Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕПТАСТВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
356.86 Кб
Скачать

74.Середній тар.Коеф-т, середній тар.Розряд, середня тар.Ставка: сутність, порядок розрахунку, сфера викор-ня.

До середніх тарифних показників належать: -середні тар.коефіцієнти робітників і робіт; -середні годинні тар.ставки для оплати праці робітників окремих проф. груп; -середні розряди робіт і робітників. Тар.коефіцієнт показує у скільки разів тар.ставки 2го та ін. розрядів більші за ставку 1го. Середні тар.коефіцієнти розраховуються лише за умов тарифікації певної групи робітників і робіт за однією тар.сіткою. Середній тар.коефіцієнт K1 групи робітників визначається за формулою: K=∑(Kn*Чn)\∑Чn, де Kn - тар.коефіцієнт n-го розряду; Чn -чисельність робітників n-го розряду. Тар.ставка - виражений у грош.формі абсолютний вимір оплати праці за од.роб. часу. Середня годинна тар.ставка визначається множенням тар.ставки 1-го розряду T1 на середній тар.коефіцієнт: Тсер=Т1*K1. Дані про середню годинну ставку викор-ся для планування фонду оплати праці. Тар.розряд є показником міри складності праці, котру виконує працівник та рівня його квал-ї. Середні тар.розряди: P= Pм+(К-Км)/(Кб-Км) або P= Pб-(Кб-К)/(Кб-Км), де Рм— тар.розряди, Кб та Км -менший і більший тар.коефіцієнти. У разі коли середній тар.розряд більший за середній розряд робітників, це свідчить про дефіцит висококваліф-х робітників. Дані розрахунки викор-ся для розроблення програм підготовки, перепідготовки і підвищення каліф-ії робітників.

76.Сутність моделі гнучкого тарифу, безтарифної та вилкової моделей оплати праці у проект-ні основної з/п.

Модель гнучкого тарифу - це система, за якої певна частина заробітку ставиться в залежність від особистих заслуг і загальної ефективності роботи підпр-ва. За гнучких систем основою формування заробітку працівника є тариф, який доповнюється різними преміями, доплатами, надбавками; заробіток є індивідуалізований і залежить від фактичних результатів праці. Безтарифна система - це організація оплати праці, що ґрунтується на принципі часткового розподілу зароблених колективом коштів між працівниками згідно з прийнятими співвідношеннями в оплаті праці різної якості (залежно від кваліфікації, посади тощо). У них не викор-ся гарантовані тар.ставки і посадові оклади, більшість видів премій, доплат і надбавок. Рівень оплати кожного працівника залежить від фонду оплати праці підпр-ва. Вилкова модель базується на тому, що кожній кваліфік-ий групі працівників присвоюється діапазон (вилка) співвідношень в оплаті праці, відношення професій робітників і посад керівників залежить від складності праці та кваліфікації. Індивід-ні коефіцієнти працівників коригуються щомісяця і установлюються у межах діапазонів відповідної кваліф-ої групи на підставі критеріїв, які враховують внесок працівників у колективні результати праці.

75.Схеми посадових окладів. Чинники дифер-ії міжкваліф-х співвідн-нь у пос. Окладах.

Схема посадових окладів – нормативний документ, який викор-ся для диференціації основної з/п працюючих залежно від їхньої посади. Міжкваліфікаційні співвідношення є аналогічними до тарифних коефіцієнтів, що показують у скільки разів даний оклад перевищує мін тар.ставку. Чинники диференціації міжквал-х співвідношень: -обсяг і складність завдань; -кваліфікація; -рівень відповідальності; -умови праці; -масштаби і складність вир-ва. Складність завдань залежить: -від категорії, до якої належить посада; -рівня управління для керівних посад; -кваліф-ої категорії. Проект-ня схеми посадових окладів передбачає такі види робіт: 1.розташування посад в ієрархічному порядку за групами; 2.ранжирування посад у кожній групі; 3.установлення міжкваліф-х співвідношень.