Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Informatika.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
937.47 Кб
Скачать

Рідкокристалічні дисплеї

Існують, проте, і альтернативні конструкції засобів відображення, засновані на інших фізичних явищах. Запозичивши технологію у виготовників плоских індикаційних панелей, деякі компанії розробили рідкокристалічні (ЖК) дисплеї, звані також LCD-дисплеями (Liquid-Crystal Display). У ЖК-дисплея — безбліковий плоский екран і низька споживана потужність (деякі моделі таких дисплеїв споживають 5 Вт, тоді як ЭЛТ-монітори — порядка 100 Вт). За якістю перенесення кольорів ЖК-панелі з активною матрицею в даний час перевершують більшість моделей ЭЛТ-моніторів. Проте роздільна здатність ЖК-екранів, як правило, нижча, ніж у ЕЛТ, і самі пристрої набагато дорожчі. Існує три різновиди ЖК-дисплеїв: монохромний з пасивною матрицею, кольоровою з пасивною матрицею і кольоровою з активною матрицею. Конструкції з пасивною матрицею можуть мати одну або дві стандартні розгортки.

У ЖК-індикаторі поляризаційний світлофільтр створює дві роздільні світлові хвилі. У кольоровому ЖК-індикаторі існує додатковий світлофільтр, який має три осередки на кожен піксель зображення — по одній для відображення червоної, зеленої і синьої крапок.

Види принтерів.

В наш час широкого розповсюдження набули наступні види принтерів, які відрізняються методом нанесення зображення.

  • Типові, або ударні принтери – зображення наноситься ударом спеціального штемпеля (“типу”) по поверхні носія.

  • Матричні ( або голкові ) принтери – зображення наноситься з допомогою ударів кількох голок, які утворюють матрицю.

  • Струменеві принтери – зображення наноситься аерозольним струменем чорнила.

  • Лазерні принтери – зображення створюється фіксацією порошкового тонера, нанесеного на електрографічну копію оригінала, створену лазерним променем.

  • Термічні принтери – зображення створюється термоперенесенням фарби в рідкій чи газовій фазі.

7. Програма far Manager. Призначення, основи роботи. Операції з файлами і каталогами.

Файлові менеджери або операційні оболонки – це програми, створені для спрощення роботи зі складними програмними системами, такими, наприклад, як MS DOS. Вони перетворять незручний командний інтерфейс у „дружній" графічний інтерфейс або інтерфейс типу „меню". Оболонки надають користувачеві зручний доступ до файлів, сервісні послуги.

Найпопулярніший в користувачів IBM-сумісного ПК файловий менеджер - пакет програм FAR. Він забезпечує:

  • створення, копіювання, перейменування, видалення, пошук файлів, а також зміну їх атрибутів;

  • відображення дерева каталогів і характеристик їх файлів у зручній для сприйняття людини формі; .

  • створення, відновлення і розпакування архівів;

  • перегляд, редагування текстових файлів;

  • виконання з її середовища практично всіх команд DOS;

  • запуск програм;

  • видачу інформації про ресурси комп'ютера;

  • створення і видалення каталогів;

  • підтримку електронної пошти через модем.

При роботі з файлами часто забувають, в якому каталозі знаходиться той чи інший файл. FAR дозволяє знайти файл на диску за свідченням по імені файла, за змістом в файлі рядку символів, фаті створення, розміру і іншим характеристикам. Пошук може виконуватись на всьому диску, в певному каталозі чи у вказаному каталозі і всіх його підкаталогах. Результати пошуку файлів можна помістити в спеціальну панель FAR, що дозволяє вмконувати групові дії над всіма, або деякими знайденими файлами: знищити, скопіювати, помістити в архів і т. д.

Початок пошуку. Для початку пошуку слід виконати наступні дії.

  1. Зробіть активним диск, на якому ви хочете виконувати пошук файлів.

  2. Якщо ви зочете виконувати пошук в певному каталозі чи в каталозі і його підкаталогах, зробіть цей каталог робочим.

  3. Натисніть комбінацію клавіш Alt- F7.

На екрані з’явиться запрошення парамеирів пошуку файлів, вказаний на мал. Встановивши всі режими пошуку, слід натиснути кнопку запрошення Start (Старт) для початку пошуку. Як правило, за допомогою клавіатури почати пошук можна також натиснувши клавішу Enter.

Параметри пошуку файлів. В запрошені, показаному на мал. , знаходяться наступні поля:

Find Files (Знайти файл(и)) – тут слід ввести ім’я потрібного файлу або кілька імен, розділених пропусками. В іменах мона використовувати символи * і ?;

Location (s) (Каталог(и)) – тут програма виводить ім’я робочого каталога. Ви можете змінити це поле, вказавши вказавши там каталог або каталоги, в яких здійснюється пошук файлів. При завданні кількох каталогів вони повинні поділяти проблему чи крапку з комою. При пошуку на всіх дисках значення даног поля ігнорується.

Containing (Вміщувачі) – тут можна вказати рядок символів, який повинен поміщатися в пошукових файлах. При пошуку рядка символи прописні і друковані букви не розрізняються (тобто пошук ведеться без врахування регістру букв). Якщо дане поле не заповнене, пошук рядків у файлах не ведеться.

Натиснувши клавішу F10 чи натиснувши клавішу запрошення F10- Tree (F10 – дерево), можна вивести на екран дерево каталогів робочого диску. Вибраний при цьому каталог (його потрібно двіччі клацнуть мишею чи виділити за допомогою клавіш переміщення курсора і натиснути Enter) вміщатися в поле Location(s) Каталог(и) запрошення параметрів пошуку файлу.

2. В полі запрошення Find Files (знайти файл) і Containing можна використати так звані регуляторні вираження. Це розширює можливості пошуку. Наприклад, ви можете задати пошук файлів з іменем, що починаються з латинської літери або цифри, або файлів з заданим рядком символів, що стоїть на початку рядка.

Місце пошуку файлів. В в прямокутнику Search Locations (Місце пошуку) слід встановити один із режимів перемикача, що вказує на розміщення файлів (нагадаємо, що для установки значення поля перемикача слід клацнути його мишеє або підвести до нього курсор і натиснути клавішу Пропуск):

Entire disk (Весь диск) – пошук на всьому диску, ім’я я диску вказується справа від напису Entire disk (Весь диск). Для заміни диску, на яокму здійснюється пошук, можна натиснути кнопку запрошення Drive (Диск);

Location (s) and above (Каталог(и) і нижче– пошук в каталогах, вказаних в полі ) Location (s) (Каталог(и)), і всіх їх підаталогах.

Location (s) only (Тільки каталог(и) – пошук тільки в каталогах, вказаних після Location (s) (Каталог(и)).

Інші режими пошуку. Крім вказаних вище, в запрошені параметрів пошуку знаходяться наступні поля-флажки:

Find duplicates (Пошук повторів) – програма представить в якості результатів пошуку тільки ті файли, імена яких (з урахуванням розширення) зустрічаються більше одного разу. Інколи даний режим може бути дуже корисний (скажімо, при находжені дублюющихся файлів на диску);

Text files only (Тільки текст) – пошук тільки текстових файлів. Програма рахує текстовими файли, в перших 100 байтах яких не зустрічається байт з нулевим кодом (надзвичайно підозрілий і вкрай поганопрацюююяий критерій).

Додаткові режими пошуку. Якщо в запрошені, показаному на , натиснути кнопку Adyanced (Розширений), програма виведе запрошення з додатковими параметрами пошуку. В цьому запрошенні ви зможете поставити умови пошуку файлів по даті створення, розміру і атрибутам.

Виконання пошуку. При виконанні пошуку файлів вид екрана практично такий же, як при задані параметрів пошуку файлів. Зміни лише наступні:

- в верхнй частині вікна починають виводиться імена найдених файлів;

- в правій частині вікна (над кнопкою Quit F10 (Вихід)) повідомляється число найдених файлів;

- в нижній частині вікна замість п’яти кнопок залишаються три: Stop (Стоп) – кінець пошуку, View (Перегляд) – перегляд виділеного файла, Goto (Перейти до) – перехід в каталог з виділеним файлом.

Перегляд списку найдених файлів. При пошуку ви можете або дивитися за виводом імен найдених файлів (при цьому список найдених файлів автоматично прокручуюється), або клацнути мишею ім’я будь-якого найденого файлу чи натиснути на будь-яку із клавіш ,,PgUp i PgDn, після чого автоматична прокрутка списку найдених файлів зупиняється (хоч сам пошук продовжується). Ви можете листати список найдених файлів мишею (за допомогою лінійки прокрутки справа від списку) або антисканням клавіш ,,PgUp i PgDn.

Перегляд файла. Виділивши в списку будь-яке ім’я файла або клацнувши його мишею, ви ви можете натиснут кнопку запрошення View (Перегляд) або клавішу F3 для перегляду файла. При перегляді файла пошук пошук файлів припиняється, а по завершенні перегляду – відновляється.

Перехід в каталог зі знайденим файлом. Двічі клацнувши ім’я файла мишею або виділивши його ім’я і натиснувши кнопку запрошення Goto (Перейти до), ви можете перейт в каталог з виділеним файлом. Пошук при цьому буде завершений, і ви опинетесь в панелі каталога, причому вказаний вами файл буда в панелі робочим (вказаним курсором).

Припинення пошуку. Для дострокового перериву пошуку слід натиснути клавішу Esc або кнопку Stop(стоп) в вікні пошуку.

Закінчення пошуку. Після закінчення пошуку файлів ( звичайного чи по вимогам користувача) в нижній частині екрану знову з’явиться п’ять командних кнопок (мал.):

New Search (Новий) – задати параметри нового пошуку файлів;

View (Перегляд) – перегляд файла, виділеного в списку найдених файлів. По закінчені перегляду ви повернетесь до вікна з результатами пошуку;

Goto (Перейти до) – завершити пошук файлів і перейти в каталог з файлом, виділеним в списку найдених файлів. При цьому даний файл буде робочим (вказаним курсором) в панелі із заголовком каталогу;

Send to Panel (Панель) – завершити пошук файлів (тобто вийти із вікна пошуку файлів) і вивестинайдені файли в панелі FAR.

Quit FF (Вихід) – завершити пошук файлів (тобто вийти із вікна пошуку файлів). Завершити пошук можна також натиснувши клавішу Esc.

8. Операційна система комп'ютера. Основні характеристики операційної системи. Класифікація операційних систем. Інтерфейс користувача операційної системи Windows. Службові програми Windows. Службові програми Windows для обслуговування ПК.

Операційні системи

Операційна система (ОС) – це сукупність програм, що забезпечує управління ресурсами комп’ютерної системи (окремим комп’ютером або мережею) і процесами, які використовують ці ресурси при обчисленнях.

Операційна система виконує дві головні задачі: дозволяє користувачу запускати на виконання свої програми і здійснює підтримку виконання програм користувача. Таким чином, ОС є посередником між комп’ютером (його апаратною частиною) та користувачем і його програмами. Способи спілкування ОС з користувачем складають інтерфейс користувача ОС. Аналогічно, способи взаємодії ОС з програмами користувача складають програмний інтерфейс ОС.

Найбільш поширеними в даний час операційними системами є сімейство операційних систем Windows (Windows 95, Windows NT, Windows 98, Windows 2000, Windows XP). Крім Windows, широко використовується сімейство операційних систем Unix (Free BSD, Linux). Операційна система OS/2, розробку якої починали фірми IBM і Microsoft, так і не була завершена в повній мірі. Серед операційних систем, що зникли, слід виділити MS-DOS (в дійсності потрібно говорити про сімейство DOS: це версії MS-DOS, PC-DOS, DR-DOS.) – праматір Windows 95 і OS/2.

Найпершою і найголовнішою програмою, яка дозволяє людині спілкуватися з комп'ютером, є Операційна система (ОС).

ОС керує комп'ютером, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різні сервісні функції за наказом користувача та програм, що запущені. Кожна програма користується послугами ОС і тому може працювати лише під управлінням тієї ОС , яка може надати такі послуги. Будь-яка спеціалізована програма, яка обслуговує ОС , називається утилітою.

Кожна ОС містить, як мінімум, три частини:

• Ядро - командний інтерпретатор (перекладач) з мови програмування на машинну мову (мова машинних кодів).

• Драйвери - спеціалізовані програми для управління різними пристроями, що входять до складу комп'ютера.

• Графічний інтерфейс - зручна оболонка, з якою спілкується людина, тобто гарна упаковка ядра.

Англійське слово «windows» означає «вікна». У вікнах міститься різноманітна інформація про програми і засоби для їх виконання, про розміщення файлів на дисках і про засоби для дій з файлами тощо. Розрізняють такі типи вікон: робочий стіл, вікно прикладної програми, вікно відповідного документа, діалогове вікно, вікно довідки.

Розглянемо основні переваги Windows порівняно з DOS.

1. Графічні інтерфейси різних прикладних програм мають багато спільних елементів. Основні принципи роботи з вікнами і програмами майже однакові.

2. Підтримується мультипрограмний режим роботи, тобто є змога одночасно виконувати декілька робіт (програм).

3. Візитною карткою будь-якої програми є мініатюрна картинка — піктограма (інші назви — значок, іконка). Для запуску програми достатньо двічі клацнути лівою клавішею миші на її піктограмі.

4. Дані з одної програми можна вставляти в інші програми за допомогою буфера обміну (clipboard). Наприклад, створивши картинку засобами графічного редактора, можна скопіювати її в буфер обміну, запустити текстовий редактор і вставити вміст буфера обміну в текст.

5. Цікаву властивість мають шрифти — їх можна легко збільшу­вати або зменшувати. Такі шрифти називаються True Type шрифтами. Вони дають змогу створювати тексти з символами різних розмірів і стилів написання: підкреслених. курсивних, потовщених тощо. Різних шрифтів є декілька тисяч, однак користуються найчастіше декількома.

6. Багато програм мають не лише довідки з різних тем, а й навчальні слайди чи фільми, які демонструють головні прийоми роботи.

7. Програми і додаткове обладнання легко встановити — допомагає конструктивний прин-цип plug and play (вмикай і працюй).

Після завантаження Windows ХР і введення імені користувача та па­ролю, перед користувачем з'являється Рабочий стол. На робочому столі, як видно з рисунка, наявні наступні елементи інтерфейсу.

Піктограми - графічні зображення стандартного розміру 32x32 пік­селі (може бути й 64x64 або 16x16 та інші), де піксеїіь - це елементарний елемент прямокутної форми растрового зображення. Піктограми с візу­альним представленням файла або панки, а за їх виглядом часто можна ідентифікувати тип файла. Серед стандартних піктограм, наявних на ро­бочому столі, відзначимо наступні:

Мой компьютер - централізований засіб доступу як до інформації, що зберігається на комп'ютері, до програмних файлів, так і до налаштувань ОС. Саме з нього користувач часто починає навігацію по дисках та папках.

Корзина - виходячи з назви, це місце (папка), де зберігаються вилучені файли або папки до їх остаточного видалення;

Мои документи - папка, в якій користувачу пропонується зберігати свої основні документи. Оскільки власне право кожного збе­рігати свої файли де йому зручно, в ОС передбачена можливість зміни­ ти знаходження папки Мои документы. Для цього необхідно клацнути правою кнопкою мишки на піктограмі Мои документы. У контекстному меню, яке з'явиться, обрати, один раз клацнувши лівою кнопкою мишки, команду Свойства {контекстне меню - це меню, що з'являється після того, як клацнути правою кнопкою мишки на певному об'єкті – вміст меню залежить від типу об'єкта). У вікні Свойства: Мои документи необхідно на вкладці Папка назначення в полі Папка вказа­ ти шлях до нової папки Мои документы ввівши його з клавіатури, або скориставшись кнопкою Переместить.... По закінченні всіх цих дій на­ тисніть кнопку ОК (яка в усіх програмах поряд з кнопкою Применить означає затвердження внесених змін) для збереження внесених змін або кнопку Отмена для їх скасування.

Панель задач, на якій розташовуються тимчасові кнопки вікон, що відкриті в ОС. Натисканням на таку кнопку можна або згорнути вікно (якщо воно розгорнуте), або розгорнути (якщо вікно згорнуте).

Вікна Windows

Легкість засвоєння нових програмних продуктів, працюючих під Windows, забезпечується, окрім відповідно організованого інтерфей­су в самих програмних продуктах, також схожістю будови вікон різних програм, наявністю стандартних елементів та однаковими принципами організації наповнення меню додатків.