україна в процесах міжнародної трудової міграції

Питання трудової міграції є одним із найактуальніших проблем сьогодення. Основними чинниками, що спонукають до трудової міграції є: несприятлива економічна ситуація в Україні, нестача робочих місць на ринку праці, низька мотивація легальної зайнятості і, як результат, проблема з адекватно оплачуваною роботою. Всі ці чинники дають підстави для виїзду українських громадян для працевлаштування за кордон і в країни СНД. 

Метою державної міграційної політики України, в частині регулювання трудовою міграцією є наближення до міжнародних стандартів міграційного законодавства в цій сфері, забезпечення ефективного управління міграційними процесами, соціального та правового захисту трудових мігрантів, а також забезпечення додержання їхніх прав, свобод і законних інтересів відповідно до чинного законодавства. 

Політика у сфері регулювання трудової міграції розглядається як складова державної політики у сфері зайнятості населення і має, в першу чергу, вирішуватися через формування сучасного, мобільного внутрішнього ринку праці. 

Станом на сьогодні Україна є стороною 11 двосторонніх міжнародних договорів у галузі працевлаштування - з Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Вірменія, Соціалістичною Республікою В'єтнам, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією, Республікою Молдова, Республікою Польща, Португальською Республікою, Російською Федерацією.  З метою посилення правового та соціального захисту громадян України за кордоном, які працюють в країнах Ради Європи відповідно до законодавства приймаючої сторони, в березні 2007 року прийнятий Закон України "Про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус трудящих-імігрантів.  Реалізація положень Конвенції сприятиме удосконаленню державної системи правового і соціального захисту громадян України за кордоном, які працюють в країнах Ради Європи відповідно до законодавства приймаючої сторони і дозволить на законодавчому рівні закріпити гарантії дотримання прав і свобод українських громадян за кордоном.   На сьогодні каналами трудової міграції українських громадян є: - самостійний пошук роботи; - використання туристичних агентств; - запрошення українських фахівців безпосередньо іноземною стороною; - використання послуг посередницьких структур з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.  За різними експертними оцінками зараз за кордоном працює від 3 до 10 млн. громадян України. На жаль, лише незначна частина українських громадян працюють за кордоном на законних підставах і лише 2 відсотки трудових мігрантів (це трохи більше 70 тис. осіб) щороку працевлаштовуються за кордоном за сприянням суб'єктів господарювання, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном.  Основні країни «трудового призначення»: Росія, Польща, Італія, Іспанія, Португалія, Чехія, Словаччина та ін Грошові перекази українців з-за кордону знаходяться в межах 5-7 млрд. дол. США Найбільше громадян України відповідно до офіційної адміністративної звітністю працювало на Кіпрі - 11588 осіб, в Греції -6054 осіб, Ліберії - 4044 осіб, США - 2776 осіб, у Великобританії - 2472 осіб, у Латвії -1559 осіб, Російської Федерації - 1191 особи.  Україна посідає 4 місце за кількістю прийнятих мігрантів, 2 місце за кількістю трудових мігрантів у РФ.