Мовознавство тести
.rtfТема 1. Мовознавство як наука: предмет, проблематика, місце в системі наук
-
Вплив суспільства на мову та мови на суспільство вивчає: соціолінгвістика
-
Суть описового методу полягає у: інвентаризації та систематизації мовних одиниць.
-
Мовознавство належить до наук: гуманітарних
-
Мовні універсалії – це: спільні ознаки, властиві всім мовам світу.
-
Паралінґвістика досліджує: невербальні форми спілкування
-
Метою структурного методу є: пізнання мови як цілісної функційної структури.
-
В основу аналізу за безпосередніми складниками покладено: поступове членування мовних одиниць (слів, словосполучень, речень) на складники.
-
Суть компонентного аналізу полягає у виявленні: складових компонентів значень мовних одиниць.
-
Суть зіставного методу полягає у виявленні: спільних та відмінних рис споріднених і неспоріднених мов.
-
Суть порівняльно-історичного методу полягає у вивченні: законів, за якими розвивалися споріднені мови у минулому.
Тема 2. Мова як вселюдське явище
-
Функцію спілкування, яку виконує мова, називають ще функцією: комунікативною.
-
Вигукову гіпотезу походження мови представляли: Ж.-Ж.Руссо, Г.Штайнталь.
-
За теорією моногенезу: всі мови походять від однієї мови.
-
За теорією полігенезу: різні мови походять від різних прамов.
-
Синхронія – це горизонтальний зріз (вісь одночасності), а діахронія – вертикальний зріз (вісь послідовності)
-
Виділення синхронії та діахронії як аспектів дослідження мови обґрунтував у «Курсі загальної лінґвістики»: Ф. де Соссюр.
-
Головні функції мови – це: комунікативна та мисле творча.
-
Акумулятивна функція мови» означає, що: мова зберігає досвід і знання людей.
-
«Волюнтативна, або апелятивна функція мови» означає, що: мова може впливати на слухача, спонукати до певних дій.
-
Фатична функція мови – це функція: контактоустановлювальна.
-
У рядку виражена метамовна функція: Словосполучення – це синтаксична конструкція, утворена поєднанням двох чи більше повнозначних слів на основі сурядного або підрядного зв’язку».
-
Комунікативну функцію мови виконують: поняття.
-
Як суспільне явище мову трактували: Ф. де Соссюр.
-
Як біологічне явище мову трактували: А. Шляйхер.
Тема 3. Комунікативний аспект мови: поняття мови і мовлення.
-
Мову і мовлення розрізняють за такими ознаками: мова – парадигматична, мовлення – синтагматичне.
-
Мовленнєва діяльність охоплює: мову і мовлення.
-
Думка про те, що мова – природний організм, належить представникам: натуралістичного напрямку.
-
Мову і мовлення розрізняють за такими властивостями: мова існує як сукупність парадигм, мовлення – як послідовність синтагм.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мова – явище психічне, мовлення – психофізичне.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мова – явище загальне, мовлення – конкретне.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мова – явище довговічне, мовлення – випадкове.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мова – явище загальноприйняте, мовлення – унікальне.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мова – явище стабільне, мовлення – динамічне.
-
Ф. де Соссюр стверджував, що: мовлення – явище лінійне, мова – нелінійне.
Тема 4. Психологічний та когнітивний аспект мови: взаємозв'язок мови і мислення
-
Зв’язки мови та мислення досліджує: менталінґвістика.
-
О. Потебня – автор праці: «Думка і мова».
-
Чи існують форми мислення, які здійснюются невербально: так.
-
Слову як мовній категорії відповідає мисленнєва категорія: поняття.
-
Судженню як мисленнєвій категорії відповідає мовна категорія: речення.
-
Твердження про те, що «мова – це орган, який творить думку», належить: В. фон Гумбольдту.
-
Повна або часткова втрата здатності говорити або розуміти мову внаслідок ураження мовних центрів – це: афазія.
-
Мова передусім пов’язана з мисленням: поняттєвим.
-
Моторна афазія, що полягає в утраті здатності виражати думку в усній формі, пов’язана з ушкодженням зони: Брока.
-
Сенсорна афазія, що полягає в утраті здатності розуміти усне мовлення, пов’язана з ушкодженням зони: Верніке.
Тема 5. Семіотичний аспект мови: мова як специфічна знакова система та її внутрішня організація
-
Учення про мову як знакову систему обґрунтував у своєму «Курсі загальної лінґвістики»: Ф. де Соссюр.
-
Конвенційність мовного знака означає його: умовність.
-
Слово у сукупності всіх його форм і значень – це: парадигма.
-
Словосполучення, що складається із головного та залежного від нього слова або слів, -- це: синтагма.
-
Словотвірний підрівень мови розташований між: морфологічним та лексико-семантичним.
-
Фразеологічний підрівень мови розташований між: лексико-семантичним та синтаксичним.
-
Парадигматичні зв’язки – це: системні зв’язки між одиницями мови як сукупність протиставлень.
-
Горизонтальними називають зв’язки: синтагматичні.
-
Двобічність знака означає єдність: плану змісту та плану вираження.
-
Семіотика – це наука про: знаки та знакові системи.
-
Субзнаками є: фонеми.
-
Суперзнаками є: реченя.
-
Більшість вчених власне знаками вважають: слова.
-
Прагматичний аспект вивчення знаків звертає увагу на: функціювання знака.
-
Загальна семіотика складається з таких розділів: семантика, синтактика, прагматика.
-
Ф. де Соссюр порівнював мову із шахами, вважаючи, що: мовна система нагадує правила гри, а мовлення – конкретне розігрування шахової партії.
Тема 6. Соціальний аспект мови.
-
Соціолінґвістика – це: мовознавча дисципліна, що вивчає різноманітні аспекти взаємодії мови і суспільства.
-
До зовнішніх причин розвитку належать: контактування мов.
-
До внутрішніх причин розвитку належать: асиметрія між формою і змістом мовних знаків.
-
Елементи якого рівня мовної структури змінюються найшвидше: лексико-семантичного.
-
Процес, коли з однієї мови виникає дві або більше мов, називають: диференціацією, або диверґенцією.
-
Процес, коли з декількох мов чи діалектів виникає одна мова, називають: інтеґрацією, або конверґенцією.
-
У якому рядку правильно названо світові мови: англійська, арабська, іспанська, китайська, французька, російська.
-
Основними ознаками літературної мови є: унормованість, загальноприйнятість, наддіалектний характер.
-
Практику рівноцінного використання двох мов у межах однієї державної чи соціальної спільноти називають: білінґвізмом.
-
Свідомий вплив суспільства на мову – це: мовна політика.
-
Штучно створена умовна говірка вузької замкненої соціальної або професйної групи, незрозуміла для сторонніх, – це: арґо.
-
Суперстрат – це: залишки прийшлої переможеної мови у місцевій мові, що перемогла.
-
Сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів, називають: адстратом.
-
Мови типу «піджин» – це: спрощені мови спілкування між представниками різних етносів.
-
За походженням креольські мови – це мови: піджини.