2. Історія розвитку обчислювальної техніки. Застосування еом в різних галузях людської діяльності.

Пальці являються найпростішим обчислювальним інструментом.

Абак – дошка з вертикальними лініями, по яких пересували будь-які предмети.

Абак - це слово перекладається як рахувальна дошка і довгий час залишалася основним рахувальним пристроєм стародавніх народів. На абаці рахували єгиптяни, римляни, японці. Особливого розвитку досягли рахувальні абаки в стародавньому Китаї. Китайці могли робити на абаці ділення і дії з дробами.

Арифметична машина. На відміну від рахувальних інструментів типу абака, в арифметичній машині замість предметного представлення чисел використовувались їх представлення у вигляді колеса. Одна із перших машин цього виду була створена в 1642р. відомим французьким вченим Блезом Паскалем.

Машина, створена Лейбніцем в 1694 р. , давала можливість механічного виконання операцій множення без послідовного додавання і віднімання – арифмометр

У 1822 р. Бебідж приступив до здійснення проекту, який називався різницева машина, яка використовувалась для розрахунку навігаційних та астрономічних таблиць. Цю машину робили десять років, але так і не закінчили

В 1833 р. зупинивши роботу над різницевою машиною, Бебідж почав здійснювати про-ект універсальної автоматичної машини для будь-яких обчислень. Цей пристрій забезпечував автоматичне виконання даної програми. Пристрій назвав аналітичною машиною. Цю машину будували сам винахідник і його син 70 років. Але вона також не була побудована. Ідея цього винаходу настільки попередила час, що її реалізувати вдалося лише всередині XX століття.

Перший електромеханічний пристрій, який заставили працювати в рахувальній машині, було реле.

Перша релейна машина була створена в 1941 р. німецьким інженером Цузе. Його ма-шина Ц-3 складалася з 2600 електромагнітних реле, на яких було побудовано арифметичний пристрій і пам’ять.

Через три роки, в 1944 р. , американський фізик і математик Айкен закінчив роботу над першим варіантом своєї машини, під назвою “МАРК_- 1”

Першу ЕОМ було створено 1944 року в Гарвардському університеті (США). Вона була на електронних лампах , мала автоматичне програмне оперування (18 тис. ламп , 1500 електроме- ханічних реле) , виконувала 5000 оп/с . В 1950 р. під керівництвом академіка Лебедева в Києві створена перша вітчизняна ЕОМ.

1-е покоління ЕОМ . Основним елементом ЕОМ першого покоління є електронна лампа. Швидкість виконання прог- рам не перевищувала 2-3 тис. оп/с. Емність оперативної пам’яті (ОП) – 2 Кб

2-е покоління – напівпровідникові, 60-і роки , декілька сот тисяч оп/с.

3-е покоління склали машини на інтегральних схемах та комплекси машин з швидкістю в декілька млн. операцій на секунду . Інтегральна схема – це логічно закінчений функціональний блок , який відповідає достатньо складній транзисторній схемі

4-е покоління ЕОМ розробляється в цей час: це ЕОМ на великих інтегральних схемах (ВІС) та мікропроцесорах ; багатомашинні та багатопроцесорні обчислювальні системи зі швидкістю в сотні млн. операцій на секунду , значною ємністю електронної пам’яті , малими габаритами, розвинутими програмно-операційними системами. Сюди відносять і персональні комп’ютери(ПК).

ЕОМ цього покоління забезпечують комунікаційне використання обчислювальної пам’яті. Вони зв’язані в єдину обчислювальну сітку.

5-е покоління : тут попереду японські фірми – виробники ЕОМ та робототехніки . Швидкодія комплексів машин досягне млрд. оп/с , вони будуть мати елементи штучного інтелекту , тобто будуть не тільки обчислювальні , а й “думаючі” машини.