6.Пристрої введення та виведення інформації.

Одним з традиційних комп’ютерних пристроїв введення є Маніпулятор миша (mouse) , в раніх ЕОМ називався “колобок”. Цей пристрій було виготовлено дуже давно – ще в 1970 році. Найперші серійні миші випускала корпорація Xerox.

Маніпулятор найкраще підходить для запуску програм в межах віконних графічних інтерфейсів, гірше для малювання.

Існує три основних типи миші – механічна, оптомеханічна, оптична. Перший тип маніпуляторів має в своєму корпусі тяжку металеву кульку, яка при переміщенні миші по поверхні стола перекочується всередині корпуса. Поворот з допомогою механічних датчиків перетворюється в електричні сигнали, які передаються комп’ютеру. Такі миші не довговічні і тяжче переміщаються, тому на даний момент їх випуск зупинений. Другий тип маніпуляторів нагадує перший, Але рухи кульки відслідковуються з допомогою двох валиків з прорізями (горизонтального і вертикального) і двох оптичних пар світлодіод – фотодіод.В результаті на оптопарі виникають імпульси, які потім з допомогою щотчиків конвертуються в числові величини, які означають величину відносного переміщення миші по горизонтальній і вертикальній осям. Ці величини разом з станом кнопок миші (нажата / віджата) передаються в ЕОМ. Для захисту двох типів маніпуляторів від проникнення пилі і грязі крізь віконця для кульки під миш підкладають спеціальні коврики.

Третій тип маніпуляторів основний на появлені відображення світлового променя від поверхні спеціального коврика з розміткою. Випромінювач світла миші, відсилає сигнал, який, відобразившись від коврика, під відповідним кутом падає в фотоприймач, розташований на маніпуляторі. По величині цього кута і його девіаціям при переміщенні миші визначається відносне переміщення по кожній із двох осей. З недавноьго часу з’явились оптичні миші, які не потребують спеціального коврика і працюючи навіть при переміщенні практично по будь-якій поверхні (наприклад, по столі). Коефіцієнт відображення світла в цієї поверхні повине бути найбільшим.

Як правило миша під’єднується до комп’ютера з допомогою кабеля, який інколи називають хвостом. Але існують і безпровідні миші, які передають сигнали про своє положення комп’теру з допомогою радіопередавача, або іфрачервоного каналу. Крім кнопок, часто на миші присутнє колесо або навіть два, що дозволяє прокручувати вміст вікна, або збільшувати / зменшувати маштаб перегляду зображення. Корисними ці опції є в програмах малювання і трьох вимірного моделювання.

Миша може підключатись до комп’ютера з допомогою інтерфейсів. СОМ, PS / 2 USB останій являється більш швидким, відповідно, може передати комп’ютеру більше число відрахунків в одиницю часу. Існує думка, що цей параметр являється критичним в динамічних ігрових програмах.

Основним пристроєм введення інформації в комп’ютері і керування ним є клавіатура (keyboard). Зовні вона представляє матрицю клавіш різного розміру. Загальна їх кількість від 100 до 110. Існує багато різних моделей клавіатури. Кожна фірма вносить свої зміни. Стараючись розробити найбільш ергономічну, зручну, клавіатуру. При розробці нових моделей клавіатур враховують такі фактори:

• загальний вигляд клавіатури ;

• є товщина і кут похилу до плоскості столу (остатній піддається регулюванню з допомогою спеціальних рухомих підставок);

• схема розташування клавіш , їх форма, колір і розміри;

• посилення необхідні для натискання клавіш її вільний рух;

• зручність читання надпису на клавішах.

В клавіатурі крім власного клавішного блоку, є керуючий блок, який відображає натиснуту клавішу її код, який передається в комп’ютер для кожної клавіші цей код свій, власний.