1.Соц-екон-на суть праці і СТВ. Особл-і праці і СТВ як об’єкта.

Праця-фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створ-я матер-их і культурних цінностей і надання різних послуг. 5 елементів процесу праці: предмети праці- те, на що спрямована праця людини з метою створ-я життєвих благ; засоби праці; доцільна діяльність людини-визначений порядок виробничих процесів, сукупність методів впливу на предмет праці для зміни чи надання йому нових властив-ей, форми; організ-ія праці-система вир-чих взаємозв’язків працівників із засобами вир-ва та між собою, що утворює певний порядок організації для здійсн-я процесу праці; сама праця (жива праця)-процес усвідомленого впливу працівника, який має відповідні знання, вміння та навички на предмети праці для досягн-я конкретного результату. Виділ.3 моменти процесу праці: *доцільна діяльність людини,*предмет праці, *засоби праці. СТВ-комплекс взаємовідносин між їхніми сторонами-найманими працівниками, роботодавцями (суб'єктами) і органами сторін за участі держави (органів законод-ої і викон-ої влади) і місцевого самоврядув-я, що пов'язані з наймом, викор-ям, відтвор-ям роб. сили і спрямовані на забезпеч-я високого рівня і якості життя особистості, колективів та сусп-ва в цілому. У процесі виникн-я та функц-ня соц-но-трудових відносин наймані працівники передають право викор-ня своєї робочої сили власникові засобів вир-ва при збереженні своєї особистої незалежності. У соц-но орієнтованій ринковій ек-ці трудові й соц-ні процеси стають одним цілим.

2.Еволюція та суч трансформації напряму наук досліджень соц-о-трудових проблем

Доіндустріальна епоха, включаючи рабовласницький лад, добу феодалізму не потребувала особливих методів управл-я людьми. Існувало поняття про екон-ий розвиток як процес нагромадж-я матер-го багатства нації. Уперше ідею про те, що люди з їх вир-ми здібностями також являють собою багатство, висловив В. Петті. А. Сміт, оцін-чи роль людини в сусп-му прогресі, також вважав її не тільки джерелом, але й частиною сусп-го багатства. Виріш-на роль у виробництві багатства належить працівникові, його навичкам та здібностям. А.Сміт показав об'єктивну необхідність існув-я та розв-у товарних ринків,що є незаперечною умовою підвищ-я продуктивності праці, наймання нових працівників. А.Маршал (неоклас-а екон-а теорія), синтезувавши ідеї щодо ролі людини в екон-ці, безпосередньо пов'язав процес нагромадж-я багатства з розвитком людини. К.Маркс дійшов висновку,що розвиток капіталістичної екон-ки обов'язково супроводж-ся посил-ям експлуатації праці. Дж.М.Кейнс сформул-ав завдання підтримання «ефективного» попиту і «повної» зайнятості, ґрун-сь на реалізації здібностей людини. В умовах суч. ринкової екон-ки до проблем віднос-ся: 1)Необхідність зрост-я ефективн-і праці. 2)Ускладн-я взаємозв’язку між продуктив-ю і соц-ми параметрами труд-о процесу.3)Посил-я впливу якісних соц-их характер-ик працівника на результат-ь діяльності. 4)Мах-ія ролі труд-о потенціалу для прогресу соц-о-екон-го розвитку держави. 5)Розподіл відповідал-сті в організації. 6)Активіз-ія зовн-ої мобільності робочої сили на внутр-о фірмовому та нац-му ринку праці. 7)Ускладн-я структури винагород. 8)Забезпеч-я гарантій зайнятості.

3.Зміст і хар-ер праці. Особл змісту і хар-ру праці в умов постіндустр-о розв ек-ки

Зміст і характер праці залеж. від ступеня розв-у продукт сил і сусп-их відносин, які взаємообумовлюють один одного. Зміст праці хар-ризує функц-ні особлив-і конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації вир-го процесу. Слід розрізняти зміст праці: 1)соц-ий-доцільність діяльн-і працівника, мотивація, ставл-я до праці на сусп-му (як до професії, виду діяльності) та індивідуал-му (як до конкретно викон-ної роботи) рівні та функц-ний зміст праці. 2)Функц-ний зміст праці виявл-ся у конкретних ролях, функціях, які виконує працівник. Гол-им чинником прогрес-ої зміни змісту праці є розвиток матер-но-технічної бази вир-ва, впровадж-я науково-технічного прогресу. При цьому змін-ся структура трудових функцій: функції безпосереднього впливу на предмет праці переходять від виробника до машин, зростають витрати робочого часу на управл-я і технічне обслуговув-я облад-я, а також частка складної кваліфікованої праці, вдосконалюється її змістовність, актуаліз-ся самостійність і відповідальність працівників. Характер праці-соц-но-екон-на природа трудового процесу, сусп-на форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці. Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Відображає соц-о-екон-ну неординарність праці, відмінність у межах тієї чи іншої сусп-но-екон-ної формації. Він вказує на соц-но-екон-ий статус працівників, їх місце в системі сусп-го вир-ва, розподілу, обміну і спожив-я матер-них і духовних благ.