- •Затверджую
- •Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •Погодні умови
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року
- •Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік
- •Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік
- •Соціальний та економічний розвиток області
- •Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища
- •Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області
- •Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд
- •Накопичення твердих побутових відходів
- •Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин
- •Забезпечення населення водою питної якості
- •Стан лісових насаджень природоохоронного призначення
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.2. Якість повітря у населених пунктах
- •Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (псз) у м. Херсоні за 2007 рік
- •Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік
- •2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини
- •4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду
- •5.2.1.2. Заготівля деревини.
- •5.2.1.3. Відтворення лісів
- •5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин
- •5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Ведення рибного господарства
- •Біорізноманіття промислових видів риб.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.
- •6. Земельні ресурси і грунти
- •6.1. Структура та стан земель
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •(Нові відведення та переоформлення)
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси
- •6.3. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Підземні води
- •7.2. Стан геологічного середовища
- •7.2.1. Екзогенні геологічні процеси
- •Абразия
- •Підтоплення
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
- •8.3 Використання відходів, як вторинної сировини
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Поводження з небезпечними хімічними речовинами
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.
- •11. Енергетика
- •12. Транспорт
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •Природоохоронного законодавства
- •13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.4. Екологічний моніторинг
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
- •Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
- •Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Херсонський національний технічний університет
- •Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Орхуський центр
- •13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.
- •Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів
- •Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
- •13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010»
- •13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
3. Зміна клімату
Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект.
Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду.
Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 2-5°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика.
Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів.
Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату.
В Херсонській області із загальної кількості викидів 8,6 тис.тонн, або 91,5% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 474,3 тонн), діоксид сірки (409,6 тонн), метан (5877.1 тонн), діоксид азоту (470,5 тонн), неметанові леткі органічні сполуки (1228,6 тонн), аміак (48,1 тонн), оксид азоту (53,7 тонн), хлорфторвуглець (0,05 тонн). Крім того, в атмосферу надійшло 358,7 тис.тонн діоксид у вуглецю, який має також парникову дію.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області спільно з Головним управлінням статистики у Херсонській області здійснена інвентаризація комунальних підприємств теплопостачання, які є основними чинниками антропогенних викидів парникових газів.
Один з основних забруднювачів атмосферного повітря ВАТ «Херсонська ТЕЦ», проаналізувавши існуючі технічні можливості щодо скорочення викидів парникових газів, запропонувало провести заміну пальників на котлах на більш економічні, що забезпечить зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу на 12000 тон/рік.