7.1.1. Підземні води

Оцінка стану підземних вод по Херсонській області виконана за результатами робіт, здійснених Південно-Українською гідрогеологічною експедицією у 2007 році та узагальненої інформації, отриманої від водокористувачів та інших джерел.

Державному обліку підлягають прогнозні ресурси та затверджені експлуатаційні запаси підземних вод, дренажні води. Загальна кількість прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) по Херсонській області складає 5018,18 тис.м³/добу з мінералізацією до 3,0 г/дм³, в т.ч. з мінералізацією до 1,5 г/дм³ – 4102,39 тис.м³/добу. По водоносних горизонтах ПРПВ з мінералі­зацією до 1,5г/дм³ розподіляються так: плейстоцен-пліоценовий – 47,0 тис.м³/добу, понт-меотис-вер­хньо-, середньосарматський – 3354,16 (494,94), середньоміоценовий – 701,23 (420,5), палео­геновий – (0,35) (у дужках – 1,5- 3,0г/дм³).

Основним джерелом водопостачання на території Херсонської області є підземні води неогенового водоносного комплексу, попри те часткове значення у водопостачанні ма­ють води четвертинних, середньоміоценових та палеогенових відкладів в залежності від потреб населення. В деяких населених пунктах у відсутності налагодженого централізованого водопостачання жителі використовують перші від поверхні водоносні горизонти (інформації про кількість та якість таких вод відсутня).

Більшість водозаборів області працює на незатверджених запасах підземних вод. Загальний водовідбір за 2007 рік із них склав 146,457 тис.м³/добу.

По водоносних горизонтах прогнозні ресурси розподілились так:

-	четвертинних відкладів	0,347	тис.м3/добу;
-	пліоценових відкладів	5,421	тис.м3/добу;
-	основний неогеновий комплекс	134,031	тис.м3/добу;
-	середньоміоценових відкладів	6,22	тис.м3/добу;
-	палеогенових відкладів	0,438	тис.м3/добу;

По ступеню мінералізації та хімічного вмісту підземні води основного водоносного комплексу характеризуються неоднорідністю та нерівномірністю розподілу по області. Прісні підземні води мають місце на території Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міської ради та по окремих свердловинах області, з мінералізацією 1,0-1,5 г/дм³ – на територіях водозаборів уздовж Каховського водосховища та р. Дніпро.

Видобуток підземних вод з мінералізацією понад 3,0 г/дм³ – у північно-східній та центральній частинах Іванівського району, західній Генічеського, у центральній і північній частинах Білозерського, північній Високопільського, південно-східній – Каховського, західній частині Херсонської міської ради, з наміченої тенденцією до розширення площ. Для решти території характерне розповсюдження підземних вод з мінералізацією 1,5-3 г/дм³.

Водоносний горизонт пліоценових відкладів в основному експлуатується з мінералізацією до 1,5 г/дм³, але використовуються і води із мінералізацією 1,5-3 та понад 3 г/дм³ (Генічеський район). Основне використання – зрошення сільськогосподарських земель.

Водоносний горизонт у відкладах середнього міоцену має мінералізацію у межах 1 - 2,5 г/дм³, за винятком Горностаївського району, де відмічається видобуток води з мінералізацією понад 3 г/дм³.

Водоносний горизонт у відкладах палеогену в основному експлуатується з мінералізацією 1,3- 2,3 г/дм³, а в північній частині Високопільського району - 0,4 –0,9 г/дм³.

У Білозерському, Бериславському, Великоолександрівському, Горностаївському, Іванівському, Новотроїцькому та Чаплинському районах видобуток води з мінералізацією 1,5-3 г/дм³ перевищує над видобутком з мінералізацією до 1,5 г/дм³.

По 14 родовищах затверджені запаси питних підземних вод в ДКЗ і УТКЗ у кількості 923,445 тис.м³/добу по категоріях А+В+С₁+С₂, та по мінерально,-термальних підземних водах у кількості 33,988 тис.м³/добу по категоріях А+В+С₁.

У 2007 році експлуатувалось 11 родовищ підземних вод. Водовідбір із затверджених запасів склав 146,154 тис.м³/добу, у тому числі по видах використання:

Питні води:

-	ГПВ	135,583	тис.м3/добу;
-	ВТВ	7,695	тис.м3/добу;
-	Зрошування	0,424	тис.м3/добу;
-	Розлив у пляшки	0,283	тис.м3/добу;
-	Скид без використання	2,169	тис.м3/добу;

Процент використання затверджених експлуатаційних запасів підземних вод по родовищах складає: Херсонське – 47%, Каланчацьке – 27%, решта – менше 15%. В цілому по родовищах перевищення водовідбору над затвердженими запасами не виявлено, за винятком ділянки Кіндійська I Херсонського родовища, де видобуток складає 11,901 тис.м³/добу при 10,0 тис.м³/добу затверджених (1 площадка міськводопроводу) та ділянка Бериславська 2 – видобуток 0,827 при 0,6 тис.м³/добу затверджених.

Особливої уваги потребує Херсонське родовище, де склалася надзвичайна геоекологічна ситуація з якості підземних вод. В процесі надмірної експлуатації на окремих його ділянках зниження п’єзометричного рівня основного питного водоносного горизонту призвело до перетоку забруднених вод понтичного водоносного горизонту. Як наслідок – видобуваються підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм³ і навіть понад 3,0 г/дм³. Водопостачання центральної та більшості частин міста здійснюється некондиційними водами з мінералізацією понад 3,0 г/дм³ та вмістом нітратів вище за ГДК. Крім цього необхідно враховувати наявність дефектних експлуатаційних свердловин з незадовільною ізоляцією вищезалягаючих горизонтів від продуктивного.

Деякі родовища понад 20 років не експлуатуються і їх запаси вже є необ’єктивними. Розробка таких родовищ як Збур’ївське та ділянки Підстепненська могли б вдовольнити потреби населення міста Херсона в забезпеченні питною водою.

На території Херсонської області затверджені та експлуатуються мінеральні та термальні води.

№ з/п	Найменування ділянки, місце знаходження	Кількість затверджених запасів, тис.м3/добу	Відомості про експлуатацію та водовідбір, тис.м3/добу
Мінеральні води
1.	Ділянка Хорли, Каланчацький район	0,207	Не експлуатується
2.	Ділянка Залізний Порт, Голопристанський район	0,181	Санаторій "Золота Нива", відомостей про експлуатацію не надходило
Термально-лікувальні води
3.	Північно-Сиваське родовище, с. Генічеська Гірка Генічеського району	33,6	ТОВ "Гаряче джерело" 0,184 ( 0,013-БЛВ; 0,171 скинуто без використання)

З метою зниження рівнів підземних вод на площах зрощення сільськогосподарських земель та поліпшення меліоративної обстановки були створені системи вертикального дренажу. Експлуатаційні запаси дренажних вод не підраховувалися.

Кількість підземних вод, що відкачали, склала 203,417 тис.м³/добу (за інформацією УВГ в Херсонській області), у тому числі по водоносних горизонтах:

-	пліоценових відкладів	88,504	тис.м3/добу;
-	понт-меотичних відкладів	114,913	тис.м3/добу;

Основний водовідбір у звітному році здійснюється із понт-меотичного водоносного комплексу. Підземні води, що відкачуються, в основному прісні. Із загальної кількості 2,062 тис.м³/добу, або 1 % дренажних вод, було використано на зрошення сільськогосподарських земель, решта скинута без використання у затоки Чорного моря.

Таким чином, загальний водовідбір по Херсонській області з урахуванням дренажу за 2007 рік склав 496,028 тис.м³/добу. Із загальної кількості відібраних підземних вод 90% використовується для господарсько-питного водопостачання, а решта для виробничо-технічного та зрошення, розливу у пляшки. Підземні води вертикального дренажу використовуються тільки для зрошення земель.

На території Херсонської області за станом на 01.01.2008 р. нараховується 1532 водокористувача підземних вод. Аналізуючи отриману інформацію із фактично представлених матеріалів, територію Херсонської області в частині видобутку підземних вод, можна розділити на дві умовні групи:

I - слабосолонуваті (до 1,5 г/дм³), рідко солонуваті;

II - підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм³ і вище.

До першої групи відносяться підземні води в межах Голопристанського, Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міськради, м. Генічеська та територія Арабатської Стрілки. На цих територіях стан якості підземних вод залишається стабільним. Але і ці території, особливо Голопристанський та Цюрупинський райони (підземні води природно незахищені), в останній час зазнають впливу від техногенного навантаження: спостерігається забруднення нітратною групою, важкими металами (марганцем, кадмієм, нікелем, свинцем, алюмінієм), епізодично в пробах води визначають нафтопродукти.

До другої групи належать території Великолепетиського, Верхньорогачицького, Високопільського, Генічеського, Нижньосірогозького, Каховського, Нововоронцовського районів. Хімічний склад підземних вод тут доволі пістрявий, але переважають підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм³. Для підземних вод Генічеського району характерна наявність сірководню та видобуток підземних вод з мінералізацією до 3 г/дм³, а для центральної частини характерний видобуток підземних вод і більше 3 г/дм³. В Каховському районі відмічається погіршення гідрохімічного стану, особливо істотні зміни відбуваються в південно-східній частині. Окремими свердловинами видобуваються води з мінералізацією понад 3 г/дм³. Північна частина Високопільського району, в тому числі і смт Високопілля, теж характеризується видобутком некондиційних вод.

На більшій кількості водозаборів Білозерського, Бериславського, Великоолександрівського, Горностаївського, Іванівського, Чаплинського, Новотроїцького районів водовідбір з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм³ переважає над водовідбором до 1,5 г/дм³. По окремих водозаборах в дванадцяти районах, здійснюється водозабір з мінералізацією більше 3,0 г/дм³. Найгірша ситуація склалася в Іванівському районі, де лише окремі водозабори експлуатують підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм³, основний фон – з мінералізацією 2,0-3,5 г/дм³. У 14-ти населених пунктах розповсюджені підземні води з мінералізацією понад 3,5 г/дм³. Крім підвищеної мінералізації простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ.

Чинниками забруднення підземних вод є, насамперед, водогосподарська діяльність та господарчі об^’єкти: поверхневі накопичувачі рідких та твердих відходів, майданчики – склади отрутохімікатів і мінеральних добрив, значна кількість покинутих безгоспних свердловин та нераціональне використання водних ресурсів.

В Херсонській області по територіях, де ведуться постійні систематичні спостереження, можна виділити як відносно невеликі осередки забруднення (по окремих компонентах), так і ті, що мають площадний характер та простежуються в вертикальному розрізі. Слід відмітити, що найбільшу загрозу в цьому плані займають важкі метали, які носять вже сталий характер забруднення на окремих територіях.

Забруднення марганцем та нітратами по водоносних горизонтах четвертинних відкладів простежується на території Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів, смт Білозерка та міст Херсона, Берислава, Таврійська, на півночі області (Високопільський район, західна частина Нововоронцовського), на сході області (Нижньосірогозький, Іванівський, північно-східна частина Горностаївського району). На цих же ділянках, крім північної, простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ, епізодично нафтопродуктами в основному неогеновому комплексі. На півдні області (південна частина Чаплинського району та східна Каланчацького - зона впливу ЗАТ «Кримський ТИТАН») спостерігається забруднення важкими металами в четвертинному водоносному горизонті.

На решті території особливих змін в якості підземних вод не відмічено.