7.2. Методика оцінки стабільності депозитів (вкладів).

Оцінка стабільності депозитних вкладних операцій здійснюється за допомогою наступних показників:

1. осідання вкладів депозитів = приріст вкладів/ оборот з надходжень на рахунки (визначається в %)

2. вилучення коштів з рахунків вкладів = оборот з видачі/ (середні залишки коштів + оборот з надходження коштів) приріст вкладів = оборот з надходження – оборот з видачі

3. коефіцієнт використання вкладних ресурсів = 100% - вилучення коштів з рахунків

4. оборотність вкладів чи депозитів – відображає кількість оборотів, які здійснюють вклади чи депозити за певний період часу = оборот з видачі/ середні залишки вкладів, депозитів

5. середня тривалість зберігання вкладеної гривні або тривалість одного обороту = кількість днів в періоді* середні залишки вкладів/ оборот з видачі коштів

6. коефіцієнт нестабільності депозитів = сума дострокових вилучених коштів з рахунків/ загальна сума депозитів

7. рівень диверсифікації депозитів = сума великих депозитів, вкладів/ загальна сума депозитів, вкладів

8.1. Основні принципи безготівкових розрахунків в Україні

Та частина платіжного обороту, яка проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, — називається безготівковим платіжним оборотом.

Зміст і мета безготівкового платіжного обороту - оплата без використання готівкових грошей. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами.

Це дуже зручно для клієнтів. Вони можуть здійсню­вати платежі на великі відстані без ризику втрати.

Основним документом, що регламентує безготівковий обіг в Україні є Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні.

Основою безготівкового обороту є те, що платежі здійснюються банками на доручення клієнта шляхом списання коштів з його рахунку і зарахування їх на раху­нок одержувача, вказаного клієнтом. Коли рахунки від­криті в різних банках, міжбанківські розрахунки прово­дяться з допомогою системи кореспондентських відносин. Отже, у платіжному обороті діють не тільки рахунки платника й одержувача коштів, а й рахунки банків, що їх обслуговують.

Організація безготівкових розрахунків підпорядковується відповідним принципам та вимогам:

• платники несуть відповідальність за здійснення платежів у встановлені строки

• можливість здійснення за допомогою розрахунків контролю за дотриманням взаємних зобов’язань

• максимальне наближення часу платежу до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг

• здійснюються через установи банків

• обов’язкове зберігання коштів на рахунках в банках

• списання коштів за розпорядженням власника в межах залишку на рахунку

• самостійний вибір форм розрахунків

• надання права вибору банків для відкриття рахунків

8.2. Розрахункові операції з платіжними інструментами та їх облік.

Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у формі електронних розрахункових доку­ментів (електронних повідомлень). Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахункове-касове обслуговування.

Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, - у трьох примірниках.

Розрахункові документи повинні відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

• назви платника та одержувача коштів (їх офіційні скорочення);

• назви банків платника та одержувача, їх місцезна­ходження та умовні номери за МФО (код банку);

• суму платежу цифрами та літерами;

• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція. Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне)значення;

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - від­биток печатки (окрім випадків, передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб плат­ника або (та) одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк на­стання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

Банк не приймає документ до виконання в разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно.

Використання факсиміле, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бух­галтера і виконавця, завіреними штампом банку) та по­вернути його клієнтові.

До основних правил роботи з розрахунковими документами в банках відносяться:

• Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа

• Розрахункові документи банки приймають до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів банки виконуються межах залишків коштів на початок операційного дня, у разі технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з урахуванням цих сум.

• Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.

• Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного часу, який регламенту­ється режимом роботи банку.

• Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того ж дня.

• Розрахункові документи, які надійшли після опе­раційного дня, банк виконує наступного дня.

• На всіх примірниках паперових розрахункових до­кументів банк в обов'язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закін­чення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп «Вечірня». Дата виконання розрахункового доку­мента проставляється у правому нижньому куті.

• У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проведення його банком, дата отримання банком документа у правому верх­ньому куті може не проставлятися.

Форми безготівкових розрахунків та їх облік.

Тепер в Україні передбачено такі форми розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями (розпорядженнями).Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпоряд­ження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Між суб'єктами господарської діяльності найпоши­ренішими стали розрахунки платіжними дорученнями, які використовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Облік при розрахунках платіжними дорученнями:

Дт рахунок платника

Кт рахунок одержувача коштів

Облік при розрахунках платіжними вимогами доручень здійснюється аналогічно.

Облік при розрахунку чеками:

Дт кошти в розрахунках СГД (платника)

Кт поточний рахунок постачальника

Також перший примірник реєстру чеків оприбутковується банком чекодержателя на рахунку №9830.

Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку № 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з відміткою про оплату - якщо клієнти обслуго­вуються в одній установі банку, або з відміткою про Інка­сування - якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Чеки з другим і третім примірниками реєстру інка­суються спецзв'язком у банк-емітент. У банку чекодержа­теля сума чека перераховується на рахунок № 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо».

Облік при розрахунку акредитивами:

У разі відкриття акредитива, депонованого у ви­конуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника у цей банк та повідомляє бенефіціара про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до оплати», за дебетом якого проводяться суми акреди­тивів до оплати, а за кредитом - суми оплачених або невикористаних акредитивів.

Сума акредитива в день списання перераховується в банк бенефіціара. Одночасно перераховується плата за виконання акредитива:

Дт поточний рахунок заявника акредитива

Кт коррахунок банку платника

Банк бенефіціара відкриває акредитив і зараховує кошти (депонує) на окремому особовому рахунку балан­сового рахунку №2602 «Кошти, в розрахунках СГД»:

Дт коррахунок банку платника

Кт кошти в розрахунках СГД (2602)

Кт комісійні доходи (6110)

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, перед­бачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом подається в банк у чотирьох примірниках. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива й у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що Інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на виконання акре­дитива.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з рахунку № 2602.

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акреди­тивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку.

Дт кошти в розрахунках СГД

Кт поточний рахунок бенефіціара

Банк бенефіціара перевіряє дотримання поста­чальником усіх умов акредитива та правильність офор­млення реєстру рахунків і відповідність підписів та печатки на ньому.

У банк-емітент надсилають спецзв'язком третій та четвертий примірники реєстру разом з документами, передбаченими умовами акредитива. На підставі третього примірника списуються кошти з позабалансового рахунку № 9802 «Акредитиви до оплати», а четвертий при­мірник видається заявнику акредитива разом з Іншими документами за акредитивом.

Облік векселів

9. Готівкові та безготівкові розрахунки фіз. осіб із використання пластикових карток та облік цих операцій . В Україні впроваджена Національна система масових електронних платежів, що дає змогу обслуго­вувати платіжні картки міжнародних платіжних систем - VISA International, MasterCard International, «Амерікен-експрес» тощо.

Низка українських уповноважених банків є членами цих міжнародних платіжних систем і здій­снюють такі неторговельні поточні операції з платіж­ними документами:

• емітування пластикових карток і дорожніх чеків в іноземній валюті;

• продаж цих документів і виплату за ними іноземної валюти готівкою.

Пластикова картка - іменний грошовий оплатно-розрахунковий документ, що дає право на придбання товарів чи послуг у роздрібній торгівлі без оплати готівкою чи одержання готівки в банках або банкоматах.

Найпоширеніші пластикові картки - кредитна і дебетна. Кредитна картка використовується для оплати товарів і послуг за рахунок кредиту, наданого банком. Дебетна картка активно витісняє всі інші платіжні засоби, тому що вона надає змогу розпоряд­жатися коштами в межах залишку на власному картрахунку.

Будь-яка пластикова картка може бути видана фізичній особі (індивідуальна картка) та юридичній особі (корпоративна картка). Особливого поширення в Україні набули зарплатні проекти. Для них як правило використовують дебетні картки типу Maestro Cirrius, Visa Elektron. Крім цього, картки є звичайні (Reqular), срібні (Silver), золоті (Gold). Власники двох останніх карток мають особливі зниж­ки при придбанні товарів, розрахунках у готелях, ресторанах тощо.

Для одержання дебетної картки фізична особа подає паспорт і свій ідентифікаційний номер та заповнює спеціальну заяву і договір на її видачу. Особі відкривають картковий рахунок на суму внесених ним коштів (у разі оформлення кредитної картки особа повинна відкрити гарантійний депозитний рахунок як вид забезпечення наданого їй кредиту).

На картку заносять шляхом ембосування (випук­лим вдавлюванням) таку інформацію - прізвище, ім'я клієнта, номер і серію картки, період її дії, захисний символ. Власник картки проставляє на зворотному боці свій підпис і одержує разом із карткою документ «Правила користування карткою» та ПІН-код (персо­нальний ідентифікаційний номер).

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані банками - членами внутрішніх і одно- та багато-емітентних міжнародних платіжних систем. Положення про внутрішню платіжну систему має бути узгоджене з Національним банком України.

Еквайрінг (діяльність банку, що включає прове­дення розрахунків з підприємствами торгівлі чи послуг за операції, здійснені держателями платіжних карток, і видачу їм готівки) та емісію карток в Україні здійсню­ють лише банки-резиденти за умови одержання ними ліцензії НБУ.

За банківськими платіжними картками клієнти мають можливість одержувати готівку через банкомати або оплачувати товари і послуги в магазинах обладнаних пост-терміналами.

Облік ведеться на рахунку 2605 для корпоративних карток, і на рахунку 2625 для індивідуальних карток виданих фізичним особам. Облік тут ведеться аналогічно з тим як на поточних рахунках. Особливістю є те що для дебетних карток проведення розрахунку можливе лише за наявності коштів на рахунку, а для кредитних карток допускається існування від’ємного залишку на рахунку в межах певного ліміту.

Облік операцій з видачі готівки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем здійснюється наступним чином: