6. Депозитарні операції банків з цінними паперами.

Операції з цінними паперами на фондовому ринку обов'язково повинні закінчуватися здійсненням роз­рахунків за ними, збереженням і подальшим їх обслуго­вуванням. Усі ці операції здійснюють у ринкових державах світу розрахункові центри і депозитарії.

В Україні створено Національну депозитарну систему, яка основується на положеннях Закону «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» і здій­снює, відповідно, депозитарну, розрахунково-клірин­гову і реєстраторську діяльність.

Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання (депонування) цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів), обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Кліринг у даному разі - це отримання, звірення та поточні оновлення інформації, підготовка бухгал­терських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення вза­ємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забез­печення та гарантування розрахунків за цими угодами.

Національна депозитарна система складається з двох рівнів: Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів (рахунки в цінних паперах) та реєстратори власників іменних цінних паперів. Зберігачами можуть бути комерційні банки, які мають дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, узгоджений з Нац банком, на збері­гання та обслуговування ЦП, та торговці ЦП. Реєстраторами є юридичні особи, які мають дозвіл на ведення реєстрів власників іменних ЦП(зберігачі теж можуть вести такі реєстри, але тоді їм не дозволяється здійснювати будь-які опера­ції з ЦП, реєстр власників яких вони ведуть).

Верхній рівень - це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки в ЦП для зберігачів та здійснюють кліринг і роз­рахунки за угодами щодо ЦП. Депозитарії (локальні) створюються у формі відкритого акціо­нерного товариства, учасниками їх є не менше десяти зберігачів і вони здійснюють виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статут­ному фонді депозитарію не може перевищувати 25 % цього фонду.

Клієнтами депозитаріїв є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії ЦП, інші депозитарії, що уклали договори про кореспондентські відносини.

Для конкретного ознайомлення із депозитарною діяльністю установ Національної депозитарної системи необхідно з'ясувати, за якими формами випускаються ЦП.

Емітенти, що забезпечують випуск цінних паперів у документарному вигляді, виготовляють бланки сертифікатів ЦП: на кожний ЦП -один сертифікат, що називається одинарним серти­фікатом, або сертифікати, що відображають право їх власників одразу на кілька одинарних ЦП, - сумарні сертифікати.

Ці бланки друкують відповідно до технічних стандартів і вимог, визначених Державною комісією з ЦП та фондового ринку. Сумарний сертифікат містить усі реквізити одинарного, а також вказівку про те, які одинарні ЦП оформлені даним сумарним сертифікатом (серії і номери).

Одинарні і сумарні сертифікати можуть пере­даватися на руки як їх безпосереднім власникам, так і депонуватись у депозитаріях.

При бездокументарній емісії весь випуск ЦП оформляється глобальним сертифікатом. Глобальні сертифікати містять усі реквізити, необхідні для сумарного сертифіката, а також загальні умови емісії й обігу даного виду ЦП.

Глобальні сертифікати не можна передавати на руки безпосереднім власникам ЦП, вони зберігаються в депозитаріях на підставі укладених депозитарних договорів, тому безпосередньо в глобальному сертифікаті вказано найменування уповноваженого депозитарію, що зберігатиме його, і найменування зберігана, якому довірено ведення реєстру власників іменних ЦП (якщо такого реєстру не веде сам депозитарій).

Одночасне виготовлення двох чи більше серти­фікатів різних видів на один і той же цінний папір не допускається.

Депозитарії (чи зберігачі) можуть зберігати серти­фікати ЦП у двох формах: у відокремленій (індивідуальній, закритій); у колективній (відкритій).

Згідно з відокремленим способом зберігання ЦП, зберігач або депозитарій зобов'язані депонувати та вести облік сертифікатів ЦП із зазначенням їх номерів і серій. Упакування цих сертифікатів із зовнішнього боку має відповідний ідентифікатор депонента. Такі сертифікати ЦП повертають клієнтові (депонентові) на першу його вимогу, депозитарій (зберігач) не має права передовірити зберігання сертифікатів, заставити їх для кредитних операцій, здійснювати з ними інші операції, крім тих, які обумовлені в договорі на їх депонування.

ЦП, сертифікати яких подані в депози­тарій на умовах колективного зберігання, є загальною пайовою власністю всіх клієнтів депозитарію, котрі здали на зберігання ЦП того ж випуску. Отже, клієнти є власниками тільки визначеної кількості ЦП цього випуску, без ідентифікації серій і номерів. Частка (пай) власності в загальному фонді ЦП відкритого зберігання визначається за но­мінальною вартістю ЦП або за їх кількістю.

Депозитарій (зберігач) має право із загального фонду ЦП колективного зберігання видавати будь-кому зі своїх депонентів належну їм кількість ЦП відкритого зберігання без спеціальної згоди на це інших власників паїв.

Одинарні і сумарні сертифікати часто зберіга­ються у відокремленій формі, хоча можуть депону­ватись і в колективній, а глобальні сертифікати-тільки в колективній. Якщо ж ЦП оформлені тільки глобальним сертифікатом, то депонент не має права вимагати в депозитарію видачі належного йому паю в загальному фонді ЦП відкритого зберігання у формі одинарних сертифікатів чи переведення цих ЦП у відокремлене зберігання.

Депонент - юридична чи фізична особа, яка корис­тується послугами зберігача, укладає зі зберігачем дого­вір про відкриття рахунку в ЦП.

Для відкриття відповідних рахунків подають стандартні документи: заяву; картку зі зразками підписів і відбитком гербової печатки, засвідчену нотаріально.

На підставі цих документів укладається договір для відкриття рахунків у ЦП. Договір є консесуальним. Щоб відкрити рахунок, не обов'язково вносити будь-які ЦП. У договорі про відкриття рахунку в ЦП визначаються умови ведення цих рахунків, порядок проведення операцій за рахунками, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Закриття клієнтських рахунків у цінних паперах здійснюється також на підставі заяви депонента або за рішенням суду, арбітражного суду згідно з чинним законодавством. Зберігачі (депозитарії) видають депо­нентам на руки свідоцтва про відкриття чи закриття рахунків.

Зберігачі (депозитарії) виконують ще такі функції: реєстрацію прав власності на ЦП; обслуговування обігу ЦП, тобто зарахування ЦП на відповідні рахунки, списання з рахунків, переказ з одного рахунку в ЦП на інший рахунок у ЦП. Зберігачі (депозитарії) відкривають для себе раху­нок у ЦП («власне депо») тоді, коли хоча б один ЦП надійде на його балансовий облік.

Подальше обслуговування рахунків у ЦП, особливо кліринг та розрахунки за ЦП здійснюють депозитарії, які укладають із зберігачами депозитарний договір, а з емітентами -договір про обслуговування емісії ЦП. На підставі депозитарного договору депозитарій відкриває на ім'я зберігача рахунок у ЦП (рахунок зберігача), на якому здійснює облік депонованих ЦП; для емітента відкривається рахунок у ЦП емітента (депо-рахунок емітента).

У договорі про обслуговування емісії цінних паперів між емітентом та депозитарієм визначається порядок прийняття на обслуговування суми емісії ЦП, операцій емітента в депозитарії щодо випущених ним ЦП, порядок переведення ЦП з документарної форми в бездокументарну.

Депозитарії можуть укласти між собою корес­пондентський договір і за допомогою кореспон­дентських рахунків у ЦП здійснювати операції з ЦП.

Депозитарії одержують також від емітента безпосередньо на свій рахунок доходи з ЦП інвесторів для наступного перерахування їх зберігачам, а зберігачі зобов'язані зарахувати зазначені доходи на грошові рахунки власників ЦП. Ці доходи не є доходами депозитарію і не підлягають оподаткуванню в складі доходів депозитарію.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо ЦП здійснюють виключно депозитарії, котрі попередньо одержують дозвіл на ці операції в Дер­жавній комісії з ЦП та фондового ринку. Взаєморозрахунки за угодами щодо ЦП здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на ЦП або інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком.

Розрахунковим банком, що забезпечує грошові розрахунки за операціями з ЦП, поки що є НбУ.