III етап. Запис і трансляція програми

Якщо алгоритм складено, з погляду на розв'язок задачі на ЕОМ користувачу залишається більш технічна, аніж творча робота. Врахо­вуючи характер задачі необхідно вибрати певну мову програмування для запису програми та записати її текст. Зрозуміло, що користувач повинен володіти потрібним обсягом знань з використання команд (операторів) обраної мови.

Кожна мова програмування має свій транслятор, що дозволяє ав-ГОМНГИЧНО перекласти текст програми на машинну мову. При цьому одержується текст програми на машинній мові, який еквівалентний тексту програми на мові програмування, тому що ці тексти реалізують один і той же алгоритм.

IV етап. Налагодження програми

На цьому етапі виявляються можливі помилки, які допущені на попередніх етапах. Синтаксичні помилки у тексті програми автомати­чно виявляються ще на етапі трансляції і користувач вносить відпові­дні зміни до тексту. Може статися так, що текст програми записано вірно, а помилка допущена при складанні алгоритму - програма пра­цює, але видає неправильні результати. Якщо ж помилку допущено на етапі постановки задачі, то програма працює правильно, але розв'язує іншу задачу.

Отже, метою налагодження є одержання правильної програми, ре­зультатам роботи якої можна було б довіряти.

Суть налагодження полягає у тому, що користувач розробляє сис­тему тестів, за допомогою якої перевіряється робота програми у різних можливих режимах. Кожен тест має набір вхідних даних, для яких відомий результат. Тест намагаються вибрати так, щоб не тільки вста­новити сам факт помилки, але й локалізувати її, тобто виявити та зву­зити частину програми, що містить помилку. До складу систем програмування включають спеціальні можливо­сті налагодження програм. Користувач формулює завдання, а система виконує це завдання і видає користувачу необхідну інформацію про те, як веде себе програма. Така інформація значно полегшує пошук та виправлення помилок.

V етап. Експлуатація програми

Якщо розроблена програма розрахована на тривалу експлуатацію, розрахована на розв'язання серйозних задач, то необхідно її супрово­джувати. Адже протягом використання програми можуть змінитися, наприклад, вимоги до розв'язуваної задачі, операційна система, на базі якої виконується дана програма тощо. Це може вимагати внесення

змін до програми, а внесені зміни - нового налагодження програми. Такі роботи виконує розробник програми або група супроводу.

Вигляд блоку	Призначення
	Початок алгоритму
	Блок вводу вхідних даних
	Блок обробки інформації. В блоці пишуться формули.
	Блок умови. В блоці пишеться умова, в залежності від якої вибираються напрями дії алгоритму.
	Заголовок циклу FOR
	Блок виводу результату.
	Кінець алгоритму.

Моделювання — це особлива форма експерименту, яка полягає в тому, що досліджується не сам об'єкт, а певна його заміна.

Форми моделювання є дуже різноманітними і залежать як від самого об'єкта, так і від мети його вивчення.

Інформаційна модель — це такий матеріальний або уявний об'єкт, що використовується замість об'єкта-оригіналу або явища (процесу) під час його дослідження, при цьому зберігається інформація про певні важливі

для даного дослідження типові риси і властивості оригіналу, тобто, його суттєві сторони.

Модель необхідна для того, щоб:

• зрозуміти, як побудований конкретний об'єкт — які його структу­ра, основні властивості, закони розвитку та взаємодії з навколиш­нім світом;

• навчитися керувати об'єктом або процесом і визначити найкращі способи керування при заданих цілях і критеріях (оптимізація);

• прогнозувати прямі чи непрямі наслідки впливу на об'єкт.

Інформаційні моделі можуть формулюватися будь-якими мовами: укра­їнською, англійською, французькою та ін. У них можуть бути використа­ні мова графічних побудов, мова хімії, біології тощр.

Частковим типом інформаційних моделей є математична модель.

Математична модель — заміна оригіналу або явища (процесу) відпо­відним аналогом за допомогою математичних залежностей.

Розв'язання практичної задачі починається з опису вихідних даних і мети задачі. Точне формулювання умов і мети-розв'язання — це математична постановка задачі, а математичний опис найсуттєвіших властивостей реального об'єкта — це математична модель.

Комп'ютерна модель — математична модель, реалізована за допомогою певних програмно-апаратних засобів.

Існують задачі, які важко або неможливо розв'язати без застосування комп'ютерів. Це різного роду задачі моделювання, наприклад, Моделюван­ня фізичних процесів, біологічні, екологічні, економічні задачі моделюван­ня, задачі оптимізації та інші.