26. Алгоритми з розгалудженнями. Оператори розгалудження у Pascal.
Уявіть собі, що ви за кермом автомобіля і перед вами стоїть вибір дальшого руху: або їхати поганою, але коротшою дорогою, або ж гарною, але довшою. Звичайно, що ваш вибір буде залежати від певних умов: по-перше, чи є у вас зайвий час, по-друге, хто господар автомобіля?
Подібну проблему завжди вирішують оператори розгалуження.
Загальний вигляд повної форми оператора умовного переходу:
if <логічний вираз> then Р1 else Р2,
де логічний вираз - це вираз, який може набувати одного з двох значень true або false, Р1 та Р2 - це оператори або процедури.
Робота оператора умовного переходу не викликає ніяких труднощів. Цей оператор використовує результат обчислення логічного виразу для вибору того чи іншого шляху наступного виконання алгоритму - виконання оператора Р1 або оператора Р2. Після цього робота алгоритму продовжується далі за вказаними операторами. Схема алгоритму повного оператора умовного переходу показана на малюнку 8.
Схема алгоритму наочно демонструє, що після аналізу значення логічного виразу буде вибраний лише один з наступних напрямків виконання алгоритму (Р1 або Р2), після чого цей алгоритм буде виконуватися далі.
Загальний вигляд скороченої форми оператора умовного
переходу:
if <логічний вираз> then Р,
де значення вказаних параметрів такі самі, як і в повній формі. Схема алгоритму скороченої форми оператора умовного переходу дуже схожа на попередню (мал. 9).
На схемі алгоритму добре видно відмінність між двома формами умовного оператора: в першій - повній - незалежно від значення логічного виразу якісь дії обов'язково будуть викопані, а вже потім продовжено виконання алгоритму далі, у
другій - скороченій - у випадку, коли логічний вираз набуде значення true, будуть виконані якісь дії, а потім продовження виконання алгоритму, а у випадку, коли логічний вираз набуде значення false, алгоритм відразу буде продовжено далі. Розширимо поняття оператора в Pascal. А що робити, коли після службових слів then або else нам потрібно вказати не один тільки оператор, а кілька? Для такого випадку в Pascal введене поняття складеного оператора.
Складеним оператором називають послідовністщ кількох операторів або викликів процедур, розділених символом «;» та взятих в операторні дужки begin ... end
Тепер уже час переходити до прикладів. Розглянемо алгоритм пошуку найбільшого з двох заданих чисел А та В.
program max_A_B;
var a, b, max: real; begin
write ('Задайте два будь-які числа: '); readln (a, b);
if a > b
then
begin
writeln ('Перше число більше за друге.');
max := а
end
else
begin
writeln ('Друге число більше або дорівнює першому');
max := b
end writeln ('Це число -' , max:10:5);
readln
end. Розглянемо детальніше наведену програму. По-перше, у ній чітко спостерігається принцип «вкладеності» операторів, тобто сходинкова структура. Наочність такої програми явно виграє! Для цього в ній навіть з'єднані вертикальними лініями оператори різного рівня. По-друге, перед закриваючою операторного дужкою (end) не стоїть символ «;». І справді, ви ж не ставите кому в тексті перед закриваючою дужкою, коли перелічуєте в ньому в дужках декілька слів. Хоча в Pascal це не є помилкою.