1. Інформація, її властивості. Кодування інформації. Одиниці вимірювання інформації.

2. Історія розвитку обчислювальної техніки. Застосування ЕОМ в різних галузях людської діяльності.

3. Архітектура сучасного ПК. Базові структури ПК.

4. Системний блок: основні його вузли.

5. Запам'ятовуючи пристрої комп'ютера та їх основні характеристики. Зовнішні та внутрішні запам'ятовуючи пристрої. Одиниці ємності запам'ятовуючих пристроїв.

6.Пристрої введення та виведення інформації.

7. Програма FAR Manager. Призначення, основи роботи. Операції з файлами і каталогами.

8. Операційна система комп'ютера. Основні характеристики операційної системи. Класифікація операційних систем. Інтерфейс користувача операційної системи Windows. Службові програми Windows. Службові програми Windows для обслуговування ПК.

9. Головне меню, довідка Windows. Структура типового вікна. Робота з вікнами.

10. Робота з файлами та папками в операційній системі Windows. Стандартні програми Windows.

11. Електронні таблиці та їх призначення. Створення, редагування та форматування таблиці. Робота з функціями.

12. Програма табличного процесора Excel. Виконання обчислень за формулами, побудова діаграм та графіків функцій.

13. Програми створення презентацій. Вимоги до презентацій. Основні операції.

14. База даних та їх типи. Послідовність створення нової бази даних в СУБД Access.

15. Системи опрацювання графічних зображень. Призначення та основні функції. Створення і редагування графічних зображень за допомогою графічного редактора.

16. Графічний редактор Paint. Створення малюнка, використання кольору. Використання режимів копіювання, відображення, поворотів.

17. Текстові редактори та їх призначення. Ведення, редагування та форматування тексту у текстовому редакторі Word.

18. Робота з фрагментами тексту у текстовому процесорі Word. Копіювання та перенесення фрагментів. Вставка об'єктів.

19. Комп'ютерні мережі: класифікація, основні характеристики та принципи використання.

20. Поняття про комп'ютерні віруси. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Профілактика зараження комп'ютерними вірусами.

21. Архівація інформації. Призначення та основні функції програм-архіваторів.

22. Алгоритми, їх властивості. типи алгоритмів. Способи подання алгоритмів. виконавець алгоритмів.

23. Етапи розв'язання задачі з допомогою ЕОМ. Поняття інформаційної моделі задачі.

24. Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови програмування Pascal та робота в її середовищі.

25. Структура програми мовою програмування Pascal лінійні програми.

26. Алгоритми з розгалудженнями. Оператори розгалудження у Pascal.

27. Циклічні алгоритми. Оператори повторення у Pascal.

28. Поняття масиву. Основні задачі з масивами у Pascal.

29. Глобальна мережа Інтернет. Принципи функціювання глобальної мережі.

30. Поняття про гіпертекстовий документ. WWW-послуга Інтернет. Основні можливості програм-броузерів по роботі з гіпер-текстовими документами.

1. Інформація, її властивості. Кодування інформації. Одиниці вимірювання інформації.

Інформатика - це наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також методи і засоби її опрацювання. Пояснимо терміни, зібрані у цьому означенні. Термін інформація є неозначуваним. Він походить з латинської мови й означає відомості (дані, повідомлення) про властивості об'єктів, явища чи процеси навколишнього світу. Термін опрацювання є збірним. Під опрацюванням розумітимемо процеси отримання, подання, зберігання, шукання, пересилання, перетворення, захисту інформації та багато інших. Такі процеси називають інформаційними. У щоденному житті ми отримуємо інформацію, спілкуючись з людьми, читаючи пресу, слухаючи радіо чи переглядаючи телепередачі.

Подаємо (відображаємо, кодуємо) інформацію за допомогою символів алфавіту або сигналів.

Шукаємо інформацію у книжках, довідниках, базах даних тощо.

Зберігаємо її у пам'яті, на папері, магнітному чи оптичному диску.

Пересилаємо на відстань через повітря, ефір, телефонні та теле­графні лінії, користуючись по-слугами пошти реальної чи електронної.

Нагромаджуємо, вивчаючи нові предмети та явища.

Перетворюємо, виконуючи арифметичні дії з числами, аналізуючи відомості тощо.

Захищаємо інформацію від підробки чи викрадання за допомогою паролів, підписів тощо.

Одним із засобів опрацювання інформації є комп'ютер. Серед методів опрацювання інформації важливу роль відіграють алгоритми, які вивчатимемо далі.

Висновок. Поняття інформації суворо визначене бути не може, можна тільки використовувати синоніми цього поняття в різних сферах життя, враховуючи при цьому властивості інформації.

Коли характеризують інформацію, то звертають увагу на її якісні ознаки (властивості): адекватність, вірогідність, актуальність, повноту та об’єктивність.

Адекватність – визначений рівень відповідності створюваного образу реального об’єкта, явища або процесу.

Актуальність – важливість, істотність у певний момент часу.

Вірогідність – інформація достовірна, якщо вона віддзеркалює дійсність.

Об’єктивність – неупередженість, незалежність інформації від волі та бажань людини.

Повнота – інформацію можна вважати повною, якщо її достатньо для розуміння та прийняття рішення.

Форми представлення в ЕОМ числових даних.

В математиці широко використовуються дві форми запису чисел:

• звичайна;

• нормальна.

При звичайній формі число записується в звичайному натуральному вигляді, наприклад:

12 560 – ціле число, 0,003572 – правільний дріб, 4, 89760 – неправільний дріб.

При нормальній формі запису одного числа може бути різною в залежності від границь,

що накладаються на її форму.

Одиниці вимірювання обсягів інформації на носіях.

Найменшою мірою інформації є 1 біт . Це слово походить від скорочення англійських слів binary digit ( двійкова цифра, двійковий розряд ).

Для зображення будь-якого числа люди віддавна звикли користуватися десятковими цифра-ми. Їх є десять : 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9. Тепер звикатимемо до двійкових цифр. Їх є дві: 0,1.

1 біт – це одна двійкова цифра (один двійковий розряд): 1 або 0.

Розглянемо логічний зміст бітів . На запитання ’’Деяка подія відбулася чи ні ?’’ можна відповісти : ’’Так’’ або ’’Ні’’. Кожна відповідь несе 1 біт інформації. Відповідь ’’Так’’ прийнято кодувати цифрою 1, а ’’Ні’’ –цифрою 0.

Однак вимірювати інформацію бітами виявилося незручно. Тому інформацію , яка є на но-сіях, звичайно вимірюють байтами. Кількісно 1 байт складається з 8 бітів:

Байт - це послідовність з восьми двійкових цифр (розрядів). Різних комбінацій з восьми нулів та одиниць є 2⁸=256. Отже, різних байтів є 256 . Байти нумерують від 0 до 255 , їм від-повідають такі двійкові коди : 1 Кб = 2¹⁰байт = 1024 байт;

1 Мб = 2²⁰байт = 1024Кб;

1 Гб = 2³⁰байт = 1024Мб.