24.Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством.

Зайнятість -діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Згідно ЗУ «Про зайнятість» до зайнятого населення відносяться такі категорії: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і орг-іях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських госп-в, діяльність яких здійснюється; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Держ. службі спец. зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; д) які проходять професійну ; ідготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і ВНЗ; е) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезп-ям діяльності посольств і місій.

27.Фактори диференціації допомоги по безробіттю.

Загальнооб-ве держ. соц. страх-ня на випадок безробіття —система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнооб-го держ. Соц. Страх-ня України на випадок безробіття. Відповідно до Закону матер. забезпеч-я за страхуванням встановлюється зі значною диференціацією залежно від причин втрати роботи. Перевагу в соціальному захисті надано категорії безробітних, які втратили роботу з незалежних від них обставин. Прац-кам, які втратили роботу з незалежних від них причин, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості як таких, що шукають роботу. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: • у перші 90 календарних днів виплачується 100 % призначеної допомоги, яка залежить від страхового стажу особи; • протягом наступних 90 календарних днів – 80 %; • у подальшому – 70 %. Відсоток допомоги постійно зменшується. Тобто людина має не втрачати мотивації до праці. Допомога по безробіттю може виплачуватись одноразово для орг-ції підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їхнім бажанням.