- •1.1. Структура банківської системи України.
- •2.1.Характеристика і класифікація банківських операцій
- •2.2. Відображення коштів за цими операціями в балансі банку Типи бухгалтерських операцій
- •2.3. Критерії та види аналізу банківського балансу
- •3.1.Формування ресурсів банку, їх поділ на зобов’язання і капітал
- •3.2. Відображення капіталу і зобов’язань у фінансовій звітності
- •4.1. Капітал банку, його структура.
- •4.2. Порядок формування та облік статутного капіталу.
- •4.3. Нормативи капіталу.
- •5.1. Залучення банками коштів на поточніта вкладні рахунки юридичних осіб в національній валюті.
- •5.2. Режим роботи за поточними рахунками
- •5.3. Операції за депозитними рахунками, їх облік.
- •6.1. Залучення банками на поточні та вкладні(депозитні) рахунки коштів фізичних осіб.
- •6.2.Операції за поточними рахунками та ощадним вкладами фізичних осіб, їх облік та внутрішній аудит
- •6.3Облік операцій за рахунками фізичних осіб здійснюється наступним чином:
- •7.1. Джерела формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і порядок їх використання.
- •7.2. Методика оцінки стабільності депозитів (вкладів).
- •8.1. Основні принципи безготівкових розрахунків в Україні
- •8.2. Розрахункові операції з платіжними інструментами та їх облік.
- •10.1 Види міжб. Розрахунків
- •10.2 Порядок відкриття коррахунків банкам.
- •10.3 Облік міжбанківських розрахунків.
- •11.1 Принципи кредитної політики, організація кредитної роботи в банках.
- •13. Порядок погашення кредитів ,що надані сг. Проблемні кредити,їх облік та аналіз
- •14. Особливості кредитування фізичних осіб банками та облік видачі і погашення кредитів.
- •15.1. Лізинг як форма майнового кредиту.
- •16.1. Класифікація кредитів за ступенем ризику, правила формування, регулювання та використання резерву на можливі втрати за кредитними операціями в установах банків та облік резервів
- •16.2. Аналіз кредитного портфеля з точки зору ризику
- •17.1. Емісія банками цінних паперів власного боргу.
- •18.1. Операції банків з іноземною валютою.
- •18.2. Організація і загальні правила обліку операцій з іноземною валютою.
- •18.3. Методи валютного регулювання і їх застосування Національним банком України.
- •19.3. Облік операцій за валютними рахунками клієнтів банку.
- •20. Організація та порядок здійснення валюто-обмінних операцій з готівковою валютою в банках і обмінних пунктах та їх облік.
- •22.Класифікація доходів банку, їх облік, аудит і аналіз.
- •23.Витрати банку, їх структура, облік, аудит і аналіз.
- •24.1. Методика розрахунку та аналізу показників прибутковості банківських установ.
- •24.2.Облік операцій з розподілу прибутку.
- •25.1. Національний банк України - центральний банк держави.
- •25.2. Операції Національного банку України.
- •25.3. Особливості побудови плану рахунків Національного банку України.
- •28.1. Основні види банківського кредиту. Особливості бухгалтерського обліку окремих кредитних операцій.
- •28.2. Основні правила обліку кредитів
- •91 Зобов'язання з кредитування, надані та отримані
- •29. Операції нбу на ринку золота, управління золотовалютними резервами.
- •30. Аналіз процесу капіталізації банків України.
- •31. Аналіз ліквідності банку: коефіцієнтний аналіз, оцінка розриву ліквідності.
- •32. Основні поняття та типи грошово-кредитної "монетарної" політики, її цільова спрямованість та місце в загальнодержавній економічній політиці.
- •33. Політика обов'язковій резервних вимог. Основні принципи її застосування в Україні та країнах з розвиненою економікою.
- •34.1. Вкладення банків у державні цінні папери.
- •34.2. Облік операцій за вкладеннями в боргові цінні папери, які рефінансуються нбу.
- •1. Структура платіжного обороту держави. Безготівкові розрахунки розрахунковими чеками і акредитивами.
- •2. Вексельні розрахунки в Україні - види векселів, порядок їх функціонування, розрахунки векселями.
- •3. Організація касової роботи в установах банків. Порядок здійснення операцій в прихідних, видаткових та вечірніх касах.
- •5. Забезпечені і незабезпечені кредити. Форми забезпечення кредитів.
- •6. Депозитарні операції банків з цінними паперами.
- •7. Факторингові операції банків.
- •8. Кредитні банківські операції з векселями.
- •10. Документарні міжнародні розрахунки.
- •11. Порядок надання і погашення кредитів юридичних осіб в і інвестиційну діяльність.
- •12. Організація операційної діяльності банку. Основні служби бухгалтерського обліку.
- •18. Організація внутрішнього аудиту в банках.
- •22. Аналіз та управління кредитним ризиком
- •23. Аналіз і управління процентним ризиком.
- •26. Суть проблеми і основні фактори незалежності Національного банку України від органів виконавчої влади. Шляхи її вирішення в Україні.
- •27. Режим валютних курсів. Основи їх визначення. Позитивні і негативні наслідки їх застосування. Роль Національного банку України у регулюванні валютних курсів.
- •28. Характеристика прямих інструментів монетарної політики (регулювання рівня процентних ставок, регулювання приросту кредитів, портфельні обмежання), їх застосування в Україні.
- •29. Характеристика непрямих методів монетарної політики, їх переваги та недоліки і практика застосування Нацбанком.
- •Політика рефінансування,
- •Процентна політика центрального банку,
- •Операції на відкритому ринку.
- •30. Особливості становлення Національного банку України і його статус.
- •31. Структура центрального апарату нбу.
- •32.Статус та завдання Тер. Управлінь нбу.
- •34. Класифікація доходів і видатків нбу
- •35. Організація роботи з резервними фондами Національного банку. Підкріплення територіальних управлінь придатною до обігу готівкою та її вилучення.
2. Вексельні розрахунки в Україні - види векселів, порядок їх функціонування, розрахунки векселями.
Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Іншими словами: вексель — це цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відтермінування оплати за продані товари.
Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів і збільшує швидкість руху обігових коштів. Вексель — це вид кредитних грошей. Векселі бувають двох видів: звичайний, простий (соло-вексель); переказний (тратта). Простий вексель — це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору. Соло-вексель векселедавець може передати іншій особі з допомогою спеціального напису — індосаменту, передавального напису на векселі або на іншому цінному папері, що засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи. Переказний вексель (тратта) — це документ, що містить письмову вказівку векселедержателя (трасанта) особі, на яку виставлений вексель, — платнику (трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі, вказаній у векселі (ремітенту), через визначений термін або за вимогою. Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми третій особі. Вексель, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили.
Векселі заповнюються друкарським способом. Сума — обов'язково цифрами і літерами. Жодні виправлення суми не допускаються. При виникненні суперечностей правильною вважається сума літерами. Векселі при видачі і передачі (індосацїі) підлягають гербовому збору, який оплачується придбанням гербової марки, що накладається на лицьовому чи зворотному боці векселя, або цей збір вноситься в банк готівкою і до векселя прикладають квитанцію про оплату.
Дуже важливо правильно і повністю вказати векселедержателів у простому векселі та ремітентів — у переказному векселі.
Якщо немає підпису векселедавця в простому векселі чи трасанта в переказному, то вексель зовсім не має змісту. Підпис повинен бути від руки. Вексель юридичної особи підписують керівник і головний бухгалтер, проставляючи відбиток гербової печатки, а перед підписами — штамп юридичної особи. На переказному векселі відомості про трасата проставляються зліва в нижньому кутку на лицьовому боці векселя.
Простий чи переказний векселі можуть бути видані на термін: за пред'явленням; на такий-то час від пред'явлення; на такий-то час від складання; на визначений день. Вексель, що містить інше призначення терміну чи послідовні терміни платежу, недійсний.
Платник при оплаті векселя може вимагати, щоб вексель був вручений йому векселедержателем з розпискою про одержання платежу. Векселедержатель не може відмовитись від прийняття часткового платежу, платник може вимагати відмітки про такий платіж на векселі і видачу йому про це розписки.
Індосамент (передача прав за векселем) учиняється на звороті векселя. Особа, котра передає вексель за індосаментом, називається індосантом. Особа, яка одержує вексель за індосаментом, — індосатом. Перший індосамент, як правило, проставляється у крайній лівій частині зворотного боку векселя. Індосамент повинен містити підпис особи, котра передала вексель, і може бути іменним або бланковим. Крім підпису, може проставлятися штамп фірми. Підпис мусить бути власноручним, інший текст друкується. Платіж за переказним векселем можна гарантувати (повністю або частково) за допомогою авалю, вексельної запоруки, у силу якої аваліст (особа, яка її здійснила) бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань чи акцептанта, чи векселедавця, чи індосанта.
Із змісту переказного векселя випливає, що зобов'язання за ним для трасата (платника) виникає лише з моменту прийняття ним векселя до оплати (акцепту). Виходячи із цього, одержувачі грошей за векселем можуть завчасно до початку терміну платежу з'ясувати ставлення платника щодо оплати векселя. Цього буде досягнуто пред'явленням векселя трасату з умовою його акцептування.
Пред'явлення векселя до акцепту може бути здійснено в будь-який час, починаючи з дня його видачі і закінчуючи моментом настання терміну платежу. Акцепт, звичайно, надписується в лівій частині лицьового боку векселя і виражається словом «акцептований; прийнято; заплачу» і обов'язково підпис платника. Один і той же переказний вексель може бути складений за вимогою першого одержувача в кількох примірниках однакового змісту. Необхідність оформлення декількох примірників пояснюється тим, щоб якнайшвидше направити вексель в обіг. Перший примірник (пріма) відправляється трасату для акцепту, а другий (секунда) направляється в обіг.
На всіх примірниках, крім першого, робиться позначка — у кого на зберіганні перебуває вексель. Текст на всіх примірниках однаковий, і кожному присвоюється порядковий номер. Підписи на кожному примірнику власноручні. Усі примірники векселя мають однакову вексельну силу: у разі оплати одного із них—усі інші втрачають силу. Примірники векселя також, як і сам вексель, обкладаються гербовим збором.