53. Сот та її роль у регулюванні міжнародних торговельних відносин.

Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization (WTO)) - міжнародна організація, створена в 1995 році з метою лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торгово-політичних відносин держав-членів.  СОТ є спадкоємицею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної в 1947 році і протягом майже 50 років фактично виконував функції міжнародної організації. СОТ відповідає за розробку і впровадження нових торговельних угод, а також стежить за дотриманням членами організації всіх угод, підписаних більшістю країн світу і ратифікованих їх парламентами.  СОТ будує свою діяльність виходячи з рішень, прийнятих в 1986-1994 роках в рамках Уругвайського раунду і більш ранніх домовленостей ГАТТ. Обговорення проблем і прийняття рішень з глобальних проблем лібералізації і перспектив подальшого розвитку світової торгівлі проходять у рамках багатосторонніх торговельних переговорів. Штаб-квартира СОТ розташована в Женеві, Швейцарія. На липень 2008 в СОТ входило 153 країни. Кожна з них зобов'язана надавати іншим членам організації режим найбільшого сприяння в торгівлі.

Організаційна структура СОТ. Офіційним вищим органом організації є Міністерська Конференція СОТ, яка збирається не рідше, ніж один раз на два роки.  Їй підпорядковуються: Ради по торгівлі товарами (здійснює спостереження за виконанням Генеральної угоди про торгівлю товарами), Рада по торгівлі послугами, Рада по інтелектуальній власності та ін. органи.

За час існування СОТ було проведено шість таких конференцій, практична кожна з яких супроводжувалася активними протестами з боку противників глобалізації. Головна мета СОТ полягає в подальшій лібералізація світової торгівлі та забезпеченні справедливих умов конкуренції.

Основними принципами і правилами СОТ є:  взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНБ) у торгівлі;  взаємне надання національного режиму (НР) товарам і послугам іноземного походження;  регулювання торгівлі переважно тарифними методами;  відмова від використання кількісних і інших обмежень;  транспарентність торговельної політики;  вирішення торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д. Найважливішими функціями СОТ є: 1.Контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; 2.Проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; 3.Врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів; 4.Технічне сприяння державам, що розвиваються з питань, що стосується компетенції СОТ;

53. Перспективи та наслідки вступу України до сот.

Історія взаємин Україна і СОТ бере свій початок ще в далекому 1993 році, коли наша країна звернулася із заявкою на вступ. З тих пір багато було підписано меморандумів, зроблено пропозицій і відхилено ініціатив.

Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі 16 травня 2008 року, проте довгоочікуваних знижень ставок мит, принаймні не відбулося..

Позитивні наслідки вступу України до СОТ: 1.Україна зможе брати участь у виробленні міжнародних правил торговельної політики; 2.Введення в країні більш стабільного, більш прозорого, більш передбачуваного законодавства; 3.Скорочення корупції та зменшенню тіньової економіки; 4.посилення можливостей для легального бізнесу; 5.поліпшення інвестиційного клімату; 6.посиляться можливості нашої країни протидіяти дискримінаційним заходам, з якими Україна стикається на світових ринках; 7.переклад у практичну площину створення зони вільної торгівлі з ЄС стане як ніколи близьким до реальності; 8.Полегшений доступ українських товарів на світовий ринок; 9.Українські підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах і т. д.

Негативні наслідки. Україні доведеться поділитися частиною свого суверенітету - відтепер вона вже не зможе самостійно проводити власну економічну політику. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, зобов'язують погоджувати будь-яку допомогу або субсидії з країнами-членами організації, обмежують можливість регулювати ринок встановленням митних тарифів або квот на імпорт. Багато підприємств, а можливо й цілі галузі, не зможуть витримати конкуренції з напливом іноземних товарів і послуг. Першим постраждає сільське господарство. Широка експансія імпортної готової сільськогосподарської продукції потягне за собою масове закриття дрібних та певної частини середніх переробних підприємств. У цілому галузь машинобудування програє від вступу України до СОТ. З найбільшими проблемами можуть зіткнутися автомобіле-і суднобудування, а також радіоелектронне і сільськогосподарське машинобудування. Не варто забувати, що наслідок вступу до СОТ - це не тільки експансія іноземних товарів, але і послуг. На думку більшості експертів, після вступу до СОТ в Україну почнуть активно виникати філії іноземних банків, що певною мірою сприятиме посиленню банківського сектора і розширенню його кредитного портфеля.